Справа № 395/1012/20
Провадження № 1-кп/395/105/2020
30 листопада 2020 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/105/2020, що зареєстроване в ЄРДР 16.06.2020 року за № 12020120220000281 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомиргород, Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, заміжньої, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 , -
Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, за наступних обставин.
14.06.2020 року, близько 22 год. 00 хв., біля будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка.
В цей час у ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, правою рукою схопила останню за волосся, а кулаком лівої руки нанесла останній не менше двох ударів в область грудей, спричинивши ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 86 від 18.06.2020 року тілесні ушкодження у вигляді синця лівої молочної залози та садна правої молочної залози, які виникли від не менше двох травматичних дій тупого предмета та відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю та щиро розкаялася. Показала, що в середині червня місяця 2020 року перебуваючи по АДРЕСА_1 затіяла сварку з ОСОБА_5 , під час якої нанесла потерпілій тілесні ушкодження.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою сторін, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.
Суд встановив, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції. Обвинуваченій роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченої як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_6 за встановлених судом обставин за ч. 1 ст. 125 КК України умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, та вважає доведеною вину обвинуваченої у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченої, відноситься до кримінального проступку.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд відносить вчинення кримінального проступку у стані алкогольного сп'яніння.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, не працює, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.
Тому, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, та враховуючи обставини справи, вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, що дасть можливість обвинуваченій оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався та підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1