ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2020 року м. Київ №640/28123/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі - Мін"юст) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними і скасувати:
- наказ Мін"юсту від 28.08.2017 №3010/17 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 ";
- наказ Мін"юсту від 15.09.2017 №2882/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Позовна заява не відповідає вимогам п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки у ній чітко не зазначено, яким чином оскаржуваними наказами порушено права, свободи та/або інтереси позивача.
Позовна заява не відповідає вимогам п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки в ній не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не відповідає ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (840,80 грн. х 2).
Згідно з доданою до позовної заяви квитанцією від 09.11.2020 №0.0.1897868581.1 судовий збір позивачем сплачено у розмірі 841 грн., що на 840,60 грн. менше, ніж необхідно.
Відтак, позивачу слід доплатити на рахунок суду судовий збір в сумі 840,60 грн. і надати підтверджуючий таку доплату документ.
Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 8 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України, що вбачається з такого.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу ори-гіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; <...> зазначення щодо наяв-ності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Водночас, вірність доданих до позовної заяви копій письмових доказів (окрім копій 1-3, 12-13 сторінок паспорту та картки фізичної особи - платника податків) ніким, у т.ч. позивачем, не засвідчена.
Також у позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк для звернення до суду з цим позовом. Зазначає, що про проведення Мін"юстом камеральної перевірки у 2017р. їй випадково стало відомо нещодавно. Стверджує, що копії оскаржуваних наказів відповідачем їй вручено не було. З посиланням на постанову Верховного Суду від 08.09.2019 у справі №813/2632/18 доводить, що не була зобов"язаною здійснювати моніторинг веб-сайту Мін"юсту на предмет виявлення тексту оскаржуваних наказів. Крім цього, зазначає, що в подальшому не працювала державним реєстратором, а тому їй не було відомо про зміст оскаржуваних наказів.
Разом з тим, посилаючись у тексті позовної заяви на запит позивача до Мін"юсту щодо отримання оскаржуваного наказу, копії цього доказу до позовної заяви не додано, при цьому жодних інших доказів на підтвердження поважності причин, які зумовили пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, до суду не надано, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ч. 4 та ч. 6 ст. 161 КАС України.
Виходячи із наведеного, підстави для поновлення строку на звернення до суду із цим позовом, наведені у позовній заяві, суд визнає неповажними.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, оскаржуючи накази відповідача, винесені у 2017р., до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулася 09.11.2020, що свідчить про недотримання позивачем шестимісячного строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (у т.ч. її примірника для інших учасників справи), в якій слід чітко вказати, яким чином оскаржуваними наказами порушено права, свободи та/або інтереси позивача;
- належним чином засвідчених копій доказів, на які здійснено посилання у позовній заяві, зокрема, але не виключно, запиту позивача до Мін"юсту про надання копії оскаржуваного наказу із доказами його вручення, а також (в разі наявності) копії отриманої відповіді на вказаний запит;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналів або належним чином засвічених копій доданих до позовної заяви письмових доказів (окрім копій 1-3, 12-13 сторінок паспорту та картки фізичної особи - платника податків) із зазначенням у кого знаходяться оригінали цих документів.
- доказів сплати (доплати) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 840,60 грн. (вісімсот сорок грн. 60 коп.);
- заяви про поновлення строку для звернення до суду, в якій вказати інші, аніж наведені у позовній заяві, підстави, до заяви слід надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання та згідно з ч. 1 ст. 294 КАС України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Д.А. Костенко