30 листопада 2020 року справа №200/2453/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.,
Сіваченко І.В.
за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Пономарьова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Шинкарьова І.В.) від 27 серпня 2020 року по справі №200/2453/20-а, повний текст складений 07 вересня 2020 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0121529-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 42 453,37 грн.; визнання протиправним та скасування податкового №0121530-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 8 904,49 грн.; №0121531-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 37 494,33 грн.; визнання протиправним та скасування податкового №0121532-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 5489,56 грн.; №0121533-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 19 506,66 грн.; №0121534-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 88 838,23 грн.; №0121536-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 36 718, 09 грн.; №0121537-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 34 171, 56 грн.; №0121538-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 11 984, 34 грн.; №0121539-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування суми податкового зобов'язання 39 387, 48 грн..
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що рішення Миколаївської міської ради від 25.07.2017 року №01-ІХ-8 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» суперечить п.п.266.5.1 ст.266 ПК України, в редакції станом на момент прийняття рішення, якою передбачено, що максимальна ставка податку на нерухомість відміну від земельної ділянки не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. Позивач зазначив, що відповідно до пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно законом та перспективним планом формування територій громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю». Позивач також зазначив, що матеріали справи також не містять жодних відомостей про дату та джерела оприлюднення рішень Миколаївської міської ради від 25.07.2017 року №01-ІХ-8 та 24.01.2018 року №03-XVII, дату та спосіб отримання відповідачем вказаних рішень. На думку позивача, при прийнятті спірних повідомлень-рішень відповідач не мав відомостей про прийняття Миколаївською міською радою рішень від 25.07.2017 року №01-ІХ-8 та 24.01.2018 року №03-XVII, у встановленому порядку їх не отримував, відповідач повинен керуватися приписами пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України. Позивач вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення, яке безпосередньо впливає на права та інтереси Миколаївської міської ради отримувача місцевих податків і зборів та орган, який повинен приймати рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів. При цьому, судом не залучено Миколаївську міську раду до участі у справі, не отримано пояснень щодо процедури прийняття рішень від 25.07.2017 року №01-ІХ-8 та 24.01.2018 року №03-XVII, строки їх оприлюднення та надання копій рішень податковому органу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнення до апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач з 2003 року є власником нерухомого майна (нежитлових будівель) - 10 нежитлових приміщень, розташованих у м. Миколаївка. З відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 липня 2020 року вбачається, що позивач є власником нерухомого майна. (а.с. 138)
За нерухоме майно, що належить позивачу, відповідачем17 травня 2019 року обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на нежитлову нерухомість за 2018 рік та сформовані податкові повідомлення-рішення: № 0121529-4710-0541 на суму 42453,37 грн., № 0121530-4710-0541 на суму 8904,49 грн., № 0121531-4710-0541 на суму 37494,33 грн., № 0121532-4710-0541 на суму 5489,56 грн., № 0121533-4710-0541 на суму 19506,66 грн., № 0121534-4710-0541 на суму 88838,23 грн., № 0121536-4710-0541 на суму 36718,09 грн., № 0121537-4710-0541 на суму 34171,56 грн., № 0121538-4710-0541 на суму 11984,34 грн., № 0121539-4710-0541 на суму 39387,48 грн..
Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, по об'єктах оподаткування, які належать позивачу, було нараховано:
- житловий будинок за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Пархоменка, б.42, дата державної реєстрації права власності 28.05.05, загальна площа 558.90 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 279,45 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 8904,49 грн.
- нежитлова будівля за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Чкалова, буд. 1, дата державної реєстрації права власності 27.05.2003, загальна площа 671,40 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 671,40 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 37494,33 грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул. Синецького, буд. 3, дата державної реєстрації права власності 01.09.2003, загальна площа 98,30 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 98,30 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 5489,56 грн.
- нежитлова будівля за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул. Промислова, буд. 6, дата державної реєстрації права власності 17.09.2003, загальна площа 349,30 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 349,30 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 19506,66 грн.
- нежитлова будівля за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Строітєлей, буд.1-а, дата державної реєстрації права власності 17.09.2003, загальна площа 1590,80 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 1590,80 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 88838,23 грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Щорса, буд.118, дата державної реєстрації права власності 29.09.2003, загальна площа 506,00 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 506,00 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 28257,57грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Синецького, буд. 3, дата державної реєстрації права власності 01.09.2003, загальна площа 657,50 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 657,50 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 36718,09 грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Синецького, буд. 3, дата державної реєстрації права власності 29.09.2003, загальна площа 611,90 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 611,90 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 34171,56 грн.
- нежитлова будівля за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Горького, буд.1-а, дата державної реєстрації права власності 17.09.2003, загальна площа 214,60 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 214,60 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 11984,34грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Синецького, буд. 3, дата державної реєстрації права власності 01.09.2003, загальна площа 705,30 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 705,30 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 39387,48 грн.
- нежиле приміщення за адресою: Донецька обл., Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Синецького, буд. 19, загальна площа 760,20 кв.м., розмір частки в праві спільної власності 760,20 м.кв ставка податку 1.5 % (55.85 грн.) Разом за рік 42453,37 грн..
Рішенням Миколаївської міської ради від 25 липня 2017 року № 01-ІХ-8 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» встановлено місцеві податки і збори на 2018 рік.
Вказане рішення прийнято у відповідності до ст.ст. 7, 10, 12, абзацу четвертого підпункту 266.4.2 пункту 226.4 статті 266 та абзацу другого пункту 284.1 статті 284 розділу 12 Податку кодексу України, керуючись пунктом 24, 35, частини першої статті 26, 59, 60, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Рішенням Миколаївської міської ради від 24 січня 2018р. № 03-ХVII-8 внесено зміни у Додаток 2.1. до Положення про оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Вказане рішення прийнято відповідно до підпунктів 266. 5.1 пункту 266.5 статті 266 розділу 12 Податкового кодексу України, керуючись пунктом 24,35, частини першої статті 26, 59, 60, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 року, запроваджено з 01.01.2015р. податок на майно, що відповідно до ст.266 ПК України включає в себе, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У відповідності до вимог пп. 266.7.2 п.266.7. ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно з пп. 266.3.1 - 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п.п.266.5.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень відповідачем було застосовано ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік - 1,5 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м., встановлену рішенням Миколаївської міської ради від 24 січня 2018р. № 03-ХVII-8»Про внесення змін до рішенням Миколаївської міської ради від 25 липня 2017 року № 01-ІХ-8 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» встановлено місцеві податки і збори на 2018 рік».
Згідно із пунктом 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що встановлення податку на майно, зокрема, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить у повноваження місцевої ради, яка має прийняти відповідне рішення.
Згідно з пунктом 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
У відповідності до вимог підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 7.12.2017р. №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Отже, до рішень Миколаївської міської ради від 25.07.2017р. № 01-ІХ -8 та від 24.01.2018р. №03-ХVІІ не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПК України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у цій справі є виключно податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 та підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України щодо визначення податкового зобов'язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження в цій справі, а тому не має перевірятися в межах цієї справи .
В матеріалах справи відсутні докази визнання протиправним та нечинним рішень Миколаївської міської ради від 25.07.2017р. № 01-ІХ -8 та від 24.01.2018р. №03-ХVІІ.
Враховуючи, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, колегія суддів вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач правомірно застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 15 травня 2019 р. у справі № 825/1496/17.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що податковий орган при визначенні позивачу податкового зобов'язання за 2018 рік діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому судом першої правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень відповідачем було застосовано ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік - 1,5 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м, встановлену рішенням Миколаївської міської ради від 24 січня 2018р. № 03-ХVII-8»Про внесення змін до рішенням Миколаївської міської ради від 25 липня 2017 року № 01-ІХ-8 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік», встановлено місцеві податки і збори на 2018 рік», що не перевищує встановлений п.п. 266.5.1 ст.266 ПК України максимальний розмір ставки податку.
Підпунктом 12.3.5 пункту 12.2 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю;
У спірних правовідносинах Миколаївською міською радою прийнято рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік, а тому посилання позивача на положення наведеної норми колегія суддів вважає помилковим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року по справі №200/2453/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року по справі №200/2453/20-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2020 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 30 листопада 2020 року підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко