справа № 415/6869/20
провадження № 3/415/1835/20
24 листопада 2020 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., за участю секретаря Кузьменко А.О., прокурора Каліберди К.С., правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли від НПУ Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Авдіївка Донецької області, з повною вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи відповідно до п. п. «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушення, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 03.10.2020 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор Каліберда К.С. у судовому засіданні долучив висновок і врахувати його під час винесення рішення, а також просив суд притягнути правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній будучі суб'єктом, на якого поширюються вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 03.10.2020, подав шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та пояснив, що дійсно, він, будучі суб'єктом, на якого поширюються вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 03.10.2020 подав шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Каліберди К.С. та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: декларацією (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (а.с. 11 - 15); відповіддю на запит Луганського управління ДВБ до УПП в Луганській області ДПП - про витребування документів (а.с. 16); Витягами з наказів від 01.12.2017 і 30.05.2018 про призначення та звільнення ОСОБА_1 (а.с. 17 - 18); копією розписки ОСОБА_1 (а.с. 19); поясненнями поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 22 - 23); положенням про Департамент внутрішньої безпеки НПУ (а.с. 25 - 36); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 46); запитом Луганського управління ДВБ до УПП в Луганській області ДПП - про витребування документів (а.с. 47); послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 за період 01.01.2018 по 31.12.2019 (а.с. 49 - 50).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Статтею 68 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Наказом НПУ ДПП № 526 о/с від 01.12.2017, ОСОБА_1 , прийнято поліцейським взводом роти № 2 батальйону № 1 (а.с. 17). Наказом НПУ ДПП № 524 о/с від 30.05.2018, рядового поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції (а.с. 18).
Відповідно до рекомендації для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, з якою ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис, останній є суб'єктом декларування який зобов'язаний наступного року після припинення діяльності в органах та підрозділах поліції подавати декларацію за минулий рік (а.с. 20).
Згідно інформації з сайту Акредитований центр сертифікації ключів https://acsk.privatbank.ua/ вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 отримав сертифікат електронного цифрового підпису в АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк» 29.09.2020 (а.с. 51).
Відповідно до відомостей, які вказані у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування лише 30.10.2020 о 16 годині 01 хвилин (а.с. 10).
Частина 1 статті 172-6 КУпАП зазначає, що відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, правопорушник ОСОБА_1 , будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги ч.1 ст. 45 «Про запобігання корупції», п. 5-1 «Прикінцевих положень» Закону, п. 6 Розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» № 1975- VIІI, несвоєчасно, а саме 03.10.2020 о 16 годині 01 хвилин, подав шляхом заповнення відповідних форм на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, неодружений, вперше притягується до адміністративної відповідальності.
У якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд приймає щире розкаяння винного та повне визнання своєї провини.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на правопорушника ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
Підстав для накладення на правопорушника іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.172-6 КУпАП, суд не вбачає.
Згідно вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 172-6, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів - ГУК у місті Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя О.В. Шевченко