Справа № 344/22274/19
Провадження № 2/344/1575/20
26 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Ковалюк І.П.,
секретаря Довганич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач звернувся в суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позов мотивовано тим, що 08.10.2005 р. між нею та відповідачем укладено шлюб, а за рік до цього 08.09.2004 року вона уклала Договір про дольову участь у будівництві 30 квартирного житлового будинку, за яким до реєстрації шлюбу сплатила грошові кошти. Проте формальна реєстрація права власності у реєстрі відбулась уже після реєстрації шлюбу. Таким чином, майно набуто до шлюбу згідно п.1 ч.1 ст.57 СК. сума, що була внесена ОСОБА_3 в період з 20.09.2004 по 15.02.2006 р. становить 471 543,17 грн. Також, приймання в експлуатацію та здача будинку відбулись до реєстрації шлюбу, що підтверджується Витягом із рішення про приймання в експлуатацію об'єктів і присвоєння поштової адреси №313 надіслано 22.09.2006 р. та Актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта АДРЕСА_1 від 23.09.2005 р. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 13.03.2006, та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10070784 від 13.03.2006 р., де вказано, що квартира по АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить їй, ОСОБА_1 у частці 1/1. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18.04.2019 р., що набрало законної сили 23.05.2019 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. 04.07.2008 р. подружжя придбало транспортний засіб «Honda Civic» (легковий седан), реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 р.в, що підтверджується квитанцією №331 з ТОВ "Карпати мотор", однак відповідний транспортний засіб зареєстрований за відповідачем, про що видане Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 04.07.2008 р. Вважає, що до спільної власності подружжя належить виключно вказаний транспортний засіб. Враховуючи наведене просила: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля «Honda Civic» (легковий седан), реєстраційний номер НОМЕР_2 , V= 1799, 2008 р.в, у розмірі 104 945.00 грн.; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нерухоме майно - квартиру по АДРЕСА_2 .
26 листопада 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме від позовної вимоги про поділ транспортного засобу, а тому в цій частині просить закрити провадження по справі. Наслідки вчинення відмови від частини позовних вимог їй роз'яснено. Позовну вимогу про визнання права власності на квартиру по АДРЕСА_2 підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Судові витрати по справі просить покласти на неї. Справу просить розгляну у її відсутності та відсутності її представника.
26 листопада 2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання частини позовних вимог. Позовну вимогу про визнання права власності на квартиру по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 визнає. Наслідки визнання відповідачу позовної вимоги відомі. Справу просить розгляну у його відсутності.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.11.2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог заявлених нею до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості 1/2частки автомобіля марки « Honda Civic» р.н. НОМЕР_2 , в межах справи № 344/22274/19. Закрито провадження у справі № 344/22274/19 в частині позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості 1/2частки автомобіля марки « Honda Civic» р.н. НОМЕР_2 . Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині вимоги про визнання права власності на квартиру.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилася, відповідно до змісту заяви від 26.11.2020 року, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із копії договору № 33 на дольову участь в будівництві 30 квартирного житлового будинку (друга черга) по АДРЕСА_3 від 08.09.20104 року, він укладений між ВАТ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» (ЗАМОВНИК) та ОСОБА_4 (ДОЛЬОВИК) уклали між собою вказаний договір. Відповідно до розділу 1. Предмет договору, ЗАМОВНИК приймає на себе виготовлення проектно-кошторисної документації, знос жилих будинків, споруд, зелених насаджень, перенос інженерних мереж, що попадають під пляму забудови, проведення відселенім жильців з даних будинків, будівництво і забезпечення необхідним обладнанням, а також веде контроль та технічний нагляд за будівництвом АДРЕСА_4 і за рахунок коштів ДОЛЬОВИКА збудувати йому квартиру. ДОЛЬОВИК вносить кошти з банківського рахунку фізичної особи, або готівкою через банківські установи і по закінченні будівництва даного будинку ЗАМОВНИК виділяє йому трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_5 на першому поверсі загальною площею 102,10 кв. м і житловою площею 57,64 кв. м .
З копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно вбачається, що квартира, трьохкімнатна за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності (частка 1/1) належить ОСОБА_1 .
Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин та відповідних їм правовідносин, суд виходить з положень Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та інших нормативних актів, які регулюють спірні відносини.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічне положення містить і стаття 368 ЦК України.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Наведена норма не породжує, а лише підтверджує наявне в позивача право власності на момент подачі позову, основними умовами для звернення до суду із цією вимогою має бути невизнання/оспорювання іншими особами права власності на предмет спору або втрата власником документа, який засвідчує його право власності (правовстановлюючого документа).
Потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними документами (за умови відсутності іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права), підлягає сумніву, оспорюється іншими особами або не визнається ними (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права).
За змістом вказаної статті позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Передумовою для застосування зазначеної ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №914/904/17).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ч. 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що доводи позивача належним чином обґрунтовані доказами, які досліджені судом, ніким не оспорюються та не заперечуються, а також визнаються самим відповідачем по справі, а тому сумніви щодо достовірності цих обставин відсутні.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач визнав позов, і визнання позову не суперечить закону, тому суд приймає таке визнання позову та вважає за можливе визнати право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_6 за позивачем ОСОБА_1 .
Суд приймає до уваги те, що позивач у заяві від 26.11.2020 року просила покласти судові витрати на позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.57,60,69 СК України, ст. 3, 16, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 82, 206, 247, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 ) право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2020 року.
Суддя Ковалюк І.П.