Справа №348/542/20
16 листопада 2020 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Нагорняк Г.М.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -
27.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доДелятинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача - Делятинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, натомість на адресу суду надійшов лист за підписом селищного голови, в якому він просить дану справу слухати у відсутності їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає і не заперечує проти їх задоволення.
Вислухавши позивача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Його батьком був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23.05.2019 року склав заповіт, що був посвідчений адміністратором відділу ЦНАП Делятинської селищної ради ОТГ Яворською Л.С.
Як вбачається із вказаного заповіту, все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, ОСОБА_2 заповів своєму синові ОСОБА_1 , тобто позивачу по справі (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що 18.07.2019 року складено відповідний актовий запис №145. Вказана обставина що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Делятинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області, серія НОМЕР_1 (а.с.8).
Таким чином після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
У встановлений законом шестимісячний строк, а саме 29.10.2019 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Шушкевич С.М., яка була прийнята.
Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем на підставі заповіту на спадщину його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області.
В подальшому, 05.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до вказаного нотаріуса про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно батька ОСОБА_2 , а саме на домоволодіння, що знаходиться за вище вказаною адресою. Однак постановою даного нотаріуса за вихідним №02-31/104 від 05.03.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що при поданні документів для оформлення спадщини ним не було надано документа про право власності на спадкове майно на ім'я спадкодавця, що свідчило б про належність зазначеного спадкового майна померлому ОСОБА_2 (а.с.4).
Судом перевірено, що спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині немає.
Таким чином, ОСОБА_1 має право прийняти спадщину після смерті свого батька в порядку спадкування за заповітом. Однак в зв'язку з відсутністю оформлених відповідно до чинного законодавства документів, що підтверджували б належність вищевказаного майна спадкодавцю позивач не може одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно та змушений звернутися до суду з цього приводу.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі - є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.
На даний час реєстрація права власності на вищевказане домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилась, що підтверджується довідкою ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» за № 109 від 26.02.2020 року та відповідно до якої інвентаризаційна вартість домоволодіння на час проведення технічної інвентаризації становить 499748 грн (а.с.13).
Судом також достовірно перевірено, що за домоволодінням АДРЕСА_1 , обліковується земельна ділянка площею 0,14 га., для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на даний час не приватизована, що стверджується довідкою адміністратора відділу ЦНАП Делятинської селищної ради ОТГ Яворської Л.С. за №181/02-55 від 29.10.2019 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.13).
Крім того, з метою узаконення вказаного домоволодіння, за клопотанням позивача працівниками ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» було проведено обмір та оцінку будівель і 26.02.2020 року видано технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1 , згідно якого воно складається із житлового будинку «А», загальною площею 70,7 м.кв., житловою площею 42,0 м.кв., господарських будівель та споруд, а саме: літньої кухні «Б», площею 70,2 м.кв., сараю «В», площею 22,8 м.кв., сараю «Г», площею 25,0 м.кв., літньої кухні «Ж», площею 22,3 м.кв., сараю «З», площею 13,4 м.кв., вбиральні «И», площею 2,9 м.кв., колодязя питного «№5», площею 7,0 м.п., воріт «№6», площею 7,8 м.кв., огорожі «№7», площею 90,6 м.кв., огорожі «№8», площею 47,0 м.кв. (а.с.5-7).
Представник відповідача - Делятинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області позовні вимоги ОСОБА_1 визнає і не заперечує проти їх задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки інших спадкоємців на вказане спадкове домоволодіння немає, спору про спадкове майно немає, позивач ОСОБА_1 може бути власником домоволодіння, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведене, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .
На підставі ст.ст.319, 321, 328, 392, 1222, 1223, 1233, 1234, 1235, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, а саме домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , і складається з житлового будинку «А», загальною площею 70,7 м.кв., житловою площею 42,0 м.кв., господарських будівель та споруд, а саме: літньої кухні «Б», площею 70,2 м.кв., сараю «В», площею 22,8 м.кв., сараю «Г», площею 25,0 м.кв., літньої кухні «Ж», площею 22,3 м.кв., сараю «З», площею 13,4 м.кв., вбиральні «И», площею 2,9 м.кв., колодязя питного «№5», площею 7,0 м.п., воріт «№6», площею 7,8 м.кв., огорожі «№7», площею 90,6 м.кв., огорожі «№8», площею 47,0 м.кв., загальною вартістю 499748 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 26.11.2020 року.