Головуючий І інстанції: А.Б. Діска
30 листопада 2020 р. Справа № 480/3915/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічний інтернат на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, по справі № 480/3915/20
за позовом Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічний інтернат
до Територіального сервісного центру 5946 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області третя особа Управління майном Сумської обласної ради , Комунальне підприємство Сумської обласної ради "Суми-Фарм"
про зобов'язання вчинити дії,
Комунальна установа Сумської обласної ради Атинський психоневрологічний інтернат звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати Територіальний сервісний центр 5946 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області перереєструвати автомобілі: ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2007 р.в. та ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , 2002 р.в. з Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" на Комунальну установу Сумської обласної ради Атинський психоневрологічнний інтернат.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності спору про право у даній справі.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Відмовляючи у відкритті провадження по вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому, пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляд таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, позовні вимоги Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічний інтернат полягають зобов'язанні Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області здійснити реєстрацію транспортних засобів: автомобілів ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2007 р.в. та ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , 2002 р.в. з Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" на Комунальну установу Сумської обласної ради Атинський психоневрологічнний інтернат.
При цьому, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі виходив з того, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений майновий спір, а заявлені позовні вимоги є похідними від вимог щодо відновлення майнових прав, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Із матеріалів справи встановлено, що наказом Управління майном Сумської обласної ради № 148 від 18.05.2020 створено комісію для забезпечення безоплатної передачі від Комунального підприємства Сумської обласної ради «СУМИ-ФАРМ» до Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічнний інтернат транспортних засобів, а саме легкових автомобілів: ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2007 р.в. та ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , 2002 р.в., а також для внесення відповідних змін до договорів закріплення майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.
Відповідними актами приймання-передачі від 20.05.2020 зазначені транспортні засоби передані від Комунального підприємства Сумської обласної ради «СУМИ-ФАРМ» до Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічнний інтернат.
В подальшому позивач 29.05.2020 звернувся до Територіального сервісного центру № 5946 Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області із заявами щодо реєстрації вказаних транспортних засобів.
Відповідач листом № 5946 від 02.06.2020 (№ 31/18/5946-1200) повідомив позивача про відмову у реєстрації на підставі п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, відповідно до якого у разі наявності відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників перереєстрація, зняття з обліку транспортного засобу не проводиться.
Отже, відмова Територіального сервісного центру № 5946 Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області у проведенні такої реєстрації стала підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
Так, відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
Згідно з п. 3 Порядку № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
При цьому, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.
На підставі викладеного, слід дійти висновку, що даний спір виник з приводу оскарження позивачем рішення суб'єкта владних повноважень у вигляді відмови, що у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України має характер публічно-правового спору, а отже підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, судовим розглядом не встановлено наявності спору щодо майнових прав на транспортні засоби, які підлягали реєстрації, між Комунальним підприємством Сумської обласної ради "Суми-Фарм" на Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічнний інтернат.
Отже, враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що спір щодо зобов'язання Територіального сервісного центру 5946 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області здійснити реєстрацію транспортних засобів на підставі заяв позивача має вирішуватись саме в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що висновки суду першої інстанції стосовно відмови у відкритті провадження у даній справі є помилковими.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунальної установи Сумської обласної ради Атинський психоневрологічний інтернат - задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі № 480/3915/20 скасувати.
Адміністративну справу № 480/3915/20 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий