30 листопада 2020 р. Справа № 520/7074/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 17.07.20 року по справі № 520/7074/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 302 від 29.04.2020 в частині застосування до майора поліції, ОСОБА_1 , заступника начальника оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 302 від 29.04.2020 в частині застосування до майора поліції, ОСОБА_1 , заступника начальника оперативно - пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, незаконність, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 по справі № 520/7074/2020 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції, при ухвалені оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу 11 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 за № 100, статей 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Пояснив, що наказ в оскаржуваній частині, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, є правомірним, а доводи позовної заяви не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування, матеріалами якого повністю підтверджується порушення позивачем службової дисципліни. Також вказує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. З огляду на викладене, вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу ГУНП в Харківській області від 29.04.2020 №302 відсутні.
Позивач правом надсилання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області.
07.04.2020 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області № 2410/119-12/02-2020 про те, що 06.04.2020 о 20.30 на проїжджій частині перехрестя вул. Піскунівської та провул. Піскунівського у м. Харків між поліцейськими ГУНП в Харківській області та групою невідомих чоловіків виник конфлікт, під час якого останні раптово завдали чисельні удари начальникові УКР ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_2 та з місця події зникли.
Для встановлення наявності або відсутності в діях поліцейських ГУНП в Харківській області факту порушення службової дисципліни, причин та умов, що передували його вчиненню, забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин травмування, на підставі ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, було призначено службове розслідування, про що виданий наказ ГУНП в Харківській області від 07.04.2020 №732.
На підставі наказу № 732 від 07.04.2020 року ГУНП в Харківській області було проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ГУНП в Харківській області.
Службовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2020 року о 20:16 службовий автомобіль «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням начальника відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 (знаходився поза службою), рухався з вулиці Ярославської. 1/29, м. Харків, по провулку Піскунівськом у напрямку вулиці Піскунівської. В салоні даного автомобіля в якості пасажира перебував оперуповноважений УКР ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 (знаходився поза службою).
О 20:17 під час слідування з боку вулиці Чеботарської при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг провулку Піскунівського - вулиці Піскуніської водій службового автомобіля підполковник ОСОБА_3 не виконав вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» розділу 3.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив дотик переднього бампера до задніх лівих дверей та крила автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_4 , під кернуванням водія ОСОБА_5 . У салоні зазначеного автомобіля знаходилася дружна водія - ОСОБА_6 та громадянин ОСОБА_7 .
На місці дорожньо-транспортної пригоди між водіями вказаних транспортних засобів відбувся конфлікт з приводу наявності вини кожного з них.
У подальшому в період часу з 20:25 по 20:35 на місце пригоди прибули наступні поліцейські:
- о 20:25 начальник ОМВ підполковник поліції ОСОБА_8 і старший оперуповноважений в ОВС ОМВ підполковник поліції ОСОБА_9 на автомобілі «Нісан Кашкай», н.з. НОМЕР_5 . Вказані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:25 оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти особи майор поліції ОСОБА_10 зі старшим оперуповноваженим цього ж відділу підполковником поліції ОСОБА_11 на автомобілі «Шевроле Авео» білого кольору, н.з. НОМЕР_6 . Зазначені поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:32 начальник ОПВ підполковник поліції ОСОБА_12 на автомобілі «Фольксваген Пассат», чорного кольору, н.з. НОМЕР_7 , разом із старшим оперуповноваженим цього ж відділу ОСОБА_13 . Дані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:33 на місці події з'явився заступник начальника ОПВ майор поліції ОСОБА_1 (позивач), знаходився поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї;
- о 20:35 на службовому автомобілі «Шкода Октавія А7», білого кольору, н.з. НОМЕР_8 прибув начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_14 .
Протягом вказаного проміжку часу на місці пригоди з'являлися не тільки поліцейські, а також інші невідомі особи у цивільному одязі, які прибули за викликом пасажирів автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_4 .
У подальшому о 20:41 год. на місце дорожньо - транспортної пригоди прибув автомобіль «Ауді А6», н.з. НОМЕР_9 , з якого вийшли двоє громадян і направились до службового автомобіля «Шкода Октавія», де перебували поліцейські разом із громадянами автомобіля ВАЗ-21121. У ході спілкування поліцейських з двома невідомими особами, що тривало не більше 10-15 секунд, один з них зненацька наніс удари в обличчя начальнику УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 , який відразу впав на асфальт. Інший невідомий громадянин наніс один удар ногою в обличчя ОСОБА_14 , який в цей момент лежав на проїжджій частині дороги і не міг самостійно підвестися. Між поліцейськими ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , з одного боку, та приблизно чотирма невідомими громадянами, з іншого боку, виникла бійка, після чого невідомі особи сіли в автомобіль «Ауді А6» та залишили місце пригоди.
О 20:49 на місце події прибув наряд ГШР поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 старших сержантів поліції ОСОБА_16 і ОСОБА_17 на службовому автомобілі ВАЗ-21099, н.з. 15-18 (на синьому фоні)
О 20:56 на місце пригоди прибули поліцейські УПП в Харківській області ДПП НПУ на службовому автомобілі «Тойота Пріус», але через дві хвилини залишили вказане місце.
О 20:57 на службовому автомобілі «Шкода Октавія» білого кольору, н.з. НОМЕР_10 (на синьому фоні), полковника поліції ОСОБА_14 , старший оперуповноважений УКР ОСОБА_13 відвіз з місця події.
У подальшому 07.04.2020 року о 00:03 до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області до оператора служби « 102» надійшло повідомлення з приймального відділення Харківської обласної лікарні про те, що до вказаного медичного закладу самостійно звернувся за медичною допомогою начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_14 .
Про вказану подію того ж дня працівниками Холодногірського ВП негайно було повідомлено чергову частину УОАЗОР ГУНП в Харківській області.
Так, на підставі вищевикладених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ніхто із поліцейських, які були свідками заподіяння працівникам поліції тілесних ушкоджень, у тому числі і самі потерпілі, не повідомили про цей факт службу « 102» та не відреагували відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим інформація про вказану подію надійшла до чергової частини УЗОАР лише більше ніж через 3 години.
Наказом начальника ГУНП України в Харківській області № 302 від 25.04.2020 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушені вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись із вказаним наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено факт дії або бездіяльності позивача, що відображались у неналежному виконанні чи взагалі невиконанні своїх службових обов'язків, які, в результаті, безпосередньо призвели до підриву авторитета поліції, а також врахував, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до статті 19 Закону "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно із частинами 1-5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194 та вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до приписів ч. 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про те, що позивач під час з'ясування обставин події ДТП за участі службового автомобіля «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_2 (на синьому кольорі), під керуванням підполковника поліції ОСОБА_3 не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та не пред'явив службове посвідчення учасникам ДТП. Також позивач, ставши свідком спричинення тілесних ушкоджень підполковнику поліції ОСОБА_3 та полковнику поліції ОСОБА_14 , про вчинене кримінальне правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» не повідомив та не вжив заходів щодо установлення осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
З аналізу ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що обов'язок поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук виникає лише в разі коли поліцейський безпосередньо спілкується з особою під час виконання своїх обов'язків як поліцейський або коли особа звертається до нього як до поліцейського, в інших випадках (в побуті або якщо це є цивільні відносини тощо) такого обов'язку у поліцейського не має.
З висновку службового розслідування вбачається, що позивач прибув на місце події о 20:33, в той час, як двоє чоловіків на автомобілі «АУДІ А6» прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди о 20:41. При цьому, вказані особи, попередньо не з'ясувавши обставин ситуації, одразу застосували до співробітників поліції фізичну силу. Тобто, з наведеного слідує, що позивач не мав ніякого спілкування із вказаними особами.
У зв'язку з чим, враховуючи з'ясовані під час службового розслідування обставини, а саме відсутність доведеного факту звернення особи до поліцейського під час наведених вище обставин, у позивача не виникло обов'язку назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, передбаченого ч. 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо висновку про порушення позивачем вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про Національну поліцію", поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом МВС України № 893 від 07.11.2018.
Згідно із пунктом 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі також - Порядок) у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Пункт 6 розділу II Порядку передбачає обов'язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов'язаний вжити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Отже, Порядком визначено декілька підстав, з якими пов'язані відповідні дії поліцейського, а саме:
- виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення чи іншу подію;
- звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Таким чином, співробітник поліції, який знаходиться поза службою тощо, прибувши до місця події, повинен спочатку з'ясувати обставини конфлікту, з'ясувати чи є у відповідних діях кримінальне правопорушення або інша подія та відповідно до цього реагувати. У разі якщо співробітник поліції не вбачатиме у відповідних діях кримінального порушення або іншої події у нього відсутній обов'язок невідкладно повідомляти про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102».
Матеріалами службового розслідування встановлено (арк.8 Висновку), що відповідно до відомостей ІПНП Національної поліції України 06.04.2020 року о 20:42 оператору « 102» УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про конфлікт біля магазину «Карусель» з проханням швидкого направлення на місце події екіпажу поліції. Анкетних даних або обставин конфлікту заявник не надає, а лише вказує про напад людей із застосуванням балончиків. Екіпаж патрульної поліції прибував на місце конфлікту.
Вищезазначений дзвінок екстреного виклику поліції був здійснений старшим оперуповноваженим УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 , який перебував на добовому чергуванні у складі СОГ ГУНП в Харківській області.
Також, з листа Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області від 21.04.2020 № 4396/41/14/01-2020, який міститься в матеріалах службового розслідування, вбачається, що 06.04.2020 о 20 год. 41 хв. до чергової частини управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції зателефонував заступник начальника оперативно-розшукового відділу УКР ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_11 ), та повідомив що на перехресті вул. Пискунівської та пров. Пискунівського в місті Харкові відбувається бійка за участю співробітників поліції та невідомих осіб. Також він попросив встановити інформацію про автомобіль AUDI А6 д.н. НОМЕР_12 , що поїхав з місця події та орієнтувати особовий склад управління на виявлення зазначеного ТЗ та затримання осіб.
Надати аудіо запис зазначеної розмови не надається за можливе у зв'язку з тим, що дзвінок було здійснено на мобільний телефон, в якому відсутні функції запису.
Вказані обставини були підтверджені письмовими поясненнями чергового інспектора УПП в Харківській області капітана поліції Новицького С.О., які також містяться в матеріалах службового розслідування.
Вказана інформація не була врахована відповідачем при прийнятті спірного наказу та застосуванні до позивача заходу дисциплінарної відповідальності.
Одночасно у висновку службового розслідування зафіксовано, що позивач разом із двома іншими співробітниками поліції, з метою припинення правопорушення та затримання зловмисників намагалися вжити заходи фізичного впливу (сили). Разом із тим, зважаючи на чисельну перевагу нападників, та враховуючи відсутність у працівників поліції спеціальних засобів, останнім вдалося зникнути з місця події.
Також, службове розслідування містить інформацію про наявність та застосування нападниками засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії та про наявність у одного із учасників конфлікту ножа.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем на виконання вимог п. 6 вищезазначеного Порядку під час інциденту було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на запобігання та припинення правопорушення, у зв'язку з чим, вірним є висновок суду першої інстанції про недоведеність порушення позивачем вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Колегія суддів також погоджується із судом першої інстанції, що посилання відповідача на обставини, що безпосередньо, на його думку, вказують та обтяжують відповідальність позивача, а саме настання тяжких наслідків конфліктної ситуації, які полягали у підриві авторитета Національної поліції України та довіри населення України до поліцейських, в частині опублікованих відео в соцмережах про події за участю поліцейських УКР ГУНП в Харківській області, під час яких полковник поліції ОСОБА_3 хизувався нагородною вогнепальною зброєю перед громадянами, що вплинуло у подальшому на переростання конфлікту у бійку, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження поліцейські, є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, такі обставини мали місце до приїзду на місце події позивача, а коментарі у соцмережах та повідомлення в ЗМІ не відображають об'єктивних обставин інциденту, а також не доводять вчинення позивачем порушення дисципліни.
Даний факт не є належним доказом у справі з огляду на те, що інформація, опублікована в соціальній мережі (Інтернет), пов'язана з демонстрацією ОСОБА_3 вогнепальної зброї, та не відображає ні прізвища позивача, ні його причетності до конфлікту, а отже, не доводить вчинення позивачем порушення службових обов'язків та дисципліни.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Оскаржуваний наказ прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є суперечливими та такими, що здійснені на підставі доказів, які беззаперечно не свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Отже, під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши вищезазначені норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 по справі № 520/7074/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова С.П. Жигилій