30 листопада 2020 року справа № 200/5212/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (повний текст складено в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/5212/20-а (суддя в 1 інстанції - Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі - відповідач) в якому просила зобов'язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.11.2014 року по травень 2019 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та “Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159.(арк.справи 1-4)
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/5212/20-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат” від 19.10.2000 року №2050. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.11.2014 року по травень 2019 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та “Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159. (арк.справи 27-29)
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року у справі №200/13014/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 держаної соціальної допомоги по інвалідності з 01.08.2014; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради нарахувати та виплатити заборгованість державної соціальної допомоги по інвалідності ОСОБА_1 , яка виникла з 01.08.2014 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року у справі №200/13014/18-а апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року у справі № 200/13014/18-а залишено без змін.
На виконання вказаного судового рішення позивачу призначена державна соціальна допомога, що підтверджується рішенням відповідача від 12.04.2019 року про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
12.04.2020 року представник позивача звернувся до управління з запитом щодо виплати позивачу компенсації відповідно до положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат” від 19.10.2000 року №2050.
Листом від 20.05.2020 року №04исх.01-1239 Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду управлінням було проведено нарахування та здійснена виплата заборгованості державної соціальної допомоги по інвалідності з 01.08.2014 року по виплатним документа основного періоду нарахування травня 2019 року.
Стосовно виплати компенсації у розумінні Закону №2050 повідомило, що на думку управління, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050 є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
За статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Приписами статті 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем соціальної допомоги, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а.
На виконання судового рішення ОСОБА_1 здійснено відповідні нарахування та виплати страхових виплат, що підтверджується рішенням про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 12.04.2019 року.
Оскільки належні позивачу страхові виплати позивачу виплачені не своєчасно, відповідач повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат.
Колегія суддів наголошує, що саме протиправні дії відповідача призвели до не нарахування та невиплати позивачу держаної соціальної допомоги по інвалідності з 01.08.2014 року, що встановлено судовим рішенням у справі №200/13014/18-а. Відповідач не може посилатися на те, що спірні суми були нараховані лише рішенням суду, отже з цього періоду може обліковуватись порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, оскільки вказане не нарахування було безпідставним. Відтак відбулась втрата позивачем частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків їх виплати.
Отже, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду правомірності відмови у розрахунку, нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати страхових виплат згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року по справі №200/13014/18-а, а відтак, суд констатує, що права позивача щодо отримання належної йому компенсації є порушеними.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з листопада 2014 року по травень 2019 року.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/5212/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/5212/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 30 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.Д.Компанієць
Л.В. Ястребова