Справа №: 398/2560/20
провадження №: 1-кп/398/426/20
Іменем України
"27" листопада 2020 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120070002419 від 18 жовтня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, працюючого інженером з контроль якості виробництва ДП «Кіровоградський облавтодор», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, діючи всупереч вимог ст. ст. 7, 8, 29, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 19, 28 Конституції України, виходячи за межі повноважень, визначених п.п. 1, 6, 7, 13 п. 3.1 розділу III, п.п. 5 п. 4.1 Розділу IV Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, порушуючи дану Присягу поліцейського, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалось насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, за наступних обставин:
05.10.2019 року приблизно о 14 год. 00 хв., під час несення служби по охороні публічного порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в складі наряду патрульної поліції «Ліана-1004» інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержант поліції ОСОБА_4 , спільно із інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_6 , знаходились за місцем розташування 0-37 км. автомобільної дороги М-04 «Знам'янка - Луганськ - Ізварине», де їх увагу привернув мотоцикл марки «Viper» без реєстраційних державних номерних знаків під керуванням водія без мотошолому, який перевозив пасажира без мотошолому.
З метою припинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, виявленого у діях водія мотоциклу марки «Viper», сержант поліції ОСОБА_4 разом із лейтенантом поліції ОСОБА_6 прослідували за останнім на службовому автомобілі «Toyota Prius», реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаному спеціальними сигнальними світловими та звуковими пристроями та кольорографічними схемами Національної поліції України.
Знаходячись біля будинку №37 по проспекту Будівельників в місті Олександрія Кіровоградської області, сержант поліції ОСОБА_4 разом із лейтенантом поліції ОСОБА_6 о 14 год. 05 хв. зупинили за допомогою спеціального сигналу проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовного пристрою мотоцикл «Viper» без реєстраційних державних номерних знаків під керуванням водія ОСОБА_7 , який перевозив пасажира ОСОБА_8 .
В ході з'ясування обставин по суті, оскільки виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, працівниками поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було прийнято рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно водія мотоциклу «Viper» ОСОБА_7 , а також про проведення розгляду у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
При проведенні розгляду у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно особи, що притягалась до адміністративної відповідальності - ОСОБА_7 , поліцейський взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержант поліції ОСОБА_4 , почав словесну перепалку з ОСОБА_8 з приводу незгоди останнього з правомірністю та законністю дій працівників поліції.
В ході словесної перепалки з ОСОБА_8 , сержант поліції ОСОБА_4 , в порушення норм та повноважень, визначених Посадовою інструкцієюполіцейського патрульної поліції та ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не можу бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню, 05.10.2019 о 14 год. 09 хв., знаходячись біля будинку №37 по проспекту Будівельників в місті Олександрія Кіровоградської області, явно перевищуючи свої службові повноваження, за відсутності будь-яких підстав, визначених законом, без попередження про намір застосувати фізичну силу, усвідомлюючи наслідки своїх дій, в обстановці, яка не становила жодної суспільної небезпеки для поліцейського чи інших осіб, умисно наніс цілеспрямований удар з інерцією, наданою різким розворотом корпусу, передпліччям лівої руки, зціпленою з правою рукою, в область грудної клітини ОСОБА_8 , спричиняючи фізичний біль та ображаючи і принижуючи такими діями особисту гідність останнього.
Внаслідок зазначеного умисного удару, який ОСОБА_4 наніс із значною фізичною силою, потерпілий ОСОБА_8 був відкинутий на відстань близько метра назад та впав спиною на землю.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв болісний травматичний вплив та болісні насильницькі, що ображають особисту гідність людини, больові відчуття ОСОБА_8 , а отже принизив та образив його особисту гідність, яка згідно з ст. 3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому. На підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та відомостей, які мають значення для вирішення долі речових доказів. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та відомості, які мають значення для вирішення долі речових доказів, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні перевищення службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалось насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, доведена повністю.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обвинуваченим вчинений умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей. Офіційно працевлаштований, за попереднім місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно. На обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Згідно з досудовою доповіддю, складеної органом пробації, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та не становитиме високої небезпеки для суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України при призначенні покарання обвинувачену судом враховується зазначена досудова доповідь.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує: характер і тривалість злочинного посягання, наслідки, які завдані кримінальним правопорушенням потерпілому.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України.
Враховуючи, що на момент вчинення злочину обвинувачений займав посаду поліцейського, відповідно до санкції ч. 2 ст. 365 КК України до нього слід застосувати покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах.
При цьому, з огляду на те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, враховуючи щире каяття обвинуваченого, усвідомлення ним своєї вини, враховуючи його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, а також позицію потерпілого, який не наполягав на суровому покаранні обвинуваченого, суд вважає, за можливе застосувати ст. 75 КК України, і звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - диски марок «Verbatim» та «ALERUS», SD-карту (серійний номер НОМЕР_2 ), що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, які знаходяться в Кіровоградській обласній прокуратурі - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1