Справа № 426/10810/20
іменем України
27 листопада 2020 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Вітер І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, буд. 25,-
Встановив:
Адвокат Осьмак Я.В., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулася до суду з дійсною заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Довжанську Луганської області помер знайомий заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було видано лікарське свідоцтво про смерть № 114 від 13 лютого 2020 року. При зверненні до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відсутні можливість та підстави проведення реєстрації на підставі медичних документів, виданих медичними закладами, які розташовані на території, тимчасово непідконтрольній українській владі. Оскільки встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для оформлення державної реєстрації смерті та отримання допомоги на поховання, просить суд встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Довжанськ Луганської області, Україна.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, від представника заявника - адвоката Осьмак Я.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника (а.с. 14).
Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання уповноваженого представника не направили, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 15).
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04.02.2016 р. № 990-VIII «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», слід врахувати, що у померлої особи може не бути родичів, які можуть звернутися із заявою про встановлення факту. Водночас відмова у відкритті провадження за заявою… з підстав, що вони не були родичами померлого, унеможливлюють реалізацію ними своїх майнових та немайнових прав… Судам слід розглядати таку категорію справ за заявами про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
ОСОБА_2 , громадянин України, яка народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Семенівка, Севанського району, Вірменія, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Свердловську Луганської області. На підтвердження факту смерті було видано лікарняне свідоцтво про смерть та медичну довідку про причину смерті № 114 від 13 лютого 2020 року. Причина смерті: розірвана аневризма черевного відділ аорти (а.с. 11).
Законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Місто Довжанськ Луганської області, відповідно до законодавства України є тимчасово окупованою територією (Указ Президента України від 14.04.2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію вказане рішення Ради Нацбезпеки і оборони України, Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року № 254, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»).
Згідно з пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заявнику було надано відмову № 310 від 26.11.2020 року у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 у відповідності до вимог чинного законодавства на тій підставі, що до заяви про державну реєстрації смерті не додано документів встановленої форми про смерть, які передбачені ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (а.с. 13).
Як вбачається із відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 1218/21.25-115 від 26.11.2020 року, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про смерть актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено (а.с. 15).
Таким чином, встановлення факту смерті ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки надасть право заявнику на проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Також, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров'я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Довжанськ Луганської області підтверджено письмовими доказами, а саме: медичною документацією на ім'я ОСОБА_2 та документацією на поховання (а.с. 10, 11).
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно положень ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4,76,81,258,259,263-265,293-294,315,317,354 ЦПК України суд, -
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , яка за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, буд. 25 - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Семенівка Севанського району, Вірменія, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті: місто Довжанськ Луганської області, Україна.
Роз'яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя А.С. Река