30 листопада 2020 року справа №360/2648/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 360/2648/20 (головуючий І інстанції Свергун І.О., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивача - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі -УПФУ в м. Лисичанську, відповідач), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення від 25.06.2020 року № 121130001979 «Про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 114 ч. 2 п. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 », зобов'язати призначити позивачу пенсію згідно ст. 114 ч. 2 п. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня первинного звернення із заявою про її призначення - з 17.06.2020 року, із зарахуванням до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію у відповідності до ст. 114 ч. 2 п. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року в якості учня підземного прохідника, з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року у якості учня гірника очисного забою на шахті «Селидівська» в/о «Селидоввугілля», з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року у ВП шахта ім. В.В.Вахрушева ДП «Ровенькиантрацит» та до загального страхового стажу період роботи з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2001 року по 14.02.2002 року, з 13.03.2003 року по 31.12.2003 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року позов задоволений частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Лисичанську від 25.06.2020 року № 121130001979 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано УПФУ в м. Лисичанську повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 періодів роботи ОСОБА_1 з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року, з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля», з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит», зарахувавши до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року в ТОВ «Фавор», з 01.10.2001 року по 14.02.2002 року в гірничому цеху № 3 ДВАТ «Антрацитшахтобуд», з 13.03.2003 року по 31.12.2003 року в ПП «Обласний центр впровадження «Агроцентрнаука», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 98-104).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову (а.с. 108-111).
В обгрунтування доводів посилався на правомірність спірного рішення про відмову у в призначенні пенсії позивачу, оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо роботи з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит». Крім того, відповідачем обґрунтовано відмовлено у прийнятті до розгляду документів, наданих позивачем, які видані на окупованій території.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
Зі змісту копії трудової книжки позивача від 30.05.1986 року НОМЕР_1 встановлено, що останній працював на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля»: з
- з 07.07.1988 року прийнято підземним учнем прохідника на дільницю підготовчих робіт;
- з 31.08.1988 року звільнено по закінченню виробничої практики;
- з 26.12.1989 року - прийнято підземним учнем гірника очисного вибою на дільницю № 3;
- з 11.02.1990 року - звільнено по закінченню виробничої практики (а.с. 20-23).
17.06.2020 року позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 70).
Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 25.06.2020 року № 121130001979 «Про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Загальний стаж роботи позивача склав 22 роки 09 місяців 09 днів, в тому числі на пільгових умовах за Списком № 1 - 04 роки 07 місяців 10 днів. Період проходження виробничої практики на шахті «Україна» з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року в якості підземного учня прохідника та з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року в якості підземного учня гірника не підтверджено випискою з наказу на направлення для проходження виробничої практики та довідкою про кількість днів спусків-виїздів в шахту, з 02.10.1990 року по 31.10.1990 року курси підвищення кваліфікації - відсутній витяг з наказу не зараховані до пільгового стажу. Періоди роботи з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2001 року по 31.12.2003 року не зараховано до загального стажу через відсутність копії трудової книжки. Період роботи на шахті «Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» з 25.10.2004 року року по 31.01.2008 року не зараховано до пільгового стажу в зв'язку з відсутністю основного документу про стаж, тобто трудової книжки, хоча за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявний звіт по спеціальному стажу даного підприємства (а.с. 16-19).
Спірні відносини врегульовані Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (ч. 3 статті 24 Закону № 1058).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до п.1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на 17.06.2020 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії) йому виповнилося 54 роки.
Таким читном, для набуття права на пенсію на пільгових умовах у віці 54 роки необхідно мати не менше 6 років пільгового стажу та 23 роки страхового стажу.
Щодо наявності необхідного пільгового стажу тривалістю не менше 6 років, відповідачем обчислено пільговий стаж у 4 роки 7 місяців 10 днів, страховий - у 22 роки 09 місяців 09 днів, та не зараховано до пільгового стажу період проходження виробничої практики на шахті «Україна» з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року в якості підземного учня прохідника та з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року в якості підземного учня гірника, період роботи на шахті «Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року, тобто не зараховано 3 роки 6 місяців 18 днів - до пільгового стажу, та не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року та з 01.10.2001 року по 31.12.2003 року, тобто 2 роки 10 місяців 2 дні.
Підставою незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року в якості підземного учня прохідника та з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року в якості підземного учня гірника очисного вибою на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля» відповідач визначив відсутність витягу з наказу на направлення для проходження виробничої практики та довідки про кількість днів спусків-виїздів в шахту.
Згідно ч. 1 статті 48 КЗпП України та ст. 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року та з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року позивач працював підземним учнем прохідника та підземним учнем гірника очисного вибою на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля».
Отже, в зазначений період ОСОБА_1 працював на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля» на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 року № 58.
В підтвердження того, що у вказаний період ОСОБА_1 працював повний робочий день у виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом, позивачем надано довідку ВП «Шахта «України» ДП «Селидіввугілля» від 14.05.2020 року № 1040 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої позивач працював повний робочий день у ВП «Шахта «України» ДП «Селидіввугілля» і виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за період з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року за професією (посадою) учень підземного прохідника дільниці підготовчих робіт № 1 з оплатою по тарифній ставці підземного робітника, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173; за період з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року ОСОБА_1 за професією (посадою) учень підземного гірника очисного вибою дільниці по видобутку вугілля № 3 з оплатою по тарифній ставці підземного робітника, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 27)
Згідно історичної довідки відокремленого підрозділу «Шахта «України» ДП «Селидіввугілля» від 14.05.2020 року № 1043 наказом виробничого об'єднання «Селидіввугілля» від 28.03.1995 року № 36 у зв'язку з приєднанням шахти «Селидівська» до шахти «України» з 01.04.1995 року створено шахтоуправління «України» виробничого об'єднання «Селидіввугілля» (а.с. 28).
Отже, позивач у період з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року та з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року був зайнятий повний робочий день на підземних роботах.
Крім того, ненадання позивачем документів на підтвердження умов, необхідних для призначення/перерахунку пенсії на пільгових умовах по Списку №1, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність документів не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Посилання відповідача на відсутність витягів з наказу на направлення для проходження виробничої практики та довідки про кількість днів спусків-виїздів в шахту, як на підставу для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу, є необгрунтованим, оскільки діючим пенсійним законодавством не передбачено такої умови для зараховування до пільгового стажу періодів роботи, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо незарахування періодів роботи позивача з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на шахті «Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит».
Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи, відповідач посилається на відсутність основного документу про стаж - трудової книжки, хоча за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявний звіт по спеціальному стажу даного підприємства.
Згідно ч. 1 статті 48 КЗпП України та ст. 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 7 п. 20 Порядку № 637).
В трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості щодо періодів роботи позивача з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на шахті «Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит».
Водночас, на підтвердження того, що у вказаний період ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею, позивачем надано довідки філії № 2 ЗАТ «Зовнішторгсервіс» від 30.04.2020 року № 858, № 859, № 860 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці: ДВАТ «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДХК «Ровенькиантрацит» від 20.06.2002 року № 376, ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» від 20.06.2007 року № 498, особову картку № 950, наказ Шахти імені В.В. Вахрушева ДП «Ровенькиантрацит» від 25.10.2004 року № 846 про прийняття ОСОБА_1 учнем гірника підземного по ремонту гірських виробок І розряду, наказ Шахти імені В.В. Вахрушева ДП «Ровенькиантрацит» від 28.12.2004 року № 1000-к про переведення ОСОБА_1 учня гірника підземного по ремонту гірських виробок І розряду гірником підземним по ремонту гірських виробок 4 розряду, наказ Шахти імені В.В. Вахрушева ДП «Ровенькиантрацит» від 09.08.2007 року № 637-к про переведення ОСОБА_1 гірника підземного 4 розряду гірничим майстром підземним, наказ Шахти імені В.В. Вахрушева ДП «Ровенькиантрацит» від 05.11.2007 року № 917-к про призначення ОСОБА_1 начальником ГПД-1, наказ ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» від 22.04.2008 року № 300-к про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 29-45).
Згідно довідки філії № 2 ЗАТ «Зовнішторгсервіс» від 30.04.2020 року № 858 ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею в ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» за період з 25.10.2004 року по 27.12.2004 року, виконував гірничі роботи повний робочий день під землею, дільниця: «Ремонтно-відновлювальна № 1», займав робоче місце, тарифна ставка відповідача тарифній ставці гірника підземного 1 розряду за професією, посадою: учень гірника підземного по ремонту гірських виробок, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1.1а код КП 7111.2, затвердженим Постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36. Підстава видачі: особові рахунки, особова картка ФТ-2, табеля спусків-виїздів в шахту, постанова КМУ № 202 від 31.03.1994 року, наказ про атестацію робочого місця, накази про прийняття та звільнення (а.с. 29).
Згідно довідки філії № 2 ЗАТ «Зовнішторгсервіс» від 30.04.2020 року № 859 ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею в ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» за період з 28.12.2004 року по 08.08.2007 року, виконував гірничі роботи повний робочий день під землею, дільниця: «Ремонтно-відновлювальна № 1», «По видобутку вугілля» за професією, посадою: гірник підземний по ремонту гірських виробок, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1.1а код КП 7111.2, затвердженим Постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36 (за період з 28.12.2004 року по 08.08.2007 року - 2 роки 4 місяці 4 дні). Підстава видачі: особові рахунки, особова картка ФТ-2, табеля спусків-виїздів в шахту, постанова КМУ № 202 від 31.03.1994 року, наказ про атестацію робочого місця, накази про прийняття та звільнення (а.с. 30).
Згідно довідки філії № 2 ЗАТ «Зовнішторгсервіс» від 30.04.2020 року № 860 ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах в ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит»:
з 09.08.2007 року по 02.11.2007 року виконував гірничі роботи повний робочий день під землею, дільниця: «Гірничо-підготовча № 2» за професією, посадою: гірничий майстер підземний, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1.1б код КП 1222.2, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36 (за період з 09.08.2007 року по 02.11.2007 року - 0 років 2 місяці 26 днів). Підстава видачі: особові рахунки, особова картка ФТ-2, табеля спусків-виїздів в шахту, постанова КМУ № 202 від 31.03.1994 року, наказ про атестацію робочого місця, накази про прийняття та звільнення;
за період з 03.11.2007 року по 04.01.2008 року виконував гірничі роботи повний робочий день під землею, дільниця: «Гірничо-підготовча № 1» за професією, посадою: начальник дільниці підземний, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт 1.1б код КП 1222.2, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36 (за період з 03.11.2007 року по 04.01.2008 року - 0 років 2 місяці 1 день). Підстава видачі: особові рахунки, особова картка ФТ-2, табеля спусків-виїздів в шахту, постанова КМУ № 202 від 31.03.1994 року, наказ про атестацію робочого місця, накази про прийняття та звільнення (а.с. 31).
Відповідно до історичної довідки філії № 2 ЗАТ «Зовнішторгсервіс» вказана філія є правонаступником ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» (а.с. 32).
Суд зазначає, що період роботи ОСОБА_1 з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» підтверджується відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу, Форма ОК-5, про що також зазначено відповідачем у спірному рішенні, однак в порушення абзацу 7 п. 20 Порядку № 637 останнім вказані дані не було взято до уваги (а.с. 46-51).
Щодо посилання відповідача на законодавчо встановлену заборону для врахування довідок, виданих підприємствами, установами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території.
Згідно 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Згідно ч. 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно консультативного висновку «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), проти Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Cyprus v. Turkey», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади, позивачу - фізичній особі, у реалізації його права на отримання пенсії з підстави видачі підтверджуючих первинних документів установами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги інформацію, наявну в довідках, виданих установою, яка розміщується на тимчасово окупованій території України та зараховано періоди роботи позивача з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року до пільгового стажу роботи позивача.
Щодо незарахування періодів роботи позивача з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року та з 01.10.2001 року по 31.12.2003 року до загального стажу через відсутність копії трудової книжки.
Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу, Форма ОК-5) позивач в період з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року працював в ТОВ «Фавор», в період з 01.10.2001 року по 14.02.2002 року працював в гірничому цеху № 3 ДВАТ «Антрацитшахтобуд», а в період з 13.03.2003 року по 31.12.2003 року працював в ПП «Обласний центр впровадження «Агроцентрнаука» (а.с. 46-51).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність незарахування цих періодів роботи позивача до страхового стажу на підставі пункту 3 Порядку № 637.
Таким чином, спірне рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.06.2020 року № 121130001979 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 17.06.2020 року про призначення пенсії за віком, зарахував до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 періодів роботи позивача з 07.07.1988 року по 31.08.1988 року, з 26.12.1989 року по 11.02.1990 року на Шахті «Селидівська» в/о «Селидіввугілля», з 25.10.2004 року по 31.01.2008 року на ВП «Шахта імені В.В. Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит», зарахувавши до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.02.2000 року по 31.08.2000 року в ТОВ «Фавор», з 01.10.2001 року по 14.02.2002 року в гірничому цеху № 3 ДВАТ «Антрацитшахтобуд», з 13.03.2003 року по 31.12.2003 року в ПП «Обласний центр впровадження «Агроцентрнаука», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 року у справі № 514/166/16-а, в яких, зазначено, що повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 360/2648/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Повний текст постанови складений 30 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Г.М. Міронова
Л.В. Ястребова