Справа № 344/16164/20
Провадження № 1-кс/344/5797/20
27 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , володілеця майна ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22020090000000013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-
Слідчий, звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в
Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020090000000013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Слідчий вказує в клопотанні, що посадові особи відділу освіти Косівської РДА зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ТОВ «Еліс Вінер Компані», ТОВ «НАВІГАТОР СИСТЕМА», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, налагодили механізм розтрати та заволодіння бюджетними коштами. Зокрема відділ освіти Косівської райдержадміністрації (далі - РДА) уклав договори № 168 від 19.08.2019, № 130 від 02.07.2019 та № 169 від 08.09.2020 щодо поставки комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення на загальні суми 537 000 грн., 765 862 грн. та 376 884 грн.
Слідчий зазначає, що під час проведення 24.11.2020 обшуку в помешканні власником якого є ОСОБА_5 , котре розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено речі, які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та, відповідно до п. 7 ст. 236 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном, а саме паперові банкноти, зовні схожі на долари США номіналами «100», «20», «50» на загальну номінальну суму 54160, котрі містять на собі номери та серії вказані слідчим в клопотанні.
Відповідно до постанови слідчого ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 26.11.2020 вказані документи (паперові банкноти) визнано речовими доказами.
З метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сторона кримінального провадження з боку обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, володільцем якого є ОСОБА_5 , котре вилучене під час проведення 24.11.2020 обшуку в помешканні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме -паперові банкноти, номіналами «100», «20», «50» доларів США на загальну номінальну суму 54160.
Слідчий просив клопотання задовольнити.
Володілець вилученого майна ОСОБА_5 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
В той же час, згідно з вимогами абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На думку слідчого судді, зміст клопотання про накладення арешту на майно, не дає достатніх підстав для висновку, що дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, а стороною не надано належного обґрунтування необхідності такого арешту та наявності ризиків, встановлених відповідно до статті 170 цього Кодексу.
Перевіривши сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, що долучені до клопотання в обґрунтування доводів клопотання, у їх взаємозв'язку, слідчий суддя не вважає встановлені дані переконливими для констатації наведених в клопотанні обставин, стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням не доведено поза розумним сумнівом наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а така ступінь втручання в права особи буде надмірною при оцінці даних обставин.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1