ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 листопада 2020 року м. Київ № 640/19302/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, м. Київ, бул.
Вацлава Гавела, 4)
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м.
Київ, вул. Шолуденка, 33/19)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Компанія Росток» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0418271213 від 22 травня 2019 року.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без врахування того факту, що Окружним адміністративним судом міста Києва надано розстрочення виконання рішення суду про стягнення суми податкового боргу у розмірі 19 895 882,95 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а саме сплатою рівними частинами по 100 000,00 грн. кожного місяця, починаючи з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року та 18 795 882,95 до 31 вересня 2019 року. На переконання представника позивача, Приватним акціонерним товариством не порушено строку сплати податкових зобов'язань в порядку пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин справи, адже Приватним акціонерним товариством «Компанія Росток» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 4 168 979,55 грн. із затримкою та на більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
19 квітня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Приватним акціонерним товариством «Компанія Росток», за результатами якої складено акт перевірки №8276/26-15-12-13-20.
Перевіркою встановлено порушення Приватним акціонерним товариства «Компанія Росток» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, які виникли на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2018 року №9122791605, податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року №347221213, податкової декларації з податку на додану вартість від 19 липня 2018 року №9149628719, податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року №347221213, податкової декларації з податку на додану вартість від 17 серпня 2018 року №9174358516, від 19 вересня 2018 року №9201614177, від 19 жовтня 2018 року №9228659645, від 18 січня 2019 року №9307662147, від 19 листопада 2018 року №9256069512, від 19 січня 2019 року №9026154281.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 22 травня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0418271213, яким до Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26 26 26 25 24 24 23 21 20 20 19 5 5 1 у сумі 992 540,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 99 254,00 грн.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 стаття 54 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до наявних матеріалів справи, за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Компанія Росток» порушено строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 992 540,00 грн.
Результати перевірки свідчать, що позивачем не сплачено суму узгоджених грошових зобов'язань.
Водночас, суд враховує, що в межах адміністративної справи №826/5555/18 задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у місті Києві та вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 19 895 882,95 грн. податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг).
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18 за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000,00 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року, та 18 795 882,95 грн. до 31 вересня 2019 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.
Судом також встановлено, що в подальшому до Окружного адміністративного суду міста Києва Від Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» надійшла заява про розстрочення виконання рішення щодо стягнення на користь Державного бюджету суми заборгованості у розмірі 18795882,95 грн., на 1 рік, а саме: 11 місяців рівними щомісячними платежами по 100 000 грн., 1 місяць в сумі 17 695 882,95 грн. або відстрочити виконання рішення строком на 1 рік, яке обґрунтоване тим, що одномоментне стягнення заборгованості у розмірі 18 795 882,95 грн. до 31.09.2019 призведе до погіршення фінансового стану відповідача, а зазначене, в свою чергу, негативно вплине на стан платіжного балансу відповідача щодо розрахунків за зобов'язаннями перед державою та третіми особами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в межах адміністративної справи №826/5555/18 розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18 за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року, та 17 695 882,95 грн. до 30 вересня 2020 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.
Вказана ухвала суду першої інстанції від 26 вересня 2019 року залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року закрито апеляційне провадження.
Водночас, вимогами пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. У разі якщо строк сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) за окремими податками, зборами, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), пенею та строк їх розстрочення (відстрочення) збігаються, може прийматися одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені окремими рядками.
На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати надання розстрочення до закінчення строку дії рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Суд враховує, що передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.
Зі змісту статті 32 Податкового кодексу України вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 Податкового кодексу України (за договором) платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, відтак платник податку не може нести додаткових зобов'язань у виді накладення на нього штрафу за виконання зобов'язань згідно графіку розстрочки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).
За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява №39766/05, параграф 43).
Суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано наявність розстрочення податкового боргу позивача та відсутність з боку останнього порушення строку податкових зобов'язань в порядку пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, необхідність їх задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0418271213 від 22 травня 2019 року.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 00227560) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук