Справа № 344/6754/20
Провадження № 2/344/2445/20
17 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретаріc/з: Лукинів І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Франківськміськбуд» про скасування реєстраційного запису про право власності, визнання права власності, -
ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач 1»), ТОВ «Франківськміськбуд» (надалі - «Відповідач 2»), в якому просив скасувати реєстраційний запис про право власності за номер 17242683 від 01.11.2016 року у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяження на квартиру трикімнатну, загальною площею - 82,3 кв.м. житловою: 44 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснений за ОСОБА_3 ; визнати право власності на квартиру трикімнатну, загальною площею - 82,3 кв.м. житловою: 44 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 , є незаконною та порушує права Позивача, який на підставі договору про відступлення права вимоги за договором про купівлю-продаж даної квартири, є її власником, оскільки саме Позивач оплатив повну вартість даної квартири перед забудівником.
Представником Позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачем 1 - ОСОБА_2 - подано до суду заяву про визнання позову.
В судове засідання Відповідач 1 не з'явилася, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідач 2 - ТОВ «Франківськміськбуд», - явку уповноваженого представника до суду не забезпечило, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судових засідань повідомлялося належним чином. Відзиву на позов від ТОВ «Франківськміськбуд» до суду не надходило.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Так, статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
16 березня 2012 року між ТОВ «Франківськміськбуд», як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу №Ф/Н150-31 (а.с.8-9) (надалі - також «Договір №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р.»).
Відповідно до п.1.1 Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. продавець, який виконує функції Забудовника, зобов'язується передати у власність Покупця об'єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) Продавцем у майбутньому, а покупець зобов'язаний прийняти цей об'єкт у відповідності до умов цього договору та оплатити його.
Згідно п. 1.2. Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. об'єктом нерухомого майна за цим договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на трьохкімнатну квартиру за проектним №31, на 9 поверсі, проектною площею - 82,74 кв.м. житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 . Право власності Покупця на Об'єкт нерухомого майна - дану квартиру за цим договором виникає з моменту завершення будівництва, виконанням Покупцем усіх зобов'язань за договором купівлі-продажу та прийняття його в експлуатацію і підлягає державній реєстрації. Вказаний об'єкт нерухомого майна не є об'єктом судового розгляду, не є під забороною (арештом) і не є предметом застави. На нього відсутні права третіх осіб.
Відповідно до п. 2.1. Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. вартість одного квадратного метра загальної площі Об'єкта нерухомого майна на момент укладення Договору складає 3500 грн. 00 коп. і не підлягає зміні Сторонами в односторонньому порядку, крім випадків передбачених цим договором.
Загальна сума договору становить - 289 590,00 грн. (пункт 2.2 даного договору).
Згідно п. 2.3. Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. покупець повинен сплатити вартість квартири до 31 травня 2013 року.
Пунктом 3.1.1. Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. передбачено, що Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця об'єкт нерухомого майна і всі необхідні документи для подальшої державної реєстрації, не пізніше ніж через три місяця після строку, зазначеного в п. 1.4. Договору за взаємопогодженими двосторонніми актами приймання передачі по договору купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний підготувати всі необхідні документи для проведення Покупцем державної реєстрації права власності на Об'єкт нерухомого майна за цим договором (пункт 3.1.2 договору).
Відповідно до п. 3.2.1, 3.2.3 Договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 р. покупець зобов'язаний сплатити загальну суму Договору у встановленому ним порядку; прийняти об'єкт нерухомого майна та підписати відповідний акт в разі відсутності недоліків.
Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 січня 2013 року (а.с.35) 11 січня 2013 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини обрано « ОСОБА_6 ».
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
04.07.2014 року між ОСОБА_3 з однієї сторони (Сторона - 1), ТОВ «Франківськміськбуд» (Сторона - 3) та ОСОБА_1 (Сторона - 2) укладено договір про відступлення права вимоги по договору купівлі-продажу №Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року.
Згідно п. 1 даного договору про відступлення права вимоги за попереднім погодженням з Стороною - 3 Сторона - 1 відступає Стороні - 2, а Сторона - 2 приймає на себе право вимоги Сторони - 1 і стає стороною (Покупцем) по Договору купівлі-продажу №Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 на участь у будівництві між Стороною - 1 та Стороною - 3.
Пунктом 2 Даного договору передбачено, що Сторона - 2 одержує право (замість Сторони - 1) вимагати від Сторони - 3 належного виконання наступних зобов'язань: по завершенні будівництва об'єкту, що будується та здачі його в експлуатацію: Сторона 3 зобов'язана передати Стороні - 2 у приватну власність трьохкімнатну квартиру загальною площею - 82,74 кв.м., яка розміщена на 9 поверсі, житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 і його передачі Стороною - 3 Стороні - 2 по фактичні площі згідно Акту приймання передачі.
Згідно п. 11 Договору про відступлення права вимоги у відповідності до Даного Договору не тягне за собою жодних змін умов Договору купівлі-продажу №Ф/Н150-31.
Згідно Довідки, виданої ТОВ «Франківськміськбуд» (а.с.11) ОСОБА_1 повністю виконано узяті на себе зобов'язання по договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 року та договору про відступлення права вимоги від 04.07.2014 року та повністю оплачено вартість квартири за проектним номером АДРЕСА_4 . Продавець претензій до покупця не має.
07.05.2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Франківськміськбуд» заяву про виконання умов договору купівлі-продажу квартири та договору про відступлення права вимоги з вимогою оформити акт приймання-передачі квартири та оформлення за ним власності (а.с.13).
Як зазначено в позовній заяві, відповіді на вказану заяву Позивачем не отримано.
В той же час, зі змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№209782896 від 21.05.2020 року) (а.с.12) вбачається що право власності на трикімнатну квартиру загальною площею - 82,3 кв.м. житловою площею - 44 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_3 .
Підставою для виникнення права власності зазначено акт приймання передачі нерухомого майна від 12.07.2016 року, видавник ТОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_3 , договір купівлі-продажу серії Ф/Н150-31 від 16.03.2012 року та витяг з переліку осіб, яким належать майнові права.
Вважаючи таку реєстрацію права власності незаконною, Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом.
За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.
Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).
В ході розгляду даної справи Судом встановлено, що на підставі укладеного 04.07.2014 року між ОСОБА_3 , ТОВ «Франківськміськбуд» та ОСОБА_1 Договору про відступлення права вимоги по договору купівлі-продажу №Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року, саме до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за договором купівлі-продажу №Ф/Н150-31 від 16 березня 2012 року, зокрема, права покупця за даним договором.
Наявною в матеріалах справи Довідкою ТОВ «Франківськміськбуд» (а.с.11) підтверджується, що саме ОСОБА_1 повністю виконав узяті на себе зобов'язання по договору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 року та договору про відступлення права вимоги від 04.07.2014 року, шляхом повної оплати вартості квартири за проектним номером АДРЕСА_4 .
Таким чином, на підставі положень п.2 Договору про відступлення права вимоги від 04.07.2014 року та п.п.3.1.1 п.3.1 Дговору №Ф/Н150-31 від 16.03.2012 року, ОСОБА_1 має право вимагати передачі йому у власність спірної квартири.
Будь-яких належних доказів, які б спростовували вищезазначений висновок, ОСОБА_3 . Суду не надано.
Натомість, ОСОБА_3 подано до суду заяву про визнання позову, в якій вона не заперечила проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов'язку доказування і подання доказів в цивільній справі.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стягненню з відповідача 1 ОСОБА_3 підлягає сплачена Позивачем сума судового збору.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 328, 392 Цивільного Кодексу України, ,ст.ст.12, 77, 81ЦПК України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Франківськміськбуд» про скасування реєстраційного запису про право власності, визнання права власності, - задовольнити.
Скасувати реєстраційний запис про право власності за номером 17242683 від 01.11.2016 року у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяження на квартиру трикімнатну, загальною площею - 82,3 кв.м. житловою: 44 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснений за ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на квартиру трикімнатну, загальною площею - 82,3 кв.м. житловою: 44 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , суму судового збору у 2895,91 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020 року.
Суддя Домбровська Г.В.