30 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/4155/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчините певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.02.2020 №25-3022/14-20-сг «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки», яким відмовлено позивачу у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, розмір земельної ділянки 2 га, кадастровий номер 7422086500:33:140:0011, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та передачі цієї земельної ділянки у власність;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 7422086500:33:140:0011, площею 2 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та передачі цієї земельної ділянки у власність, яка розташована на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області та видати новий наказ яким затвердити документацію із землеустрою та передати позивачу безоплатно у власність зазначену земельну ділянку.
В обґрунтування позову зазначає, що Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області не мало повноважень відмовляти у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки з підстави «не припинено користувачем право користування земельною ділянкою», яку не передбачено земельним законодавством.
Ухвалою від 02.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
У строк, визначений судом, відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що спірний наказ є законним і не може бути скасований, оскільки за зверненням про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 звернувся лише 03.03.2020.
Позивачем подано відповідь на відзив на позов, в якому останній зазначає, що він має всі законні права на затвердження документації із землеустрою та безоплатної передачі у власність земельної ділянки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
09.10.2019 представником ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області подано заву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
Разом із вказаною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та завірена нотаріально копія листа Орендаря земельної ділянки про не заперечення виділення з земельної ділянки, кадастровий номер 7422086500:33:140:0001 землі у власність, в тому числі, ОСОБА_1 згідно поданої заяви.
Згідно тексту нотаріальної завіреної заяви ОСОБА_2 , начальнику Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області Чіпак Н.М. повідомлялось, що останній як Орендар земельної ділянки розміром 25,8382 га, за кадастровим номером 7422086500:33:140:0001, яка розташована на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, що надана йому в строкове платне користування для ведення фермерського господарства, не заперечує проти відведення земельних ділянок з цієї земельної ділянки в межах безоплатної приватизації, в тому числі ОСОБА_1
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 07.11.2019 №25-8726/14-19-сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2, 00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Керівнику Відділу у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до наказу від 07.11.2019 №25-8726/14- 19-сг, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2; 00 га за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, позивачем зібрана відповідна документація.
З метою виготовлення зазначеного проекту землеустрою, позивач згідно довіреності звернувся до ФОП ОСОБА_3 , як уповноваженого на виконання даного виду робіт.
У встановленому законом порядку, ФОП ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельно ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
В подальшому, 13.02.2020 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області представником позивача за довіреністю подано клопотання з проханням затвердити документацію із землеустрою та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7422086500:33:140:0011, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області. До клопотання додано оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на 35 аркушах, витяг з Державного земельного кадастру на 3 арк. та копію довіреності.
Однак, наказом Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» від 27.02.2020 №25-3022/14-20-сг ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, розмір земельної ділянки 2, 0000 га, кадастровий номер 7422086500:33:140:0011, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03) та передачі цієї земельної ділянки у власність з такої підстави: не припинено користувачем право користування земельною ділянкою.
Вважаючи таку відмову ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області протиправною, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України від 25.01.2001 №2768-III (далі - ЗК України).
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53) (далі- Положення), Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр Міністра України, наказами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Пунктом 6 ч.1 ст.121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.
Частиною 6 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Частиною 6 ст.118 ЗК України передбачено заборону вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).
Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.12.2019 №1251, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області погоджено.
З правових норм ч. 9 ст. 118 ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначенні законом випадках.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 ЗК України, норми ст.118 ЗК України не містять.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду усправі №820/4852/17 (адміністративне провадження №К/9901/2314/18) від 30.10.2018 сформував правову позицію, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 Земельного кодексу України, норми ст.118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
За правилами ч.2 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених вище положень, позивачем було надано письмову, нотаріально засвідчену заяву, якою Орендарем надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого її оформлення у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства.
Наявність у землекористувача права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована частина земельної ділянки, не є підставою для відмови позивачу у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки за умови наявності письмової, нотаріально засвідченої заяви землекористувача, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого їх оформлення.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку ст.186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Суд звертає увагу, що Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області попередньо надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, за умови, коли земельна ділянка за кадастровим номером 7422086500:33:140:0001 перебувала в оренді ОСОБА_2 , що свідчить про розуміння Головним управлінням наміру позивача реалізувати в подальшому право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки за кадастровим номером 7422086500:33:140:0011 площею 2 га виділеної із земельної ділянки за кадастровим номером 7422086500:33:140:0001, а отже відмова є необгрунтованою.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України: 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Стаття 118 не містить такої підстави для відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, як не припинення користувачем права користування земельною ділянкою.
Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», без дотримання вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень порушень прав позивача.
З урахуванням вище зазначених норм Земельного кодексу України, суд зазначає, що позивачем подано відповідні документи, тому у відповідача об'єктивно відсутні правомірні підстави відхиляти клопотання щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Частиною 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Преамбула до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.
Принцип обгрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення п.1 ст.6 Конвенції, ст.1 Першого протоколу до Конвенції та ст.13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Веуеіег v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, «Moskal v. Poland» №10373/05).
За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30.01.2003 №3-рп/2003 та від 02.11.2004 №15-рп/2004).
У своїй постанові від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а Верховний Суд вказав, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 по справі №803/1067/17, які згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відтак, з урахуванням викладеного, належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 13.02.2020 про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7422086500:33:140:0011 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчините певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2020 №25-3022/14-20-сг «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки», яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, розмір земельної ділянки 2 га, кадастровий номер 7422086500:33:140:0011, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та передачі цієї земельної ділянки у власність.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.02.2020 про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7422086500:33:140:0011 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Одинцівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, 14,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39764881).
Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
Повний текст рішення суду складено 30.11.2020.
Суддя Л.О. Житняк