ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ № 640/4752/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м.
Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі по тексту - Закон України №1058-IV) з 09 серпня 2018 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має пільговий стаж 6 років 2 місяці, що підтверджується довідкою Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» (надалі по тексту - ВАТ «Київхімволокно») від 31 травня 2018 року №51, а тому має право на призначення пільгової пенсії за Списком №1. Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні такої пенсії, порушив вимоги законодавства та, як наслідок, право позивача, гарантоване йому Конституцією України та спеціальними нормативно-правовими актами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач не має права на призначення йому пільгової пенсії згідно зі Списком №1, оскільки робота на капроновому виробництві не передбачена переліком посад Списку №1, що дають право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах. Видана ВАТ «Київхімволокно» довідка не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ній чітко не вказано, що правом на пільгову пенсію за Списком №1 користуються робітники, майстри та старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці та обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів та вентиляції), де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгову пенсію.
З огляду на викладене вище, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09 липня 2018 року щодо призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV.
Листом від 13 серпня 2018 року №60200/03 відповідач повідомив, що розпорядженням від 02 серпня 2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Робота на капроновому виробництві як така, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, не передбачена переліком посад Списку №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до наказу Міністерства хімічної промисловості СРСР від 25 квітня 1975 року №300 Київський комбінат хімічного волокна перетворений на Київське виробниче об'єднання «Хімволокно».
Згідно з наказом Міністерства промисловості України від 10 вересня 1993 року №201, Київське виробниче об'єднання «Хімволокно» перейменовано на Київське державне виробниче об'єднання «Хімволокно».
Наказом Міністерства промисловості України від 30 грудня 1994 року №402 Київське державне виробниче об'єднання «Хімволокно» перейменовано на ВАТ «Київхімволокно».
З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача вбачається, що позивач працював: з 01 серпня 1993 року по 01 квітня 1996 року «электромонтером цеха контрольно-измерительных приборов и автоматики по ремонту и обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства и цеха регенерации капролактама в производству синтетических волокон»; з 01 квітня 1996 року по 30 квітня 1997 року «электромонтером электроцеха ремонтного завода «Техноцентр» по обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства химического, прядильного, отделочного цехов вискозного производства и цеха регенерации сероуглерода»; з 01 травня 1997 року по 01 лютого 2002 року «электромонтером по ремонту и обслуживанию электрооборудования цеха электроснабжения и автоматики ремонтного завода «Техноцентр» по ремонту и обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства».
Довідкою ВАТ «Київхімволокно» від 31 травня 2018 року №51 підтверджується, що позивач працював повний робочий день і повний робочий тиждень:
за період з 01 серпня 1993 року по 01 квітня 1996 року за професією: «электромонтер цеха контрольно-измерительных приборов и автоматики по ремонту и обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства и цеха регенерации капролактама в производству синтетических волокон»;
за період з 01 квітня 1996 року по 30 квітня 1997 року за професією: «электромонтер электроцеха ремонтного завода «Техноцентр» по обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства химического, прядильного, отделочного цехов вискозного производства и цеха регенерации сероуглерода»;
за період з 01 травня 1997 року по 01 лютого 2002 року за професією: «электромонтер по ремонту и обслуживанию электрооборудования цеха электроснабжения и автоматики ремонтного завода «Техноцентр» по ремонту и обслуживанию электрооборудования химико-прядильного цеха капронового производства».
Вказані посади передбачені Списком №1 (розділ XVI позиції 11600000-1754б), постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
У період з 01 грудня 1995 року по 31 січня 1996 року позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. З 01 липня 1998 року по 31 жовтня 1999 року позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати із-за відсутності сировини та енергоресурсів. З 01 травня 2001 року виробництво зупинене на реконструкцію та перепрофілювання.
За періоди з 01 серпня 1993 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 30 червня 1998 року, з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2001 року пільговий стаж позивача складає 6 років 2 місяці 27 днів.
Довідку ВАТ «Київхімволокно» від 31 травня 2018 року №51 видано на підставі наказів від 31 травня 1994 року №124к/63 та від 30 грудня 1999 року №283к про атестацію робочих місць за умовами праці згідно Списку №1.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також суспільні відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України №1058-IV.
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 114 Закону України №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Частинами 1 та 2 статті 24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі по тексту - Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вже було встановлено судом, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем було надано довідку ВАТ «Київхімволокно» від 31 травня 2018 року №51, якою підтверджено пільгових характер виконуваної позивачем роботи у відповідні періоди.
Вищезазначена довідка відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637, є чинною, ВАТ «Київхімволокно» не відкликаною та в судовому порядку не скасованою.
Суд зазначає, що до повноважень відповідача не належить вирішення питання щодо визначення переліку виробництв та професій, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Список виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими мовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162. А тому відповідач, вирішуючи питання про призначення позивачу пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV, не повинен був перебирати на себе повноваження іншого органу та визначати чи належить виконувана позивачем робота у періоди з 01 серпня 1993 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 30 червня 1998 року, з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2001 року до робіт, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пільговий характер роботи позивача був підтверджений відповідно до чинного законодавства в порядку, визначеному пунктом 20 Порядку №637, шляхом надання довідки ВАТ «Київхімволокно» від 31 травня 2018 року №51.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи в зарахуванні періодів роботи позивача у період з 01 серпня 1993 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 30 червня 1998 року, з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2001 року до робіт, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, діяв протиправно, оскільки при зверненні до відповідача позивач надав необхідні документи, які підтверджували його право на одержання пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у період з 01 серпня 1993 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 30 червня 1998 року, з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2001 року працював за професією, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV є протиправними.
Враховуючи вищевикладене та застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV у зв'язку з незарахуванням періодів роботи на ВАТ «Київхімволокно» з 01 серпня 1993 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 30 червня 1998 року, з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2001 року до робіт, які надають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV, починаючи з 09 серпня 2018 року.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, починаючи з 09 серпня 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук