ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 листопада 2020 року м. Київ №640/24348/20
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - Департамент) про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів сплати на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- оригіналів або належним чином засвідчених копій оспорюваних наказів від 31.05.2017 №209 та від 08.06.2017 №і40о/с;
- заяви про поновлення позивачу строку для звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання.
Копія вказаної ухвали вручена позивачу 02.11.2020, що підтверджується його розпиcкою на звороті оригіналу ухвали у матеріалах справі.
Від представника позивача Гончаренка М.Д. до суду надійшла заява про усунення недоліків та поновлення строків у справі, до якої додано оригінали:
- адвокатського запиту адвоката Гончаренка М.Д. від 13.06.2017 №02;
- листа ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №15/12526;
- довідки ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №08/12526;
- квитанції від 02.11.2020 №16Т002SN6 про сплату на рахунок Окружного адміністра-тивного суду міста Києва судового збору в сумі 1681,60 грн.
Зазначаючи про неможливість надання оригіналів або копій оскаржуваних наказів, у заяві представник послався на адвокатські запити від 17.06.2020 №16, від 07.09.2020 №36, отриманий у відповідь лист Департаменту від 16.09.2020 №57аз/42-05ЦА/02-20 і його зміст.
Як встановлено судом, адвокатські запити від 07.06.2020 №16 та від 07.09.2020 №35, оригінали яких наявні у справі, адресовані до Управління внутрішньої безпеки в Жито-мирській області ДВБ НП України та не стосуються необхідності отримання адвокатом Гончаренком М.Д. копій оскаржуваних у цій справі наказів, тому до листа від 16.09.2020 №57аз/42-05ЦА/02-20 про розгляд адвокатського запиту від 07.09.2020 №36 Департамент не додав копій таких наказів.
Як також встановлено судом, долучені до заяви від 02.02.2020 адвокатський запит адвоката Гончаренка М.Д. від 13.06.2017 №02, лист ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №15/12526 та довідка ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №08/12526 не є доказами звернення позивача та/або його представника до Департаменту та/або іншого уповноваженого органу з метою отримання оскаржуваних наказів від 31.05.2017 №209 та від 08.06.2017 №і40о/с. Водночас у заяві від 02.11.2020 представником заявлено клопотання про витребування у відповідача оскаржуваних наказів.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву на виконання ухвали суду від 21.10.2020 приведено у відповідність до вимог ч. 3 та ч. 7 ст. 161 КАС України.
У заяві від 02.11.2020 представник позивача зазначив, що з даним позовом позивач звернувся після закінчення місячного строку на звернення, на підставі ст. 123 КАС України просив суд визнати підстави пропуску такого строку поважними та поновити строк.
В якості доказу поважності причин пропуску строку представник послався на адво-катський запит від 13.06.2017 №02, лист ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №15/12526, довідку ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №08/12526, зазначивши, що ці докази підтверджують той факт, що під час винесення та/або прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності останній перебував у Київському слідчому ізоляторі, тому був позбавленим можливості приймати участь у засідання будь-яких комісій та надавати докази на свій захист, отриму-вати рішення та/або накази. Вважає, що станом на сьогоднішній день немає офіційного підтвердження фактів існування оскаржуваних наказів та доказів їх доведення позивачу.
Судом досліджено надані докази та встановлено наступне.
Адвокатський запит від 13.06.2017 №02 адресований начальнику Київського СІЗО ДДУПВП в м. Києві та Київській області та стосується надання інформації у формі довідки щодо стану здоров'я ОСОБА_1 , а також осіб, які відвідували ОСОБА_1 , часу таких відвідин.
У листі від 19.06.2017 №15/12526 ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України надано відповідь щодо поставлених у попередньому адвокатському запиті питань.
Довідка ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №08/12526 містить інформацію про те, що ОСОБА_1 утримується у Київському слідчому ізоляторі з 12.05.2017 по теперішній час (тобто станом на дату цієї довідки - 19.06.2017), а також інфор-мацію щодо осіб, які відвідували позивача в період з 12.05.2017 по теперішній час (тобто станом на дату цієї довідки - 19.06.2017).
Водночас, як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №757/26160/17-к до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розсліду-вання кримінального провадження № 42017110350000081 від 07.04.2017, тобто до 09.07.2017 (http://reestr.court.gov.ua/Review/66432063).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.06.2017 у справі №11-cc/796/2827/2017 до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.07.2017 включно (http://reestr.court.gov.ua/Review/67983301).
У постанові від 04.03.2020 у справі №2040/5999/18 Верховним Судом висловлено наступну правову позицію:
"46. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
47. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
48. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
49. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
<...>
56. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
57. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
58. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
59. В обсязі встановлених обставин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із цим позовом суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність ОСОБА_3 поважності причин пропуску строків звернення до суду, оскільки кримінальне провадження, порушене стосовно нього, не створювало для позивача перешкод для вжиття протягом 18 років необхідних юридичних заходів щодо захисту його трудових прав. Позивачем в порушення вимог частини 1 статті 77 КАС України не надано доказів на підтвердження наявності об'єктивних, істотних та непереборних причин, що заважали позивачу реалізувати його право на звернення до суду із даним позовом. Тим більше, що прийняття оскаржуваних наказів жодним чином не було обумовлено наявністю порушеного кримінального провадження та вони не ґрунтувались на фактичних обставинах, встановлених в ході його розслідування. Більше того, спірні накази прийняті раніше у часі та жодним чином не пов'язані з кримінальною справою, із закриттям якої позивав пов'язує виникнення в нього права на оскарження вищевказаних наказів."
Водночас згідно з правовим висновком Верховного Суду в ухвалі від 13.04.2020 у справі №9901/45/20:
"Визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист.
Підсумовуючи зазначене, суд наголошує, що реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв'язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.".
Беручи до уваги встановлені вище обставини, суд констатує, що у період з 12.05.2017 по 19.06.2017 позивач перебував у Київському слідчому ізоляторі, при цьому ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.06.2017 у справі №11-cc/796/2827/2017 до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.07.2017 включно. Відтак, доводи представника позивача про те, що на час винесення оскаржуваних наказів від 31.05.2017 №209 та від 08.06.2017 №і40о/с позивач перебував у Київському слідчому ізоляторі, загалом є правильними та відповідають наявним у справі матеріалам, а зокрема, довідці ДУ "Київський слідчий ізолятор" МЮ України від 19.06.2017 №08/12526.
Однак доказів, які б свідчили про існування об'єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 причин звернутися з цим позовом до суду у період з липня 2017р. по жовтень 2020р. позивач (його представник) суду не надано.
При цьому суд зауважує, що наведених відповідачем у листі від 16.09.2020 №57аз/42-05ЦА/02-20 обставин щодо доведення оскаржуваних наказів до відома ОСОБА_1 у при-міщенні СІЗО №13, а також щодо проведення з ним остаточного розрахунку ще у 2017р. представником позивача не спростовано.
Враховуючи наявні у справі матеріали, встановлені обставини, зважаючи на правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що позивачем (його представником) не доведено належними та допустимими доказами поважності причин пропуску місячного строку на звернення до суду з цим позовом. Перебування у Київському слідчому ізоляторі не створю-вало для позивача перешкод для вжиття відповідних заходів для звернення до суду з цим позовом, починаючи з липня 2017р. по жовтень 2020. Доказів, які б свідчили про проти-лежне, позивачем (його представником) до суду не надано, а судом таких не встановлено.
Отже, наведені представником позивача у заяві від 02.11.2020 підстави для понов-лення строку звернення суд визнає неповажними.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністратив-ного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1). Якщо заяву не буде пода-но особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2).
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя
Повернути позовну заяву позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом 15-ти днів з дня її підписання.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя Д.А. Костенко