про відмову у відкритті провадження
30 листопада 2020 р. м. Чернівці справа №600/2541/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання незаконними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить :
- скасувати наказ керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти "Про накладання дисциплінарного стягнення" №98-к від 07.10.2020 р., яким ОСОБА_1 - завідувачу сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було оголошено догану за грубе порушення трудової дисципліни;
- скасувати наказ керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №105-к від 27.10.2020 р., яким ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України;
- скасувати наказ секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №107-к від 02.11.2020 р., яким було внесено зміни до наказу №105-к від 27.10.2020 р., відповідно до листка непрацездатності Серія АДЦ№479359, виданого 19.10.2020 р. КНП "Кам'янець - Подільська центральна районна лікарня", яким ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, з 02.11.2020 р., у день після виходу з лікарняного, визначений в листку непрацездатності в полі "стати до роботи" - 02.11.2020 р.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині допуску ОСОБА_1 до роботи на посаді завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
- стягнути з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь ОСОБА_1 середній заробіток, з 03.11.2020 р. по день постановлення рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати, але не більше ніж за один місяць Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктами 1,2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наказом керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти "Про накладання дисциплінарного стягнення" №98-к від 07.10.2020 р., яким ОСОБА_1 - завідувачу сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було оголошено догану за грубе порушення трудової дисципліни.
Наказом керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №105-к від 27.10.2020 р., яким ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Наказом секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №107-к від 02.11.2020 р., яким було внесено зміни до наказу №105-к від 27.10.2020 р., відповідно до листка непрацездатності Серія АДЦ№479359, виданого 19.10.2020 р. КНП "Кам'янець - Подільська центральна районна лікарня", яким ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, з 02.11.2020 р., у день після виходу з лікарняного, визначений в листку непрацездатності в полі "стати до роботи" - 02.11.2020 р.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Наведене свідчить, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".
Відповідно до Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України "Про державну службу" та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) пов'язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.
З урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що посада позивача не відноситься до публічної служби, оскільки не пов'язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Крім того, посада завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не є посадою державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень, а робота на ній не належить до службової (публічної) діяльності.
Суд зауважує, що робота позивача в державній установі, не зважаючи на спеціальну процедуру призначення та звільнення, не є проходженням публічної служби в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а однієї тієї обставини, що стороною у даних спірних правовідносинах є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, недостатньо для розгляду трудового спору в порядку адміністративного судочинства.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/57176/11 зазначено, що діяльність керівника державної установи не є публічною службою, а акт центрального органу виконавчої влади, щодо прийняття на роботу, а також укладення контракту з підпорядкованою установою, стосовно трудових відносин не є публічно-правовим актом суб'єкта владних повноважень і не може оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства.
Наведений висновок суду щодо розмежування трудових правовідносин та публічної служби, а також юрисдикції судів щодо розгляду таких спорів, підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8, де у п. 13.1 зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на саме публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Також, у пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 вказано, що діяльність особи, призначеної у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління на посаду керівника юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності (наприклад, керівник житлово-експлуатаційної організації, призначений на цю посаду відповідним органом місцевого самоврядування), що функціонує на основі права господарського відання або права оперативного управління, або за рішенням органу місцевого самоврядування, не є публічною службою, передбаченою пунктом 15 статті 3 КАС. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки робота ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору аналітики департаменту наукових ступенів і аналітики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не є публічною службою, у даній справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження.
Зазначений спір є виключно трудовим спором і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Наявність у спірних правовідносинах сторони суб'єкта владних повноважень - Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим, оскільки позивач не проходив публічну службу, а в спірних правовідносинах Національне агентство відносно нього не виконує функцій суб'єкта владних повноважень, а фактично є роботодавцем у трудових відносинах.
Отже, спір у справі, що розглядається, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич