Справа №345/3405/20
Провадження № 2/345/1174/2020
30.11.2020 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачкою, перебувають виключно на її утриманні і потребують фінансового забезпечення.
Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про дітей, не бере участі у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, не виявляє до дітей батьківської турботи та уваги, не турбується про їх фізичний і духовний розвиток.
Позивач наголошує, що відповідач є працездатною особою, працює за кордоном в Республіці Чехія. А тому відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти на утримання дітей. За таких позивач змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000,00 грн., щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Відповідач подав відзив на позов (а.с.19), в якому зазначає, що заявлені позивачкою вимоги про стягнення аліментів є завищеними та нічим необґрунтованими. Так, твердження позивачки про одержання відповідачем доходів у Чеській Республіці є безпідставними, оскільки у цій державі відповідач не працює. Будь-яких доказів щодо наявності у нього дозволу на роботу у цій державі позивачкою не надано. Крім того загальновідомим є факт пандемії коронавірусної хвороби. У зв'язку із цим виїзд за межі України впродовж тривалого часу є неможливий, оскільки державами Європейського Союзу, зокрема Чеською Республікою, вжиті певні обмеження. Перетин кордону в минулому не має будь-якого доказового значення, адже аліменти стягуються на майбутнє.
Також відповідач просить врахувати, що на його утриманні перебувають батьки, з якими він проживає. Крім того, довідкою Калуської ЦРЛ підтверджується, що йому рекомендовано обмежити фізичне навантаження. До того ж обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків. Тому відповідач наголошує, що зобов'язаний сплачувати на кожну дитину по 50 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно. За таких обставин відповідач позов визнає частково, згідний сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 1300,00 грн., щомісячно, на кожну дитину.
Позивач подала відповідь на відзив (а.с. 35). Просить врахувати, що чинна редакція ч.2 ст.182 СК України не передбачає визначення аліментів у розмірі меншому, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також позивач просить взяти до уваги, що відповідач надав недостовірну інформацію щодо утримання ним його батьків, оскільки він проживає з мамою тільки період, коли не перебуває за кордоном в Республіці Чехія, в якій він працював останні 8 місяців. Вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі по 2500,00 грн. на кожну дитину, оскільки є особою працездатного віку. Доказів неможливості працевлаштуватись на постійну роботу відповідач не надав.
Відповідач своїм правом подати заперечення не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.05.2018 року шлюб між ними було розірвано (а.с.3). Із свідоцтв про народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5) вбачається, що їхнім батьком є відповідач ОСОБА_2 . Діти проживають разом із позивачкою (а.с.6).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 грудня - 2395 гривень. При цьому закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.
У силу положень ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів слід врахувати факт перебування дитини на утриманні позивача; вік дитини; вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров'я дитини, так і необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб сторін; стан здоров'я дитини; стан здоров'я відповідача.
Суд враховує, що відповідач офіційно не працевлаштований, відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні. Водночас відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.16), відповідач в період з 12.07.2017 року неодноразово здійснював перетин державного кордону, що свідчить про його платоспроможність та можливість сплати аліментів у розмірі, що перевищує мінімальний. Суд враховує, що обмежувальні заходи щодо в'їзду в країни Європейського Союзу спрямовані на стримування розповсюдження COVID-19 та мають тимчасовий характер.
Крім того суд враховує, що відповідач може офіційно працевлаштуватися в Україні та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов'язок щодо утримання дітей. До того ж факт відсутності у батька можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей.
При цьому суд не бере до уваги долучену відповідачем довідку Калуської ЦРЛ (а.с.26), відповідно до якої за станом здоров'я відповідачу рекомендовано обмежити фізичне навантаження, оскільки дана довідка не містить дати її видачі, що позбавляє суд можливості встановити актуальність інформації щодо стану здоров'я відповідача, яка вказана у даній довідці, станом на даний час. Також в даній довідці в анамнезі захворювання не вказана дата отримання відповідачем травми. Отже, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що він є непрацездатним.
Також суд відхиляє покликання відповідача щодо перебування на його утриманні батьків, оскільки вони є пенсіонерами, отримують пенсійне забезпечення, а отже не можуть вважатися такими, що повністю перебувають на утриманні відповідача. До того ж відповідачем не надано відповідних належних доказів щодо надання їм такого матеріального утримання.
Водночас вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі по 4 000,00 грн. на кожну дитину є завищеними. Позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.
При таких обставинах, враховуючи матеріальне становище та стан здоров'я сторін, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд доходить висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 2200,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, до досягнення ними повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дітей та не буде непомірним тягарем для відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 128, 178, 259, 263-265, 274 ЦПК України,
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого аліменти на користь дітей: дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 утвердій грошовій сумі в розмірі по 2200,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,щомісячно, на кожну дитину, шляхом їх виплати в інтересах дітей на ім'я стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнення аліментів розпочати з 25.09.2020 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 30.11.2020 року.
Суддя