30 листопада 2020 року справа №200/1083/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі №200/1083/20-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі регіонального управління з експлуатації каналу до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.11.2019 року ГУ ДПС у Харківській області до Регіонального управління з експлуатації каналу КП "Компанія "Вода Донбасу" про сплату штрафів за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб № 0021005104 на суму 20 618,14 грн., № 0020995104 на суму 128 863,38 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що підприємство є звільненим від обов'язку сплати за користування земельними ділянками та не може нести відповідальність, у тому числі у вигляді штрафів, за порушення строку виконання зобов'язання з врахуванням вимог Закону №1669.
Крім того у позивача наявний сертифікат ТПП України про засвідчення підприємству обставин непереборної сили щодо здійснення господарської діяльності на території Донецької області з 10.06.2014 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 11.11.2019 № 0021005104 на суму 20 618,14 грн. та № 0020995104 на суму 128 863,38 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Позивачем порушено приписи ст.287 ПК України, тобто протягом граничних строків не сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань за листопад-грудень 2017-2018 року по земельному податку з юридичних осіб по податкових деклараціях з плати за землю на 2017 рік та 2018 рік.
В зв'язку з зазначеним податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції у розмірі 10% та 20% від суми погашеного боргу.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з'явилися, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібнехта, 177а, код ЄДРПОУ 00191678) зареєстроване 03.09.2007 року за № 1 266 145 0000 026990, є відокремленим підрозділом КП «Компанія «Вода Донбасу» без права юридичної особи, місцезнаходження: 84626, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Університетська,13.
20.01.2014 року, 09.02.2015 року, 25.01.2017 року, 12.02.2018 року та 06.02.2019 року регіональним управлінням з експлуатації каналу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до ГУ ДПС у Харківській області були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що розташовані на території с.Червоний Оскіл (у 2016 році перейменовано у с.Оскіл) Ізюмського району, в яких платником податків визначено загальну суму податкових зобов'язань, що підлягають сплаті.
17 жовтня 2019 року відповідачем складений акт №64/20-40-51-04-10/35397853 про результати камеральної перевірки РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397853) з питання дотримання термінів сплати податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб.
За результатом перевірки встановлено порушення позивачема вимог податкового законодавства, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб за період з 30.12.2017 року по 27.02.2019 року, чим порушено п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу (а.с.3-5 том 1)
За наслідками перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 11 листопада 2019 року:
-№0021005104 про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 20 618,14 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб - затримку на 31 календарний день;
-№0020995104 про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 128 863,38 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб - затримку на 30 календарних днів. (а.с.6-7 том 1)
Згідно із розрахунками штрафних (фінансових) санкцій до зазначених податкових повідомлень-рішень № 0021005104 та №0020995104, заборгованість нарахована за 2017 - 2018 роки, а саме:
- 5 154,54 грн. за кількість 30 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 51 545,40 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9022171356 вiд 17.02.2017 (платіжне доручення №695 від 26.01.2018 року. Зараховано 29.01.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 24 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9022171356 вiд 17.02.2017 терм.спл. 30.01.2018 (платіжне доручення №792 від 23.02.2018 року. Зараховано 23.02.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 25 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №864 від 26.03.2018 року. Зараховано 27.03.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 28 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 терм.спл. 30.03.2018 (платіжне доручення №939 від 25.04.2018 року. Зараховано 27.04.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 29 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1022 від 25.05.2018 року. Зараховано 29.05.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 27 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1112 від 26.06.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 30 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1166 від 30.07.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 30 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №400297 від 29.08.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 29 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1339 від 26.09.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 29 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1420 від 26.10.2018 року. Зараховано 29.10.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 30 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №1534 від 29.11.2018 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 26 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №32 від 26.12.2018 року),
- 20 618,14 грн. за 31 день (20%) затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №132 від 30.01.2019 року. Зараховано 30.01.2019 року),
- 10 309,07 грн. за кількість 28 днів затримки сплаченого боргу у розмірі 103 090,70 грн. борг виник згідно Податкового розрахунку земельного податку N 9017285343 вiд 12.02.2018 (платіжне доручення №223 від 25.02.2019 року. Зараховано 27.02.2019 року).
За наслідками адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, скарги залишено без завдоволення, а спріні рішення - без змін. (а.с.8-10)
Матеріали справи містять копії платіжних доручень щодо плати РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» за землю, а саме: від 28.02.2017 року №389 на суму 134 757,89 грн. за січень 2017 року, від 27.03.2017 року №445 на суму 2 207,99 грн. за лютий 2017 року, від 28.03.2017 року №446 на суму 132 550,00 грн. за лютий 2017 року, від 26 квітня 2017 року №485 на суму 134 757,99 грн. за березень 2017 року, від 28 травня 2017 року №568 на суму 134 757,99 грн. за квітень 2017 року, від 20 червня 2017 року №625 на суму 5 757,99 грн. за травень 2017 року, від 23 червня 2017 року №639 на суму 25 000,00 грн. за травень 2017 року, від 26 червня 2017 року №640 на суму 104 000,00 грн. за травень 2017 року, від 27 липня 2017 року №68 на суму 134 757,99 грн. за червень 2017 року, від 18 серпня 2017 року №129 на суму 7 757,99 грн. за липень 2017 року, від 28 серпня 2017 року №151 на суму 127 000,00 грн. за липень 2017 року, від 28 вересня 2017 року №297 на суму 120 000,00 грн. за серпень 2017 року, від 29 вересня 2017 року №308 на суму 14 757,99 грн. за серпень 2017 року, від 27 жовтня 2017 року №416 на суму 134 757,99 грн. за вересень 2017 року, від 27 листопада 2017 року №509 на суму 134 757,99 грн. за жовтень 2017 року, від 26 грудня 2017 року №609 на суму 134 757,99 грн. за листопад 2017 року, від 26 січня 2018 року №695 на суму 134 758,03 грн. за грудень 2017 року, від 23 лютого 2018 року №792 на суму 134 757,99 грн. за січень 2018 року, від 23 березня 2018 року №847 на суму 30 240,00 грн. за лютий 2018 року, від 26 березня 2018 року №864 на суму 104 517,99 грн. за лютий 2018 року, від 25 квітня 2018 року №939 на суму 134 757,99 грн. за лютий 2018 року, від 25 травня 2018 року №1022 на суму 134 757,80 грн. за квітень 2018 року, від 26 червня 2018 року №1112 на суму 134 757,99 грн. за травень 2018 року, від 27 липня 2018 року №1165 на суму 134 757,99 грн. за червень 2018 року, від 30 липня 2018 року №1166 на суму 134 757,99 грн. за червень 2018 року, від 26 вересня 2018 року №1339 на суму 134 757,99 грн. за серпень 2018 року, від 26 жовтня 2018 року №1420 на суму 134 757,99 грн. за вересень 2018 року, від 29 листопада 2018 року №1534 на суму 134 757,99 грн. за жовтень 2018 року, від 26 грудня 2018 року №32 на суму 134 757,99 грн. за листопад 2018 року, від 28 січня 2018 року №132 на суму 134 758,03 грн. за грудень 2018 року, від 25 лютого 2019 року №223 на суму 133 645,70 грн. за січень 2019 року, від 28 березня 2019 року №315 на суму 133 645,70 грн. за лютий 2019 року, від 25 квітня 2019 року №1380 на суму 133 645,70 грн. за березень 2019 року, від 29 травня 2019 року №440 на суму 133 645,70 грн. за квітень 2019 року, від 27 червня 2019 року №523 на суму 133 645,70 грн. за травень 2019 року, від 29 липня 2019 року №619 на суму 133 645,70 грн. за червень 2019 року, від 28 серпня 2019 року №689 на суму 133 645,70 грн. за липень 2019 року, від 27 вересня 2019 року №798 на суму 133 645,70 грн. за серпень 2019 року, від 30 жовтня 2019 року №894 на суму 133 645,70 грн. за вересень 2019 року, від 27 листопада 2019 року №999 на суму 133 645,70 грн. за жовтень 2019 року, від 20 грудня 2019 року №1095 на суму 133 645,70 грн. за листопад 2019 року, від 27 січня 2020 року №1184 на суму 133 645,70 грн. за грудень 2019 року (а.с.95-136 том 1)
В матеріалах справи наявні Сертифікати (висновок) про настання обставин непереборної сили ТПП України від 25.11.2014 року № 1735 та від 17.11.2014 року №1517, відповідно до яких КП «Компанія Вода Донбасу» та регіональному управлінню з експлуатації каналу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів відповідно до п.п.100.4 і 100.5 ст.100 ПК України та які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації відповідно до п.102.6-102.7 ст.102 ПК України.(а.с.12-13 том 1)
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за відсутності вчиненого правопорушення.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Українив органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі ппідпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі підпунктів 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
На підставі статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Свого часу, для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669 від 02.09.2014 року (далі-Закон №1669)
Відповідно до період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Отже, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року, станом на теперішній час АТО триває.
Згідно статті 6 Закону №1669, в редакції чинній до 08.06.2016 року, передбачалося, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Статтею 7 Закону №1669 передбачалося скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
За приписами частин другої та третьої статті 11 Закону №1669 його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Крім того, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінетом Міністрів Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.
Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у якому, серед інших є с.Червоний Оскіл (нині - Оскіл), де розташовані земельні ділянки позивача.
З 08 червня 2016 року набув чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування», яким стаття 6 Закону № 1669-VII була викладена в наступній редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
Згідно частини 4 статті 4 Закону №1669-VII, в редакції Закону України № 1365-VIII, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
З 15.04.2017 року порядок оподаткування об'єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Абзацами першим та другим підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.
Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 38.2 розділу 10 Перехідних положень ПК України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р с.Червоний Оскіл (нині - Оскіл), на території яких розташовані земельні ділянки позивача, не входять до зазначеного переліку.
Отже, позивач до 08 червня 2016 року був звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності, переданої йому в оренду, оскільки здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, а після внесення змін 08 червня 2016 року до Закону №1669 позивач мав здійснювати оплату за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Таким чином, у період з 14.04.2014 року до 07.06.2016 року включно суб'єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
Як свідчить облікова картка платника податків станом на 31.12.2014 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 16 242,12 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації № 9001031607 вiд 20.01.2014року за 2014 рік (вересень- листопад 2014 року); станом на 31.12.2015 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 96 043,37 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації № 9011254062 вiд 09.02.2015 року за 2015 рік (січень- листопад 2015 року) на суму 74 387,17 грн. та податкової декларації № 9001031607 вiд 20.01.2014 року за 2014 рік (вересень- грудень 2014 року) у розмірі 21 656,20 грн.
Станом на 30.01.2016 року за підприємством обліковується податковий борг у розмірі 102 805,90 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації № 9001031607 вiд 20.01.2014 року за 2014 рік (вересень- грудень 2014 року) у розмірі 21 656,20 грн. та податкової декларації № 9011254062 вiд 09.02.2015 року за 2015 рік (січень- грудень 2015 року) на суму 81 149,70 грн.
Разом з тим, 30.12.2016 року податковим органом зменшено борг минулих рокiв. Рiшення суду про розстрочення (вiдстрочення) податкового боргу на суму 102 805,90 грн., який утворився на підставі самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації № 9001031607 вiд 20.01.2014 року за 2014 рік (вересень- грудень 2014 року) на суму 21 656,20 грн. та податкової декларації № 9011254062 вiд 09.02.2015 року за 2015 рік на суму 81 149,70 грн.
При цьому будь-якого рішення про відстрочення або розстрочення податкового боргу, податковим органом відносно підприємства не приймалося, зазначений факт не спростовано відповідачем.
У 2016 році підприємством не подавалась податкова декларація на землю на підставі сертифікату №1517 від 17.11.2014 року.
В грудні 2017 року податковим органом збільшується сума податкових зобов'язань за розстр./вiдстр.ПБ Рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (Наказ ДФС 14.04.2016 №318) на суму 102 805,90 грн.
Як вбачається з інтегрованої картки платника-податків, сума боргу, яку податковим органом було зменшено в грудні 2016 році та потім збільшено в грудні 2017 року у розмірі 102 805,90 грн. утворилась за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року.
Зі співставлення роздруківок витягів з інтегрованої картки платника податків - РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» з земельного податку з юридичних осіб, наданих позивачем платіжних доручень, акта перевірки від 17.10.2019 №64/20-40-51-04-10/35397853 і розрахунків штрафних санкцій до спірних рішень випливає, що ГУ ДПС у Харківській області застосувало штрафні санкції за несвоєчасну сплату земельного податку внаслідок зарахування податковим органом сплачених позивачем коштів, незалежно від напряму їх сплати, на сплату грошового зобов'язання з земельного податку за періоди по 07.06.2016 року. Ці кошти РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» сплачувало в рахунок поточних податкових зобов'язань з земельного податку за періоди з 08.06.2016.
Враховуючи дії податкового органу щодо зменшення податкового боргу в грудні 2016 року та в подальшому його збільшення в грудні 2017 року, в інтегрованій картці платника податків наявна наступна інформація: станом на 31.12.2017 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 102 948,30 грн., який виник у зв'язку з несвоєчасною несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової № 9022171356 вiд 17.02.2017 за 2017 рік, станом на 31.12.2018 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 103 090,70 грн., який виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової № 9017285343 вiд 12.02.2018 за 2018 рік, станом на 30.01.2019 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 103 090,70 грн., який виник у зв'язку з несвоєчасною несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації № 9017285343 вiд 12.02.2018 за 2018 рік.
Як зазначає позивач, грошові зобов'язання за 2014 рік та 2015 рік підприємством не були сплачені у встановлені законом строк в зв'язку із звільненням позивача від сплати земельного податку відповідно до статті 6 Закону №1669.
Проте, земельний податок за 2017 рік та 2018 рік позивач сплачував у встановлені законом строки.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.
Слід відзначити, що статтею 6 Закону № 1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.
Відтак, за положеннями Закону № 1669 достатньою підставою, зокрема, для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Підсумсовуючи викладене, є правильним висновок суду першої інстанції, що до 07.06.2016 року позивач був звільнений від сплати земельного податку на підставі статті 6 Закону №1669, оскільки здійснював діяльність на земельних ділянках на території проведення антитерористичної операції.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню правовий висновок Верховоного суду, викладений у постанові від 14.03.2019 у справі № 805/220/17-а, що відсутність обов'язку сплати податкового зобов'язання виключає утворення податкового боргу.
Враховуючи зазначене, неподання РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» уточнюючих декларацій з метою зменшення податкових зобов'язань з земельного податку не спростовує висновок, що позивач не має обов'язку сплачувати цей податок в силу приписів ст. 6 Закону № 1669 у редакції чинній до 07.06.2016.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Між тим, вказаний припис не свідчить про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки контролюючим органом було здійснено спрямування коштів на погашення податкового боргу з податку на землю за ті періоди, коли позивач не повинен був сплачувати цей податок.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/3343/17-а.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, тому підлягають скасуванню.
Доводи податкового органу не спростовують висновки суду першої інстанції, не є вирішальними та такими, що можуть слугувати підставами для задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі №200/1083/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі №200/1083/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 30 листопада 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 30 листопада 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова