ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ № 640/15916/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м.
Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплаченого, починаючи з 26 березня 2019 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України надало позивачу довідку від 26 березня 2019 року №1594 про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України станом на 07 березня 2018 року, у зв'язку з чим 12 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії через збільшення грошового забезпечення за посадою, яку він займав до звільнення з військової служби. При цьому, до зазначеної заяви позивачем додано оригінал вказаної довідки. Проте, листом відповідача від 05 серпня 2019 року №176084/03 позивачу відмовлено в належному перерахунку пенсії, з огляду на що позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідачем з 01 червня 2016 року було проведено перерахунок пенсії позивачу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (надалі по тексту - Постанова №718) на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України довідки про розмір грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (надалі по тексту - Порядок №45). Порядком №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Однак, будь-які повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, розмір грошового забезпечення яких визначається відповідно до Постанови №718, до відповідача не надходили, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене вище, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (надалі по тексту - Закон України №2262-XII).
Позивач звернувся до Служби зовнішньої розвідки України із заявою про надання довідки про грошове забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України у зв'язку із набранням постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №718» (надалі по тексту - Постанова №121) чинності 07 березня 2018 року та запровадженням для військовослужбовців з 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі по тексту - Постанова №704), нових розмірів окладів за військовим званням та розміру надбавки за вислугу років.
За результатами розгляду звернення позивача, Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України надало позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 червня 2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного з 07 березня 2018 року, за посадою, яку він обіймав, з урахуванням тих видів грошового забезпечення та військового звання, які він отримував на день звільнення з військової служби, відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594. До заяви позивачем долучено названу довідку.
За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач листом від 05 серпня 2019 року №176084/03 повідомив позивачу, що відповідачем з 01 червня 2016 року було проведено перерахунок пенсії позивачу згідно з Постановою №718 на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України довідки про розмір грошового забезпечення, відповідно до Постанови №45. Порядком №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Однак, будь-які повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, розмір грошового забезпечення яких визначається відповідно до Постанови №718, до відповідача не надходили, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 51 Закону України №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядком №45 визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (пункту 4 Порядку №45).
Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (надалі по тексту - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, затверджено, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 14) та розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (додаток 16).
Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, за висновком суду, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі Постанови №704.
Крім того, згідно з пунктом 1 Постанови №121, яка набрала чинності 07 березня 2018 року, пункт 1 Постанови №718 викладено в такій редакції: «Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком. Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою».
Отже, в силу вимог статті 63 Закону України №2262-XII та пункту 4 Порядку №45, позивач отримав право на перерахунок пенсії, яким і скористався шляхом подання відповідачу відповідної заяви та довідки про розмір грошового забезпечення.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача, як на підставу для відмови у перерахунку пенсії позивача, на те, що останнього не включено до списків осіб, які перебувають на обліку у відповідача, отримують пенсії відповідно до Закону України №2262-XII та пенсії яких підлягають перерахунку в зв'язку з прийняттям відповідної постанови Кабінету Міністрів України.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23).
Крім того, відповідно до пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 у справі №1-13/2004, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Зважаючи на наведене, суд зазначає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом України №2262-XII, а відтак підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Захист прав власності» і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у розумінні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, в той час як невиплата таких сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Наведена правова позиція підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України» (заява №10972/05), згідно з яким поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення (пункт 22), та у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), в якому Суд нагадав, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини», заява №44912/98).
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії позивачу за додатковими документами, поданими з заявою про перерахунок пенсії від 12 червня 2019 року.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України №2262-XII зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення зазначені положення втратили чинність, тобто виплата пенсії особам, які отримують її відповідно до положень Закону України №2262-XII, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду України та Верховного Суду, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про виплату пенсії без обмеження її граничного розміру є передчасною - розв'язання спору на майбутнє, за умови можливого порушення прав позивача, зокрема, перерахуванням пенсії з певними обмеженнями, чинним законодавством не передбачено, з огляду на що вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії, за висновком суду, підлягає задоволенню частково, а саме шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594, починаючи з 26 березня 2019 року.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України від 26 березня 2019 року №1594, виданій Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України, починаючи з 26 березня 2019 року.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 512 (п'ятсот дванадцять) гривні 25 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук