Справа № 352/2307/20
Провадження 2-о/352/73/20
30 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною,-
09.11.2020 ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Органу опіки і піклування виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області, звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з клопотанням про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною.
Зазначене клопотання ухвалою судді від 11.11.2020 було залишено без руху, оскільки подане з порушенням вимог ст.300 ЦПК України. Заявнику було надано строк для усунення виявлених недоліків.
23.11.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання зазначає, що її батько (особа стосовно, якої подано клопотання) відповідно до ухвали Калуського міського суду знаходиться на примусовому лікуванні в спеціалізованій установі, тому судово-психіатричну експертизу можна провести тільки за розпорядженням суду.
Однак, слід зазначити, що згідно з ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що заявник при зверненні до суду має подати відповідне клопотання, що містить відповідні обставини, що вже підтверджені висновком судово-психіатричної експертизи, оскільки розгляд такого клопотання не є аналогічним розгляду заяви про визнання особи недієздатною. Тобто, при зверненні до суду з вказаним клопотанням заявник повинен вже мати в наявності висновок судово-психіатричної експертизи, який і є доказом при розгляді вказаного клопотання і який повинен, відповідно до вимог ч.8 ст.300 ЦПК України, додаватися до заяви.
Однак, до заяви, поданої на виконання ухвали від 11.11.2020 про залишення клопотання без руху, ОСОБА_1 не долучено висновок судово-психіатричної експертизи на підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу у ОСОБА_2 , внаслідок чого останній продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ст. 21 Закону України "Про психіатричну допомогу" судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Відповідно дост.7-1 ЗУ «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Статтею 7 вищевказаного Закону передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать в тому числі судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України, яким також є КНП "Івано-Франківський спеціалізований заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради". При цьому проведення експертизи відповідно до вищевказаної норми можливе і на замовлення осіб, а не виключно за судовим рішенням.
Відтак, оскільки ст.300 ЦПК України визначено обов'язок заявника надати висновок судово-психіатричної експертизи, а можливість призначення такої експертизи судом даною нормою не передбачена, зважаючи на необхідність розгляду судом клопотання про породовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії, зважаючи на неусунення вказаних у ухвалі суду від 11.11.2020 року недоліків, заяву слід повернути заявнику.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує принцип верховенства права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки недоліки не були усунуті, у встановлений судом строк, дане клопотання вважається неподаним та підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 294, 299, 300 ЦПК України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із ним до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення .
Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з 30.11.2020 як дня складення повного судового рішення.
Суддя Гриньків Д.В.