Головуючий І інстанції: Сапон О.В.
30 листопада 2020 р.Справа № 576/261/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Краснової Ірини Вікторівни про скасування постанови, -
12.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Краснової І.В. (далі - державного інспектора) про накладення адміністративного стягнення № 012627 від 03.02.2020 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1885 КУпАП (далі - Постанова), а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою державного інспектора Краснової І.В. № 012627 від 03.02.2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1885 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 765,00 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови він не допустив до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) на ДП «Глухівський агролісгосп» державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Сумської області (наказ на проведення планової перевірки № 06-П від 09.01.2020 року, направлення 5/07 від 09.01.2020 року), чим створив перешкоди для виконання посадових обов'язків, фактично порушив їх законні вимоги, порушивши тим самим ст. 202 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-ХІІ) та ст. 11 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Також, позивач зазначає, що він скористався правом наданим ст. 10 Закону 877-V та не допустив державних інспекторів до перевірки, оскільки останніми для проведення перевірки було надано направлення № 5/07 від 09.01.2020 року, в якому зазначено, що підставою для проведення перевірки є план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затверджений Наказом Держекоінспекцїї України № 320 від 28.11.2019 року, який був виданий з урахуванням Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 року № 196. Однак, наказ Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 року № 196 був складений 15.11.2019 року, а не 14.11.2019 року, тобто, з порушенням абз. 11 ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V не до 15 листопада року, що передує плановому, а отже є таким, що не відповідає вимогам Закону № 877-V. Отже, наказ Держекоінспекції України № 320 від 28.11.2019 року, наказ ДЕІ у Сумській області № 06-П від 09.01.2020 року та направлення № 5/07 від 09.01.2020 року як похідні документи від наказу Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 року № 196 є такими, що не відповідають вимогам Закону № 877-V.
Крім того, позивач вказує, що у спірній постанові про накладення на нього адміністративного стягнення взагалі не вказано, який саме пункт ст. 202 Закону № 1264-ХІІ він порушив та дія положення ст. 202 цього Закону не застосовується до Державної екологічної інспекції у Сумській області, інспекторами якої є перевіряючі.
Позивач звернув увагу на те, що станом на 13.01.2020 року паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Глухівським МВ УМВС України в Сумській області 24.11.2010 року у нього був відсутній та він не міг його надати під час складання протоколу, оскільки на дату складання протоколу у нього був інший паспорт № НОМЕР_2 від 26.12.2019 року. Також, позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 13.01.2020 року складено з порушенням вимог ст. ст. 256, 268 КУпАП.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що відповідно до пункту 1469 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 320 від 28.11.2019 року, передбачалось здійснення Державною екологічною інспекцією у Сумській області планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Глухівський агролісгосп» (далі - ГДАП «Глухівський агролісгосп») в термін з 13.01.2020 року по 24.01.2020 року. ГДАП «Глухівський агролісгосп», директором якого являється позивач, було у встановленому законом порядку повідомлено про проведення перевірки 17.12.2019 року.
Також, відповідач зазначає, що директор ГДАП «Глухівський агролісгосп» ОСОБА_1 не виконав законних розпоряджень посадових осіб, які здійснювали державний контроль з охорони навколишнього природного середовища, а саме: не допустив державних інспекторів до проведення планової перевірки, у зв'язку з чим позивач на законних підставах був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.1885 КУпАП.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2020 року у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що позивач у встановленому законом порядку було повідомлено про проведення перевірки. Однак, останній не виконав законних розпоряджень посадових осіб, які здійснювали державний контроль з охорони навколишнього природного середовища, а саме, не допустив державних інспекторів до проведення планової перевірки.
Також, суд зазначив, що посилання позивача на те, що інспекторів Державної екологічної інспекції у Сумській області до проведення перевірки було не допущено на законних підставах у зв'язку з невідповідністю наказу Державної регуляторної служби України № 196 від 15.11.2019 року до вимог Закону № 877-V, є безпідставними, оскільки вказаний Наказ є чинним, позивачем не оскаржувався та виданий у відповідності до положень вищевказаного Закону.
Крім того, суд прийшов висновку, що протокол № 012627 від 13.01.2020 року був складений у відношенні ОСОБА_1 за ст. 1885 КУпАП із додержанням вимог ст. 256 цього Кодексу. Отже, позивачем протиправно не виконані вимоги ст. 202 Закону № 1264-ХІІ та ст. 11 Закону № 877-V, а саме, відмовлено в допуску до здійснення планової перевірки, і як наслідок його дії підпадають під ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1885 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує аналогічними доводами, що наведені ним у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Краснова І.В просить залишити її без задоволення, а рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2020 року, - без змін.
Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 320 від 28.11.2019 року, ст. 5 Закону № 877-V, ст. 202 Закону № 1264-XII, Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області № 249 від 22.11.2018 року, службової записки начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу ОСОБА_2 № 10/07 від 09.01.2020 року, Державною екологічною інспекцією у Сумській області винесено наказ № 6-П від 09.01.2020 року, яким наказано інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Сумської області здійснити захід державного контролю на додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ГДАП «Глухівський агролісгосп» у термін з 13.01.2020 року по 24.01.2020 року (а.с. 56).
На підставі наказу № 6-П від 09.01.2020 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області оформлено направлення № 5/07 від 09.01.2020 року на проведення заходу державного контролю у період з 13.01.2020 року по 24.01.2020 року на додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ГДАП «Глухівський агролісгосп» (а.с. 58).
13.01.2020 року директор ГДАП «Глухівський агролісгосп» не допустив до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на ГДАП «Глухівський агролісгосп» старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Приходько І.О. та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Краснову І.В., посилаючись на невідповідність наказу Державної регуляторної служби України від 15.11.2019 року № 196 вимогам ст. 5 Закону № 877-V, а також порушення вимоги щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), що підтверджується актом відмови від допуску до перевірки 13.01.2020 року (а.с. 59).
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Красновою І.В. складено протокол від 13.01.2020 року № 012627 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1885 КУпАП України, вчинене директором ГДАП «Глухівський агролісгосп» ОСОБА_1 , про те, що останній 13.01.2020 року о 10 год. 45 хв. не допустив до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) на ДП «Глухівський агролісгосп» державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Сумської області (наказ на проведення планової перевірки № 06-П від 09.01.2020 року, направлення 5/07 від 09.01.2020 року), чим створив перешкоди для виконання посадових обов'язків, фактично порушив їх законні вимоги, порушивши тим самим ст. 202 Закону № 1264-ХІІ та ст. 11 Закону № 877-V (а.с. 60-61)
За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 012627 від 13.01.202 року, 03.02.2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Красновою І.В винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 012627, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 1885 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 765,00 грн. (а.с. 65)
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V.
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 202 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні про Державну екологічну інспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (далі - Положення № 275).
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення № 275).
Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 року № 652 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області (далі - Положення № 652) (зі змінами згідно наказу № 249 від 22.11.208 року).
Відповідно до п. 1 Положення № 652, Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції у Сумській області поширюються на територію Сумської області.
Пунктом 2 Розділу ІІ Положення № 652 встановлено, що Державна екологічна інспекція у Сумській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства в тому числі із питань поводження з відходами.
Державна екологічна інспекція у Сумській області складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом (пункт 10 розділу ІІ Положення № 652).
Таким чином, на думку колегії суддів, до повноважень відповідача належить здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та складання протоколів та розгляд в установленому законом порядку справ про адміністративні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із статтею 2421 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47-50, 52-531, 533-54, 59-771, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 781, 79, 792, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 861, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 911-914, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 1885 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Відповідно до статті 1885 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, вимоги чинного законодавства вимагають при складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, лише зазначення відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення) та змісту відповідного правопорушення із посиланням на відповідний нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Вказані вимоги державним інспектором Красновою І.В. під час складення протоколів у справі про адміністративне правопорушення були дотримані.
Відтак, той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 13.01.2020 року № 012627 зазначений паспорт позивача, який з 26.12.2019 року не може посвідчувати його особу, не може бути безумовною та єдиною підставою для скасування постанови без надання судом відповідної правової оцінки встановленим, на думку суб'єкта владних повноважень, порушенням.
У справі, яка розглядається суд першої інстанції встановив, що позивач чинив перешкоди державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області при виконанні ними службових обов'язків щодо проведення планової перевірки ГДАГП «Глухівський агролісгосп», тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 188-5 КУпАП, у зв'язку із чим відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та ухвалена постанова про накладання адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що оспорювана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою органу Держекоінспекції, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовищ, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах.
За приписами ст. 48 КАС України («Заміна неналежної сторони») якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 3 ст. 48). Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48). Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 5 ст. 48). Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (ч. 7 ст. 48).
Отже у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо заміни неналежної сторони - Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Краснової І.В. на належну - Державну екологічну інспекцію у Сумській області.
Колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки іншим доводам апеляційної скарги, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені не до тієї особи, яка повинна відповідати за цим позовом.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові № 162/445/16-а від 02.09.2020 року.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення з підстав та мотивів його прийняття.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2020 року змінити з підстав та мотивів його прийняття.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова складена і підписана 30 листопада 2020 року.