ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2020 року м. Київ №826/14629/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Розуменко А.Б.,
за участю представника (самопредставництво) відповідача - Державної податкової служби України - Матохнюка О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТПОСТАЧ" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського госпо-дарства України (далі - Мінекономіки), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ДФС України щодо формування і направлення Мінеко-номіки висновку від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16 про відсутність підстав для скасу-вання дії спеціальної економічної санкції, застосованої до позивача;
- зобов'язати Мінекономіки скасувати дію спеціальних санкцій, застосованих до позивача наказом від 02.02.2016 №148.
Підставою позову є наступні обставини. Позивач звернувся із заявою про скасування спеціальної санкції, застосованої рішенням Мінекономіки від 02.02.2016 №148, однак ДФС України своїм листом від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16 повідомило Мінекономіки про відсутність підстав для скасування дії спеціальної економічної санкції, у зв'язку з чим останнє відмовило позивачу у скасуванні цієї санкції. Позивач вважає безпідставним відмову у скасуванні спеціальної санкції, оскільки у своїй заяві він зазначив і підтвердив доданими доказами, наявність передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяль-ність" для скасування санкції, а саме вжиття практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону, а також підтверджують неможливість (безперспективність) застосування позивачем практичних заходів, що гарантують виконання вимог цього Закону. Позивач зазначає, що за його позовами Господарський суд міста Києва виніс 16-ть рішень про стягнення на свою користь з іноземних контрагентів (Молдова, Беліз) заборгованості, а також відсутність чинного міжнародного договору між Україною та Белізом щодо виконання рішень українських судів і знаходження контрагента з Белізу позивача у неактивному статусі, що унеможливлює виконання ним зобов'язань перед позивачем про стягнення. Також, позивач зазначив у позовній заяві про сплату штрафних санкцій (пені), нарахованих йому за результатами документальної позапланової перевірки, оформленої актом від 17.11.2016 №1059/26-15-14-06-03/25386911.
Мінекономіки подало відзив, в якому просить відмовити в позові, оскільки, як зазначе-но у листі ДФС України від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16, позивач не подав докумен-тально підтверджених матеріалів уповноваженого органу країни розташування контрагентів про їх ліквідацію, банкрутство, неможливість встановлення місцезнаходження нерезидента, тому підстав для скасування спеціальної санкції не було. Доводи позивача вважає необґрунтованими, адже він не зазначив стан виконання рішень суду відносно контрагента з Молдови та не врахував можливість застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, до якої приєдналась Україна та Беліз. Також посилається на дискреційність повноважень щодо скасування спеціальної санкції.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторив ряд доводів, зазначених у позовній заяві, а також зазначив наступне: у позивача відсутній обов'язок звертатись за захистом своїх прав до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражу, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року не застосовується, оскільки між Україною і Белізом відсутній відповідний міжнародний договір, про що повідомлено листом Міністерства юстиції України від 01.09.2017 №33687/23451-0-33-177; посилання відповідача на дискреційність повноважень суперечить вимогам ч. 20 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", якою передбачено оскарження застосування санкцій до суду.
Інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 05.10.2020 допущено процесуальне правонаступництво ДФС Украї-ни на ДПС України, а також призначено судове засідання для розгляду справи, з огляду на внесені до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зміни.
До судового засідання прибув представник ДПС України, який не визнав позов з підстав, наведених у листі ДФС України від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16.
Представник Мінекономіки подав клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник позивача до судового засідання не прибув, що згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що наказом Мінекономіки від 02.02.2016 №148 до позивача засто-совано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку із наявністю простроченої дебіторської заборгованості, що виникла при здійсненні розрахунків із:
- Компанією "Winslow Consulting LTD" (Беліз) у сумі 628,2 тис. доларів США за експортним контрактом від 01.03.2014 №01-03/13 і від 15.08.2012 №15/08;
- ТОВ "EXPEDIT-CONTAINER" (Молдова) у сумі 15,3 доларів США за експортним контрактом від 28.05.2014 №28-05/14.
Ініціатором застосування до позивача спеціальної санкції є ДФС України, на підставі подання якої Мінекономіки прийнято вищевказаний наказ.
Позивач звернувся до Мінекономіки із клопотанням від 20.03.2018 №162/18, в якому просив скасувати дію спеціальної санкції, зважаючи на застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме:
1) Господарським судом міста Києва були винесені рішення про стягнення з вищеназ-ваних контрагентів заборгованості за договорами;
2) сплатив штрафні санкції (пеню) за порушення строків розрахунків у сфері зовніш-ньоекономічної діяльності.
Листом Мінекономіки від 05.04.2018 №4102-11/15065-03 клопотання позивача направ-лено на розгляд ДФС України.
Листом ДФС України від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16 Мінекономіки повідом-лено про відсутність підстав для скасування дії спеціальної економічної санкції відповідно до п. 2.4 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 №340/672, та відсутність інформації про погашення простроченої дебіторської заборгованос-ті у загальній сумі 675,27 тис. доларів США, а також не надання документально підтвер-джених матеріалів уповноваженого органу країни розташування сторони договору про його ліквідацію, банкрутство, неможливість встановити місцезнаходження нерезидента (розшук).
Листом Мінекономіки від 17.05.2018 №4102-13/21285-07 позивачу направлено копію вищевказаного листа ДФС України щодо розгляду питання про скасування спеціальної санкції.
Встановлені судом обставини визнаються учасниками справи і підтверджуються наявними у справі засвідченими копіями: наказу Мінекономіки від 02.02.2016 №148 і додатку до нього, клопотання позивача від 20.03.2018 №162/18, листа ДФС України від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16, листа Мінекономіки від 17.05.2018 №4102-13/21285-07, рішень Господарського суду міста Києва у справах за позовами ТОВ ""ТЕХІНВЕСТ-ПОСТАЧ" до Компанії "Winslow Consulting LTD" та до ТОВ "EXPEDIT-CONTAINER", наказу Господарського суду міста Києва, виданого 22.09.2015 у справі 910/20172/15, акта ГУ ДФС у м. Києві від 17.11.2016 №1059/26-15-14-06-03/25386911 про результати документаль-ної позапланової виїзної перевірки позивача і додатків до нього, картки рахунку 6415 за лютий 2016 - червень 2018р., платіжних доручень про сплату позивачем пені на загальну суму 286073,92 грн.
Спірні правовідносини виникли у сфері зовнішньоекономічної діяльності і стосуються правомірності дій ДФС України щодо відмови у скасуванні спеціальної санкції.
Частиною 1 ст. 37 Закону України від 16.04.1991 №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована така спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Зако-ну та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Статтею 37 цього Закону передбачено, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспек-тивності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких зас-тосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій (ч. 12).
Клопотання повинно містити такі документи:
лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;
оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від держав-них органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньо-економічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України (ч. 13).
З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань еконо-мічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції (ч. 15).
Пунктом 2.4 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної подат-кової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 №340/672, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2007 за №30/13297, у разі, якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єк-тами господарської діяльності усунуто порушення законодавства України або застосовано практичні заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, або надано достатні докази неможливос-ті (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначе-ного закону, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасу-вання (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій.
Додатковими доказами цього можуть бути дії щодо неможливості виконання рішення суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України на території іноземної держави про стягнення з нерезидента заборгованості в зв'язку з:
- ліквідацією нерезидента, яка підтверджена копією документа вповноваженого органу країни розташування сторони договору, легалізованою в установленому порядку;
- банкрутством нерезидента та/або відсутністю коштів на рахунках або майна та дохо-дів нерезидента, які можуть бути стягнені в установленому законодавством порядку;
- неможливістю встановити місцезнаходження нерезидента (розшук), про що свідчить довідка компетентних органів країни нерезидента, засвідчена в установленому порядку;
- витратами на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості нерезидента, у тому числі на оплату юридичних послуг, що значно перевищують саму суму боргу та інші дії, підтверджені документально.
Як вбачається із встановлених судом обставин справи, позивач не надав відповідачам додаткових доказів, передбачених п. 2.4 вищевказаного Порядку, які б підтверджували немо-жливість виконання рішень Господарського суду м. Києва або недоцільність їх виконання у зв'язку з перевищенням витрат на виконання сумам боргу.
Під час розгляду справи судом позивач не надав інших доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів, спрямованих на реальне виконання судових рішень. Сплата штрафних санкцій частково усуває порушення законодавства, однак не стосується виконання судових рішень і не гарантує погашення нерезидентами простроченої дебіторської заборгованості.
За відсутності таких доказів, суд вважає обґрунтованим висновок ДФС України у листі від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16 про відсутність підстав для скасування дії спе-ціальної економічної санкції стосовно позивача, оскільки останнім не усунуто усіх порушень законодавства, не вжито достатніх практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та не надано достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначе-ного закону.
Загалом доводи позивача у позовній заяві є формальними, які не свідчать про наяв-ність у нього дійсного наміру на стягнення заборгованості з іноземних контрагентів. Посилання позивача на відсутність угоди між Україною і Белізом не спростовує той факт, що іншим боржником був контрагент з Молдови. Позивачем не було надано відповідачам і до суду доказів неможливості виконання рішення суду щодо цього нерезидента.
Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про допущення ДФС України порушень законодавства і прав позивача при формуванні і направленні Мінеко-номіки висновку від 04.05.2018 №7628/5/99-99-14-02-16, тому вимога про визнання таких дій протиправними не підлягає задоволенню.
Розглядаючи про зобов'язання Мінекономіки скасувати дію спеціальних санкцій, застосованих до позивача наказом від 02.02.2016 №148, то дана вимога не підлягає задово-ленню також. По перше, позивачем не надано достатніх доказів для скасування санкції, а по друге, постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1180 скасовано дію спеціаль-них санкцій, застосованих до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоеко-номічну діяльність" до 07.02.2019.
Отже, позов не підлягає задоволенню.
З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3524 грн. покладаються на нього і не підлягають стягненню з відповідачів. Інших судових витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТПОСТАЧ" у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТПОСТАЧ";
01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 25386911.
Відповідачі:
1) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596.
2) Державна податкова служба України
04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.11.2020.
Суддя Д.А. Костенко