ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ № 640/11630/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,
вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії позивачу в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення її померлого чоловіка, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2008 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі по тексту - Постанова №1294), яка на час призначення пенсії втратила чинність; зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення, з якого було обчислено пенсію годувальнику, а саме з суми 15330,00 грн, та здійснювати її виплату з дня призначення та провести виплати з урахуванням викладеного.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті її чоловіка їй на її неповнолітнього сина призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (надалі по тексту - Закон України №2262-XII). За життя чоловік позивача отримував пенсію з грошового забезпечення за відповідною посадою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі по тексту - Постанова №704), розмір якого складав 15330,00 грн. Разом з тим, відповідачем пенсія позивачу в разі втрати годувальника призначена з 19 березня 2019 року виходячи з грошового забезпечення померлого чоловіка позивача, визначеного Постановою №1294, у розмірі 5490,08 грн, що є порушенням прав позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що померлий чоловік позивача перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію відповідно до Закону України №2262-XII. На сьогоднішній день позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України №2262-XII на неповнолітню дитину за померлого батька - колишнього військовослужбовця. Пенсію позивачу призначено з грошового забезпечення померлого чоловіка, визначеного Постановою №1294, оскільки пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі по тексту - Постанова №103) та зміни до пункту 5 і додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (надалі по тексту - Постанова №45) визнано нечинними у судовому порядку.
З огляду на викладене вище, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_2 (надалі по тексту - ОСОБА_2 ), померлий чоловік позивача, знаходився на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII. З 01 січня 2018 року пенсію ОСОБА_2 було перераховано на виконання Постанови №103, на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року, виданої уповноваженим органом, у розмірах, визначених Постановою №704. Розмір перерахованої пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2018 року складав 10583,31 грн.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим, згідно із Законом України №2262-XII, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника на неповнолітню дитину за померлого батька - колишнього військовослужбовця.
Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 07 травня 2019 року, розмір пенсії становить 4500,93 грн.
Зважаючи на викладене, позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила повідомити, чому розрахунок пенсії в разі втрати годувальника здійснено з грошового забезпечення на момент звільнення померлого чоловіка, тобто станом на 2010 рік, у розмірі 5490,08 грн. В той час, як пенсія померлого чоловіка позивача вже була перерахована з 01 січня 2018 року на підставі Постанови №103 та у розмірах, визначених Постановою №704, з грошового забезпечення у розмірі 15330,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просила відповідача здійснити перерахунок пенсії в разі втрати годувальника.
Листом від 29 травня 2019 року №116035/02 відповідач повідомив позивача, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. Пенсія позивачу призначена з грошового забезпечення померлого чоловіка, визначеного Постановою №1294, оскільки пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45, визнано нечинними у судовому порядку.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, регулюються Законом України №2262-XII.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону України №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до частин 1, 2, 3 статті 63 Закону України №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону України №2262-XII).
Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року №794-VII.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Так, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнята Постанова №103.
Пунктом 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII, затверджений Постановою №45.
Пунктом 1 Порядку, затвердженого Постановою №45, передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Порядку, затвердженого Постановою №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.
Суд зазначає, що 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови №704 ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 2 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого Постановою №704, Постанова №1294 втратила чинність з 01 березня 2018 року.
При цьому, пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до Порядку, затвердженого Постановою №45, зокрема, саме пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 року, №96). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».
Вказаною Постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Тобто, Постановою №103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-XII, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років; додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) не враховуються.
Проте, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 в частині, залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку, затвердженого Постановою №45.
Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що пункт 5 і додаток 2 Порядку, затвердженого Постановою №45, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто, з 05 березня 2019 року у Постанові №103 відсутні вимоги щодо використання під час перерахунку пенсій виключно таких видів грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, а пункт 5 Порядку, затвердженого Постановою №45, з 05 березня 2019 року залишається діяти в редакції, що діяла до внесення змін Постановою №103, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеного без змін у відповідній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Зважаючи на все вищевикладене вище, суд приходить до висновку, що з набранням чинності Постановою №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, позивачу обчислення пенсії має здійснюватися на підставі Постанови №704, Постанови №103 та з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеного без змін у відповідній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Як встановлено судом з матеріалів справи, з 19 березня 2019 року, відповідно до Постанови №1294, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника. Згідно розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 07 травня 2019 року, по пенсійній справі 2601041210 для позивача, пенсію розраховано у розмірі 70% грошового забезпечення з врахування наступних складових грошового забезпечення:
посадовий оклад - 1790,00 грн;
оклад за військове звання - 135,00 грн;
процентна надбавка за вислугу років 40% - 770,00 грн;
середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 2795,08 грн.
При цьому, судом встановлено, що з набранням чинності Постанови №704 з 01 березня 2018 року Постанова №1294 втратила чинність.
Проте, позивачу з 19 березня 2019 року здійснено призначення пенсії відповідно до вимог Постанови №1294, про що відповідач зазначив у своєму листі від 29 травня 2019 року №116035/02.
Однак, як встановлено судом на підставі вищевикладеного, відповідач мав здійснити призначення пенсії на підставі Постанови №704, Постанови №103 та з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеного без змін у відповідній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Зважаючи, що пенсію позивачу призначено відповідно до Постанови №1294, суд приходить до висновку про порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення пенсії позивачу в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення її померлого чоловіка, визначеного Постановою №1294, та зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення, з якого було обчислено пенсію годувальнику, а саме з суми 15330,00 грн, та здійснювати її виплату з дня призначення, є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення її померлого чоловіка, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2008 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка на час призначення пенсії втратила чинність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити пенсію ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення, з якого було обчислено пенсію годувальнику, а саме з суми 15330,00 грн, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеного без змін у відповідній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, та здійснювати виплату такої пенсії з дня її призначення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук