ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 листопада 2020 року
справа №640/16365/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 79% до 70% сум грошового забезпечення, з обмеженням максимального розміру, здійсненого відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2018 року №22/6-4547 про розмір грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268»; 2) зобов'язання відповідача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №22/6-4547, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження максимального розміру пенсії, без обмеження будь-яким строком, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; 3) встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протиправно зменшив розмір його пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; протиправно виплачує пенсію з обмеженням її максимального розміру.
На думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, та вважає, що положення Закону щодо визначення максимального розміру пенсії не можуть бути застосовані до нього, оскільки дія цих положень застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, а пенсію позивачу призначено 23 січня 2005 року.
Окружний адміністративний суду міста Києва ухвалою від 21 липня 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі №640/16365/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено, що в пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач посилається на довідку Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2018 року №22/6-4547 про розмір грошового забезпечення, однак по тексту позовної заяви та відповідно до наданих позивачем доказів довідка Міністерства внутрішніх справ України №22/6-4547 датована 15 березня 2018 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в пункті 2 прохальної частини позовної заяви допущено описку, в якості належного та допустимого доказу судом розглядається довідка Міністерства внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №22/6-4547 про розмір грошового забезпечення позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що максимальний розмір пенсії (в редакції Закону від 13 березня 2018 року), обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії позивача здійснений за чинною, на час перерахунку пенсії редакцією Закону, виходячи із розрахунку 70% грошового забезпечення та вважає, що відсутня необхідність в застосуванні положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
На аргументи позивача щодо недопустимості обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідач пояснень у відзиві не надав.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому повторно обґрунтував позовні вимоги тим, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, та, що положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не можуть бути застосовані до нього, оскільки пенсію позивачу призначено до 01 січня 2016 року.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A4547 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року вбачається, що пенсію позивачу призначено з 23 січня 2005 року, основний розмір пенсії становить 79% грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 11 002,20 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 10 740,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за період:
- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 10 740,00 грн.;
- з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 13 730,00 грн.;
- з 01 липня 2018 року по 30 листопада 2018 року - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 14 350,00 грн.;
- з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2019 року - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 14 970,00 грн.;
- з 01 липня 2019 року по 30 листопада 2019 року - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 15 640,00 грн.;
- з 01 грудня 2019 року по теперішній час - основний розмір пенсії позивача становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28), підсумок пенсії (з надбавками) становить 22 725,92 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 16 380,00 грн.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої Міністерством внутрішніх справ від 15 березня 2018 року №22/6-4547 (далі по тексту - Довідка №22/6-4547) розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на січень 2016 року, становить 32 465,60 грн.
За результатами розгляду звернення позивача від 21 квітня 2020 року відповідач у листі від 15 травня 2020 року №9723-9444/П-02/8-2600/20 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, оскільки перевіркою встановлено, що пенсія позивачу виплачується згідно до чинного законодавства та зазначив, що:
1) позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та розмір пенсії за вислугу років станом на грудень 2015 року обчислено з розрахунку 79% сум грошового забезпечення за 28 років вислуги;
2) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснено з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії позивача за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на 01 січня 2016 року;
3) перерахунок пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення відповідно до редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.
4) відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ (в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №911- VІІ) максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
5) розмір пенсійної виплати позивача до перерахунку визначався з урахуванням статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ щодо обмеження максимального розміру та становив 10 740,00 грн., після проведення перерахунку склав - з 01 січня 2018 року - 13 730,00 грн., з 01 липня 2018 року - 14 350,00 грн., з 01 грудня 2018 року - 14 970,00 грн., з 01 липня 2019 року - 15 640,00 грн., з 01 грудня 2019 року - 16 380,00 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Суд встановив, що вказана справа в частині зміни відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року №240/5401/18 за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
07 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Вказані зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.
Перерахунок призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова №103).
Пунктом 3 Постанови №103 постановлено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - Постанова №988).
Як вбачається із наведених норм, складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом із тим відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
В матеріалах справи міститься копія розрахунку пенсії за вислугу років станом на грудень 2015 року по пенсійній справі позивача, відповідно до якого пенсія позивачу призначена з 23 січня 2005 року та станом на 31 грудня 2015 року її розмір складав 79% сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення пенсії, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово змінено в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом із тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідачем є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, та нормами Постанови №704 та Постанови №103, тому застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
У пункті 30 рішення Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі №240/5401/18 зазначено, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови КМ України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу перерахована відповідно до статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі пункту 3 Постанови №103 з 01 січня 2016 року, проте, вищевказаний висновок Верховного Суду підлягає врахуванню судом згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку.
З урахуванням викладеної позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основного розміру пенсії при здійсненні її перерахунку, що вказує на протиправність дій ГУ ПФУ в м. Києві та обґрунтованість заявлених позовних вимог у цій частині та є підставою для зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з розміру 79% сум грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, вимога позивача щодо здійснення перерахунку без обмеження будь-яким строком підлягає задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання протиправності дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом із тим, суд зазначає, що вказане положення рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1-38/2016 визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного суду від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1- 38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення положення частини сьомої статті 43 які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1512 Конституції України рішення та висновки Конституційного суду України є обов'язковими, остаточними та не може бути оскаржені.
Таким чином, суд зазначає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Це означає, що, починаючи з 20 грудня 2016 року, стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 6 грудня 2016 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.».
Отже, буквальне розуміння змін внесених Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дає змогу дійти висновку, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
Таким чином, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17.
Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, в редакції чинній станом на дату проведення перерахунку пенсії позивачу, встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що позивачу пенсія призначена з 23 січня 2005 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також, що з 01 грудня 2015 року пенсія виплачується з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу з обмеженням максимальним розміром.
Проте, вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження максимального розміру не підлягає задоволенню як передчасна, оскільки відповідачем на даний час не здійснений перерахунок пенсії, виходячи з 79% відповідних сум грошового забезпечення, тому вимога здійснити виплату без обмеження максимального розміру спрямована на майбутнє, а захисту, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства, підлягає порушене право, свободи або інтереси, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання противними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 79% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку, щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, починаючи з 01 грудня 2015 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження будь-яким строком та виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку з тим, що дане рішення вимагає від ГУ ПФУ в м. Києві вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 630,60 грн. за рахунок бюджетний асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , здійсненого під час її перерахунку з 01 січня 2016 року, з 79% до 70% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 15 березня 2018 року №22/6-4547.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 01 грудня 2015 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного в довідці Міністерства внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №22/6-4547, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження будь-яким строком, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
5. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної для подання звіту про виконання рішення.
6. Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко