30 листопада 2020 р. м. Чернівці справа № 600/1972/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до довідки виданої управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/476 від 21.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2011-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, перерахувати та виплатити з 01.04.2019 р. пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки виданої управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/476 від 21.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2011-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2014 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років, яку призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зважаючи на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 р. в адміністративній справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р., та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 р., які регламентували перерахунок пенсії без додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до Управління СБУ в Чернівецькій області з проханням надати йому оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку основного розміру пенсії. 21.09.2020 р. Управління СБУ в Чернівецькій області надало таку довідку позивачу та одночасно надіслало вказану довідку разом з іншими до відповідача для здійснення відповідного перерахунку пенсій. Позивач також самостійно звернувся із заявою до відповідача з проханням провести з 01.04.2019 р. перерахунок розміру пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., однак 08.10.2020 р. отримав відмову. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
28.10.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
10.11.2020 р. відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 р. проводиться з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від березня 2018 р., яка надійшла на адресу відповідача від Управління Служби безпеки України, на виконання положень Постанови №103 та відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, чинних на час перерахунку. Стосовно того, що відповідачем повернуто на адресу УСБУ в Чернівецькій області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.09.2020 р. №21/476, зазначено, що після винесення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р. Кабінетом Міністрів України не було прийнято рішення щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім постанов Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 24.12.2019 р. №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян"). Не надходили також і повідомлення про підстави перерахунку від Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України, на підставі чого можливе проведення підготовчої роботи щодо забезпечення проведення таких перерахунків. Отже, підстав для перерахунку пенсії немає. Враховуючи наведене, відповідач не вбачає протиправних дій по відношенню до позивача, а перерахунок його пенсії проведено згідно чинного законодавства, що діяли на час вчинення таких дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної справи не дає підстав для його перерахунку та виплати згідно позовних вимог. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив. Однак вказану відповідь на відзив суд не бере до уваги, оскільки відповідно до змісту частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою визначені особливості розгляду даної категорії справ, у цій справі заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача з 23.04.2014 р. та отримує пенсію, призначену згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення пенсії).
21.09.2020 р. УСБУ в Чернівецькій області направлено на адресу позивача та відповідача копію довідки від 21.09.2020 р. №21/476 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 р. у відповідності до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", згідно з якою для перерахунку пенсії позивача враховано такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; доплата за співробітництво з особами, залученими до участі в оперативно - розшуковій діяльності на конфіденційній основі; премія.
29.09.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив: здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. з урахуванням видів грошового забезпечення, визначених довідкою УСБУ в Чернівецькій області від 21.09.2020 року №21/476 здійснити перерахунок виплаченої позивачу пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
08.10.2020 р. листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2400-0215-8/27934 повідомлено позивача про те, що відповідно до вимог рішення Уряду від 21.02.2018 р. №103 з січня 2018 р. перерахунок пенсії, зокрема, особам із числа УСБУ проводився з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Врахування інших видів грошового забезпечення при перерахунку раніше призначених пенсій постановою КМУ від 21.02.2018 р. №103 не було передбачено. Порядок виплати перерахованих сум пенсії з 01.01.2018 р. чітко був визначений зазначеним вище рішенням Уряду. Зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р. окремі положення постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103, зокрема пункти 1 та 2, визнано нечинними. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після дати набрання рішенням суду законної сили, окрім рішень Уряду від 14.08.2018 р. № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 24.12.2019 р. №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" не приймалися. У зв'язку з цим, а також з урахуванням вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата вищевказаних пенсій продовжується у встановлених розмірах. Додатково проінформовано, що відповідачем довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. повернуто на адресу УСБУ в Чернівецькій області. Отже, підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України.
За таких обставин позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 51 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, а також премії.
Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018 р. та у зв'язку з цим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 (далі - Постанова №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови № 704.
Цією ж Постановою №103 також було внесено зміни до Порядку №45, абз. 1 п. 5 якого після цих змін, визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються лише такі види грошового забезпечення, як: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до вказаного Порядку №45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, внаслідок чого стали відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Згодом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р. та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.12.2008 р.
Враховуючи те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, яким визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з 05.03.2019 р. - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 Порядку №45, що діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинен вчинятися, зокрема відповідачем, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Слід зауважити, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, були направлені територіальними органами пенсійного органу на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 р. з урахуванням вимог постанови КМУ №103 і органи, уповноважені складати відповідні довідки, подавали такі довідки для перерахунку пенсій. Але разом з тим, у вказаних довідках не зазначалися додаткові види грошового забезпечення.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що в березні 2018 року Управління СБУ склало та подало до відповідача довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р., тобто лише з трьома складовими грошового забезпечення.
У той же час, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Наведена позиція повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 17 грудня 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, яку відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі.
Отже, як встановлено судом, з 05.03.2019 р. у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи те, що і позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії з 01.04.2019 р. та надав відповідну довідку, і УСБУ в Чернівецькій області - орган, з якого позивач був звільнений із служби, надав відповідачу встановленої форми довідку №21/476 від 21.09.2020 р. про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у здійсненні з 01.04.2019 р. такого перерахунку.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені відповідачем, які полягають у відмові в перерахунку та виплаті з 01.04.2019 р. пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті з 01.04.2019 р. пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління СБУ в Чернівецькій області №21/476 від 21.09.2020 р. є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак підлягають до задоволення.
З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення і похідної позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ в розмірі місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 р. з урахуванням проведених виплат
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005, заява №3134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23).
Іншими словами, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Решта аргументів та доводів учасників справи не спростовують висновків суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн, то такі у позовній заяві обґрунтовано тим, що з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до адвоката Травянко Олександра Івановича, у зв'язку з чим між ними 25 серпня 2020 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 160/2211/19.
На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:
- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги;
- акт №1 прийому - передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро "Олександра Травянко" згідно до Договору №083/20 від 25.08.2020 р. про надання (правової) правничої допомоги;
- копію касового ордеру на суму 12500,00 грн;
Як вбачається акту №1 прийому - передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро "Олександра Травянко" згідно до Договору №083/20 від 25.08.2020 р. про надання (правової) правничої допомоги вартість витрат правничої допомоги адвоката по даній адміністративній справі складає 1000,00 грн за одну годину роботи.
Кількість витраченого часу відповідно до акту про надані послуги у зв'язку із розглядом судової справи становить 12 годин, з яких:
- вивчення первинних документів (довідки №21/476 від 21.09.2020 р., виданої УСБУ у Чернівецькій області на ім'я позивача. Консультація з клієнтом щодо його попередніх звернень до ГУ ПФУ у Чернівецькій області для встановлення характеру спірних правовідносин. Аналіз та підбір нормативно - правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві ) - 2,5 години;
- збір документів та доказів для обґрунтування правової позиції позивача по справі. Складення адвокатського запиту до ГУ ПФУ у Чернівецькій області щодо надання копій документів з пенсійної справи позивача (загальний об'єм даного адвокатського запиту 1 сторінка). Складання заяви до ГУ ПФУ у Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки №21/476 від 21.09.2020 р. виданої УСБУ у Чернівецькій області (загальний об'єм даної заяви 2 сторінки) - 2,5 години;
- підготовка та подача адміністративного позову до суду, відповідачу з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів - 4 години;
- інші витрати (направлення листів Укрпоштою, канцелярія, копіювання документів) 500 грн;
- робота адвоката під час спрощеного провадження (з викликом сторін, без виклику сторін). Складення аргументованої відповіді на відзив ГУ ПФУ у Чернівецькій області - 3 години.
Загальна вартість послуг адвоката становить 12500,00 грн.
Суд частково погоджується із заявою позивача про стягнення судових витрат, виходячи з наступного.
Так, у акті №1 про надані послуги зазначено, що на вивчення первинних документів (довідки №21/476 від 21.09.2020 р., виданої УСБУ у Чернівецькій області на ім'я позивача, консультацію з клієнтом щодо його попередніх звернень до ГУ ПФУ у Чернівецькій області для встановлення характеру спірних правовідносин, аналізу та підбору нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві) та збору документів та доказів для обґрунтування правової позиції позивача по справі витрачено 2,5 години. Вартість наданих послуг 2500,00 грн (з розрахунку 1000,00 грн за годину).
Суд вважає, що у даному випадку для вивчення первинних документів та аналізу та підбору нормативно-правової бази необхідно обраховувати, виходячи із реальної затрати часу на підготовку позову. Співмірним і розумним розміром таких витрат, є час, фактично витрачений виходячи із договірної ціни з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи.
Стосовно складання адвокатського запиту до ГУ ПФУ у Чернівецькій області щодо надання копій документів з пенсійної справи позивача (загальний об'єм даного адвокатського запиту 1 сторінка), складання заяви до ГУ ПФУ у Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки №21/476 від 21.09.2020 р. виданої УСБУ у Чернівецькій області (загальний об'єм даної заяви 2 сторінки) витрачено 2,5 години. Вартість наданих послуг 2500,00 грн (з розрахунку 1000,00 грн за годину).
Суд зазначає, що загальний об'єм даних заяв складений на 3 сторінках. Виходячи із змісту, суті та обсягу заяв, суд вважає, що для їх підготовки достатньо 30 хв., відтак розумними та співмірними є витрати, відповідно, в розмірі 500,00 грн, виходячи із договірної ціни з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи.
Стосовно підготовки позовної заяви, суд зазначає наступне.
Так, у акті № 1 про надані послуги зазначено, що на підготовку позовної заяви витрачено 4 год. Вартість наданих послуг 4000,00 грн (з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи).
Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної затрати часу на підготовку позову.
Виходячи із змісту, суті та обсягу позовної заяви, суд вважає, що для підготовки вказаної позовної заяви достатньо 2 год., відтак розумними та співмірними є витрати, відповідно, в розмірі 2000,00 грн (1000,00 грн Х 2 год.), виходячи із договірної ціни з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи.
Стосовно інших витрат (направлення листів Укрпоштою, канцелярія, копіювання документів) у розмірі 500 грн та робіт адвоката під час спрощеного провадження (з викликом сторін, без виклику сторін), складення аргументованої відповіді на відзив ГУ ПФУ у Чернівецькій області витрачено 3 години. Вартість послуг 3500 грн з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи).
Суд зазначає, що відповідь на відзив суд не брав до уваги, оскільки відповідно до змісту ч. 3 ст. 263 КАС України визначено особливості розгляду даної категорії справ, у цій справі заявами по суті справи є позов та відзив. Інші витрати також не беруться до уваги . Суд вважає, що вказані витрати безпідставно включено, оскільки вони не відносяться до правничої допомоги.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідь на відзив була включена до акту №1 прийому - передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро "Олександра Травянко" згідно до Договору №083/20 від 25.08.2020 р. про надання (правової) правничої допомоги, до надання такої послуги.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що представником позивача у зв'язку із розглядом даної справи фактично витрачено на професійну правничу допомогу 3 год. 30 хв.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 12500,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 3500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до довідки виданої управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/476 від 21.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2011-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, перерахувати та виплатити з 01.04.2019 р. пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки виданої управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/476 від 21.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2011-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (витрати на правничу допомогу) у розмірі 3500,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич