30 листопада 2020 року справа №200/2956/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (повний текст складено 12 серпня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/2956/20-а (суддя в 1 інстанції - Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, третя особа - Ялтинська селищна рада, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач), третя особа Ялтинська селищна рада, в якому просила: визнати протиправними дії щодо нарахування надмірно виплачених коштів адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.02.2018 року по 30.06.2019 року у розмірі 67812 грн. 94 коп., відмови у поновлені адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.07.2019 року, відмови у призначенні адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дати подання заяви позивачем з 23.08.2019 року; зобов'язати повторно розглянути заяву від 23.08.2019 року та поновити, нарахувати та виплатити в повному обсязі щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.07.2019 року, нарахувати, виплатити та призначити щомісячну адресну допомогу на сім'ю ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на шестимісячний термін з 23.08.2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що в зв'язку з припиненням виплати адресної допомоги з 01.07.2019 року вона звернулась до відповідача із заявою від 23.08.2019 року про поновлення виплати адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Проте ДСЗН Маріупольської міської ради позивачу надана відмова за № 1-14474-11-1.1.2 від 05.09.2019 року, оскільки 26.06.2019 року було з'ясовано, що у власності позивача є житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на те, що позивач повідомила відповідача, що приміщення непридатне до проживання та надала копії документів, підтверджуючих право власності та акт технічного стану приміщення від 25.03.1998 року.
До заяви про поновлення виплати адресної допомоги від 23.08.2019 року позивач надала пакет документів, в тому числі акт експерта з технічного обстеження будівель і споруд, але у зв'язку з тим, що зазначені документи не відповідають формі додатку до Порядку № 1044, затвердженого постановою КМУ України від 20.12.2017 року, позивачу відмовлено у поновленні виплати адресної допомоги. Заяву про призначення адресної допомоги на новий термін відповідач з вересня 2019 року відмовлявся приймати.
Також, повідомленням про необхідність вчинення певних дій за № 04144.14/2536 від 12.08.2019 року відповідач повідомив, що позивачу надмірно виплачено коштів адресної допомоги за період з 01.02.2018 року по 30.06.2019 року у розмірі 67812 грн. 94 коп. та вказано на необхідність їх повернення.
Окрім того, згідно з повідомленням від 01.08.2019 року, відповідач вказав про те, що позивач не має право на допомогу згідно із заявою від 01.02.2018 року з причин наявності нерухомого майна за вищезазначеною адресою.
Повідомлення відповідача від 01.08.2019 року про повернення адресної допомоги з 01.02.2018 року у розмірі 67812 грн. 94 коп. позивач вважає посяганням на приватну власність.
Позивач зверталась до голови Ялтинського селищної ради з чисельними заявами з вимогою надати акт встановленого зразку відповідно до постанови КМУ № 505 від 14.10.2014 року, яким буде підтверджено непридатність до проживання будинку. Але отримала відповідь про відсутність підстав для складання акту затвердженої форми, оскільки смт. Ялта не є населеним пунктом, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
08.01.2020 року позивач звернулась з заявою до відповідача та голови Ялтинської селищної ради з проханням здійснити головою Ялтинської селищної ради спільно з представником ДСЗН Маріупольської міської ради акт обстеження житлово-побутових умов з підтвердженням факту непридатності до проживання в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач зазначив, що в його повноваженнях не передбачено проведення обстеження житлових приміщень, які територіально відносяться не до міста Маріуполя та не прийняв додаткових дій та наявних у позивача документів про те, що будинок дійсно не придатний до проживання, в зв'язку з відмовою Голови Ялтинської селищної ради у видачі акту встановленого зразку.
На підставі викладеного, позивач вважає, що нею надані документи на підтвердження непридатного до проживання належного їй будинку, але відповідач в порушення норм чинного законодавства позбавив її конституційного права на отримання соціальної допомоги у вигляді отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В подальшому позивач уточнила, що не оскаржує повідомлення відповідача за № 04144.14/2536 від 12.08.2019 року, а просить визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області щодо нарахування надмірно виплачених коштів адресної допомоги за період з 01.02.2018 року по 30.06.2019 року у розмірі 67812 грн. 94 коп., необхідність їх повернення та відмови у поновлені адресної допомоги відповідно до статті 5 КАС України.
Просила призначити щомісячну адресну допомогу саме з 23.08.2019 року, оскільки при чисельних зверненнях до відповідача, відповідач не приймав заяви позивача з зазначенням саме «призначити адресну допомогу на новий термін». Так як позивачка не є фахівцем в галузі правознавства, сформулювала саме поновити, а не «призначити на новий термін». Тим паче, заява подана не раніше, ніж за 15 днів до закінчення шестимісячного строку, на який призначалась адресна допомога та відповідно до вимог постанови КМУ № 505.
В подальшому позивач намагалась надати ще заяву про призначення допомоги на новий термін, але відповідач категорично відмовлявся її приймати посилаючись на необхідність особистого звернення.
Таким чином позивачем подано заяву про призначення адресної допомоги лише 12.03.2020 року з датою від 31.03.2020 року. На вказану заяву відповідач до сьогоднішнього дня повідомлення про призначення адресної допомоги чи відмову у призначенні не надав.
Отже, вказані дії відповідача говорять про дискримінацію по відношенню до позивача, як внутрішньо переміщеної особи, та порушення її права на соціальних захист.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/2956/20-а позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо припинення з 01.07.2019 року виплати щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 ; зобов'язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради поновити з 01.07.2019 року виплату щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 ; зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2019 року про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням висновків суду; у задоволені решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 630 грн. 60 коп.
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, як уповноважений представник родини одержувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 02.03.2019 року позивач, як уповноважений представник родини звернулась до департаменту з питання призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам на наступний шестимісячний термін. На вказане звернення допомогу було призначено з 05.03.2019 року по 04.09.2019 року.
Внаслідок перевірки обґрунтованості видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, відповідачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_2 з 19.09.2014 року має у власності житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі чого виплату допомоги було припинено з 01.07.2019 року відповідно до чинного законодавства.
26.06.2019 року позивач особисто звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Центрального та Приморського районів департаменту та надала заяву в якій зазначила про належний у власності будинок за вказаною адресою та додала документи, зокрема акт обстеження технічного стану домогосподарства від 25.03.1998 року та договір дарування житлового будинку від 19.09.2014 року.
Станом на 2019 рік актуального акту технічного стану щодо визнання житлового будинку непридатним до проживання після набуття права власності саме на житловий будинок або виключення його з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень особова справа позивача не містить.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 23.08.2019 року не зверталась із заявою на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Наступне звернення позивача з заявою про призначення адресної допомоги є 31.03.2020 року.
Щодо повідомлення позивача про повернення надмірно виплачених коштів адресної допомоги за період з 01.02.2018 року по 30.06.2019 року у розмірі 67812 грн. 94 коп., відповідач зазначає, що воно надіслано з метою досудового врегулювання спору, вказана сума є шкодою, спричиненою юридичній особі та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради вважає, що діяв в межах та у спосіб, що передбачені законами України.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
За інформацією, яка міститься у паспорті громадянина України НОМЕР_1 , зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (том 1, арк.справи 26-27).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000459744 від 18.01.2018 року фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 (том 1, арк.справи 22).
Згідно з посвідченням № НОМЕР_2 позивач також є матір'ю багатодітної сім'ї (том 1, арк.справи 20).
01.08.2019 року відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про відсутність права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно заяви від 01.02.2018 року в зв'язку з наявністю у власності позивача житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог пункту 6 Постанови КМУ № 505 від 14.10.2014 року (том 1, арк.справи 14).
12.08.2019 року листом за № 04144.14/2536 відповідач повідомив ОСОБА_1 про надмірно виплачені кошти адресної допомоги за період з 01.02.2018 року по 30.06.2019 року у розмірі 67812 грн. 94 коп. та необхідністю їх повернення (том 1, арк.справи 67).
23.08.2019 року позивач надала до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради заяву про поновлення адресної допомоги, де вказала, що відсутні зміни, які впливають на призначення грошової допомоги, та повідомила, що будинок у смт. Ялта не придатний до проживання надавши (том 1, арк.справи 33-35): документ про право власності на земельну ділянку; будівельний паспорт на забудову ділянки, виданий в 1998 році (том 1, арк.справи 51-53); акт обстеження технічного стану від 25.03.1998 року, в якому вказано, що стіни у будинку пошкоджені, перекриття прогнилі, перегородки потріскались, комісією було рекомендовано перебудувати будинок під господарчу будівлю та почати будівництво нового будинку на вказаній земельній ділянці (том 1, арк.справи 41, 56); акт про відведення присадибної ділянки від 27.05.1998 року, в якому вказано що на підставі рішення сесії Ялтинської сільської ради народних депутатів на існуючій земельній ділянці замість старої, яке вже не придатне, установлено в натурі межі присадибної ділянки, виділеній ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку, площа присадибної ділянки складає 1200 кв. м. (том 1, арк.справи 55); копію Розпорядження голови Першотравневої районної державної адміністрації від 01.04.1998 року № 99 про індивідуальне будівництво в якому вказано про надання ОСОБА_3 замість старого будинку на існуючій земельній ділянці, старий будинок перебудувати під господарчу будівлю (том 1, арк.справи 54, 57); акт обстеження житлового будинку у смт. Ялта експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_4 від 15.08.2019 року, відповідно до якого спірний будинок не придатний до нормальної експлуатації (том 1, арк.справи 68-79); акт обстеження житлового будинку у смт. Ялта від 21.08.2019 року, затверджений селищним головою, відповідно до якого житловий будинок з господарчими спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не придатний до проживання (том 1, арк.справи 10).
В поданій заяві позивач зазначила, що на момент отримання допомоги з 01.02.2018 року не мала документу, підтверджуючого право власності на будинок, оскільки частина документів залишилась на непідконтрольній українській владі території.
Листом від 23.07.2019 року Ялтинська селищна рада з метою встановлення непридатності до проживання будинку запропонувала позивачу звернутись до спеціалістів, які мають ліцензію на таку роботу (том 1, арк.справи 60).
Листом від 13.09.2019 року за № 891 третя особа також повідомила позивача, що не має підстав щодо складання акту за формою, встановленою Постанови КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 року, оскільки відсутні дані що спірний будинок не придатний до проживання саме внаслідок проведення антитерористичної операції (том 1, арк.справи 62-63).
05.09.2019 року листом за № І-14474-11-1.1.2 Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради надав ОСОБА_1 роз'яснення щодо можливості визнання житлового приміщення непридатним для проживання тільки за формою, передбаченою додатком до Порядку № 1044, затвердженого постановою КМУ України від 20.12.2017 року (том 1, арк.справи 64-66).
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
За приписами пункту 5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про:
- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);
- наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;
- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;
- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;
- наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
Відповідно до пункту 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
З урахуванням вказаних норм, колегія суддів зазначає, що позивачем доведений факт непридатності для проживання належного їй на праві власності житлового будинку Актом обстеження від 21.08.2019 року (том 1, арк.справи 10), листом селищного голови від 24.01.2020 року (том 1, арк.справи 28-30) та Звітом технічного обстеження будівельних конструкцій і інженерних мереж (том 1, арк.справи 68-79).
З урахуванням прямих приписів пункту 6 Порядку, де обмеження на призначення грошової допомоги не стосується випадків наявності у власності житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану, у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні вказаної допомоги.
Твердження відповідача про те, що позивач не надавала заяви про призначення допомоги 23.08.2019 року спростовуються матеріалами справи, які містять таку заяву з вхідним штампом (том 1, арк.справи 33-35).
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на недотримання форми Акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) відповідно до Змін, що вносяться до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1044 , з огляду на наступне.
Відповідно до вказаної постанови зазначені Зміни та затверджена форма Акту застосовується у разі наявності житла, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, про що прямо зазначено в тексті вказаних Змін.
Оскільки належне позивачеві нерухоме майно не зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, затверджена форма Акту не є обов'язковою для встановлення факту непридатності житлового приміщення для проживання.
Тому вимоги відповідача щодо форми акту про непридатність для проживання житлових приміщень та форми заяви про призначення допомоги колегія суддів розцінює, як надмірний формалізм, який порушує встановлені законодавством права позивача.
За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати щомісячної адресної грошової допомоги з 01.07.2019 року, зобов'язання поновити виплату щомісячної адресної грошової допомоги з 01.07.2019 року та повторно розглянути заяву про призначення такої допомоги від 23.08.2019 року підлягають задоволенню, що є достатнім для поновлення порушеного права позивача.
З урахуванням встановлених фактів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/2956/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/2956/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 30 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова