30 листопада 2020 року справа №200/12961/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №200/12961/19-а (головуючий суддя І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №200/12961/19-а.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що 30 березня 2020 року судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено, повний текст судового рішення складено 30 березня 2020 року.
20 листопада 2020 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» засобами поштового зв'язку надіслано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року.
Тобто, апеляційна скарга направлена до суду з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом пропущено.
В апеляційній скарзі апелянт просив, серед іншого, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі, посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-ХІ, яким внесено зміни у розділ VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом продовження строку на апеляційне оскарження на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
З приводу заявленого клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 та від 20.05. 2020 року № 392, встановлено з 12.03.2020 року на території України карантин.
За унормуванням пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року): «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
У подальшому, 17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" 18 червня 2020 року 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Тобто, законодавець надавав сторонам у справі до 7 серпня 2020 року скористатись можливістю процесуальної пільги щодо подання апеляційної скарги в інший строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Так, особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги та в передбачені процесуальні строки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апелянтом жодних дій, направлених на вчасне звернення з апеляційної скаргою до суду або заявою про продовження процесуального строку на її подання, не прийнято, а отже, зазначені в клопотанні про поновлення строки обставини не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку. Інших поважних причин поновлення строку апелянтом не наведено.
За таких обставин апелянту до суду необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому слід вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено: якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1921 грн.
Пункт 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, на момент подання апеляційної скарги) встановлює: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви).
Враховуючи викладене, апелянту необхідно було сплатити - 2881,50 грн. та належним чином це підтвердити.
Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України викладені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код отримувача (ЄДРПОУ) - 37944338; розрахунковий рахунок - UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №200/12961/19-а - відмовити.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №200/12961/19-а - залишити без руху.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/12961/19-а.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали, шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення та оригіналу документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Міронова Г.М.