30 листопада 2020 року справа № 697/1782/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КАНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ про зобов'язання вчинити дії,
26.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд за підсудністю надійшла справа від Канівського міськрайонного суду Черкаської області за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (18005, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Волкова, будинок 22; код ЄДРПОУ 21368017) (далі - відповідач-1), УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КАНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ (19000, Черкаська обл., місто Канів, вул.Шевченка, буд.49; код ЄДРПОУ 25660476) (далі - відповідач-2) про:
зобов'язання медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) включити в індивідуальну програму реабілітації позивача, як особи з інвалідністю, потребу в автомобілі з ручним керуванням;
зобов'язання відповідача-2 взяти позивача на облік для отримання автомобіля з ручним керуванням.
В обґрунтування позову зазначив, що є інвалідом 2 групи та має захворювання, яке згідно наказу МОЗ від 23.01.1995 №13 "Перелік медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів зручним керуванням" входить в даний перелік, але на звернення щодо взяття на вказаний облік позивачу відмовлено без зазначення причин.
Ухвалою суду від 28.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 31.10.2020, відповідач-2 - 30.10.2020, а відповідач-1 - 21.11.2020.
10.11.2020 відповідач-1 надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. В обґрунтування зазначив, що медичні документи щодо позивача повернуті на доопрацювання до ЛКК КНП "Канівської ЦПМСД". То ж після їх надходження та надання витягу ВЛК Міністерства оборони України винесе рішення відповідно до чинного законодавства України з медико-соціальної експертизи.
Відповідач-2 право подати суду відзив не реалізував.
Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи за участю сторін суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути без повідомлення та виклику сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до посвідчення від 10.08.2015 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій. Згідно з посвідченням від 07.11.2018 серії НОМЕР_3 позивач - інвалід 2 групи.
Посвідченням від 15.07.2019 серії НОМЕР_4 позивачу надано пільги ветерана військової служби.
Відповідно до виписного епікризу №428 Головного військового клінічного госпіталю в зв'язку з перебуванням на обстеженні і лікуванні в клініці неврології з 09.01 до 24.01.2020, позивачу встановлений діагноз: хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L5-S1 корінця ліворуч в стадії загострення, стійкий помірно виражений больовий синдром; стан після оперативного лікування, дискектомії L5 корінця праворуч від (05.02.2004); наслідки перенесеної мінно-вибухової травми (2015р-анамнестично) у вигляді розсіяної дрібновогнищевої симптоматики, помірного церебрастенічного синдрому; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІст. Супутній діагноз: гіпертонічна хвороба ІІст., ІІст, ризик ІІ.ІХС: дифузний кардіосклероз; недостатність МК, ТК з регургітацією Іст; пресбіопія, факосклероз; фрібновузловий зоб без порушення функцій; стороннє тіло бокової поверхні шиї справа внаслідок мінно-вибухової травми2015р; ХОЗЛ ІІ, фаза нестійкої ремісії; дифузний пневмосклероз; ДН І ст; облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок 1-2 стадія стеноз гомілкових сегментів, з хронічною артеріальною недостатністю ІІ ступеню; сольовий діатез; доброякісна гіперплазія простати І ст.
Витягом з протоколу від 29.08.2018 №2367 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджено, що захворювання позивача пов'язані з захистом батьківщини.
На підставі направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 04.06.2020 №088/о листом від 06.02.2020 №13/317 до голови ЛКК ЦПМСД Яцишина Л.Б. відповідач-2 направив позивача для визначення медичних показань щодо забезпечення спецавтотранспортом (далі - Направлення).
Листом від 30.06.2020 №677/0109/1 відповідач-1, керуючись постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", наказом МОЗ від 23.01.1995 №13 "Перелік медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням", повернув Направлення у зв'язку з дефектом: автомобіль позивачу інваліду 2 групи не передбачений згідно з зазначеними вище документами.
27.08.2020 відповідач-1 направив позивачу лист вих.№01-30/1484, в якому повідомив, що тромбооблітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок - це зібране поняття, яке включає в себе такі хвороби судин нижніх кінцівок, як облітеруючий атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера). Тобто, облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок є захворюванням, яке входить в це зібране поняття, де вказано рівень ураження та ступінь ішемії кінцівки.
Тому звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 21.03.1991р. №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон України №875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до ст.1 Закону України №875-XII особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст.5 Закону України №875-XII порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.
Відповідно до ст.36 Закону України №875-XII матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Згідно зі ст.37 Закону України №875-XII види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ст.38 Закону України №875-XII особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації регулює Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317).
Відповідно до п.3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., №35, ст.2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Згідно з п.4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до п.5 Положення №1317 комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
Згідно з п.6 Положення №1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Відповідно до п.12 Положення №1317 Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії:
здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;
повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;
проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;
визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним;
надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;
впроваджують наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;
беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації осіб з інвалідністю в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі;
вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців комісій;
проводять разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;
узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.
Отже, напраявляючи на доопрацювання документи щодо позивача, відповідач-1 всупереч вимог закону не дотримався вимог абзацу п'ятого п.12 Положення №1317.
З приводу посилань відповідача на Порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності з перебуванням на фронті у осіб, які проходили службу в складі Збройних Сил СРСР та звільнених з військової служби за станом здоров'я, визначений Інструкцією від 20.11.92 №16-01/220 про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті (далі - Інструкція), суд врахував.
Відповідно до п.I Інструкції колишнім військовослужбовцям, звільненим з служби за станом здоров'я, які мають висновки військово-лікарської комісії з причинного зв'язку захворювання (поранення, каліцтва, контузії), при встановленні інвалідності питання про її причину МСЕК визначає відповідно до формулювання постанови ВЛК (ОВЛК, ЦВЛК). Змінювати ці висновки МСЕК неправомірна.
При відсутності в свідоцтвах про хворобу або в інших військово-медичних документах постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, каліцтва, контузії) або незгодою з цією постановою документи колишніх військовослужбовців МСЕК через районні військкомати направляють на розгляд ВЛК військового округу, на території якого вони проживають, а у випадку незгоди з постановою ВЛК військового округу - в ЦВЛК.
Отже, МСЕК позбавлене права змінити причину встановленої особі ВЛК інвалідності. Водночас заявлені спірні правовідносини не стосуються такого питання. Тому відповідні посилання відповідача не обґрунтовані.
Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №757 та визначає механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (далі - Положення №757).
Відповідно до п.2 Положення №757 індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (далі - індивідуальна програма) - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю.
Згідно з п.3 Положення №757 індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1686 (1686-2006-п) (Офіційний вісник України, 2006 р., N 50, ст. 3311).
Відповідно до п.8 Положення №757 індивідуальна програма розробляється за участю особи з інвалідністю чи законного представника дитини з інвалідністю фахівцями МСЕК або ЛКК із залученням в межах компетенції спеціалістів закладів охорони здоров'я, органів соціального захисту, державної служби зайнятості, органів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального захисту інвалідів та інших органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації осіб з інвалідністю.
Згідно з п.9 Положення №757 порядок складання індивідуальної програми затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики, МОН, Мінсім'ямолодьспортом.
Відповідно до п.11 Положення №757 індивідуальна програма готується у двох примірниках, які підписуються головою МСЕК або ЛКК та завіряються її печаткою. Перший примірник індивідуальної програми видається особі з інвалідністю чи законному представнику дитини з інвалідністю, а другий примірник залишається у МСЕК або ЛКК.
МСЕК або ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю, а у разі потреби - реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та навчальним закладам.
Згідно з п.12 Положення №757 у разі потреби в оперативному коригуванні індивідуальної програми фахівці реабілітаційних та інтернатних установ можуть змінювати обсяг, строк та черговість проведення реабілітаційних заходів.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 №221 "Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності" та з метою підвищення якості медико-соціальної експертизи при визначенні медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.01.95 №13 затверджено Перелік медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням (далі - Перелік №13).
У пункті сьомому вказаного Переліку зазначене медичне показання - тромбооблітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок з хронічною артеріальною недостатністю I-II ступеня, що відповідає встановленому для позивача в Виписному епікризі №428 Головного військового клінічного госпіталю.
Відповідачі не навели жодного обґрунтованого аргументу з приводу відсутності у позивача потреби на одержання автомобіля з ручним керуванням.
Зважаючи, що позивач має передбачене п.7 Переліку №13 медичне показання для такого права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 включити в його індивідуальну програму реабілітації потребу в автомобілі з ручним керуванням.
Облік інвалідів для забезпечення автомобілями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (далі - Порядок №999).
Відповідно до абз.3 п.1 Порядку №999 забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю за місцем реєстрації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду).
Згідно з п.3 Порядку №999 підставою для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у м.м. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК)про наявність в особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, зазначених у пунктах 29-31 цього Порядку.
Незалежно від медичних показань мають право на забезпечення автомобілями:
особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
особи з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук;
особи з інвалідністю з куксами обох ніг і рук.
Крім того, особа з інвалідністю або член її сім'ї, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і якому передається право користування автомобілем, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, інша особа, якій передається право користування автомобілем (для осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), та осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва) та яка зареєстрована в одному населеному пункті з особою з інвалідністю, подає копію посвідчення водія на право керування автомобілем відповідної категорії.
Перелік медичних показань для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями затверджується МОЗ.
Позивач станом на час розгляду справи не має документів щодо належності до вказаних вище категорій осіб, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від медичних показань.
Відповідно до п.5 Порядку №999 на облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які:
не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку);
протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років.
Для взяття на облік для забезпечення автомобілем відповідні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад (далі - органи соціального захисту населення) або управління виконавчої дирекції Фонду отримують інформацію з Єдиного державного реєстру МВС (далі - Реєстр) стосовно транспортних засобів, зареєстрованих на ім'я особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю протягом останніх семи років перед взяттям на облік і за обліковий період.
У разі коли за час перебування на обліку в особи з інвалідністю змінилася група інвалідності, їй необхідно повторно пройти огляд облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) для підтвердження наявності медичних показань для забезпечення автомобілем на дату встановлення зазначених змін.
Якщо протягом часу перебування на обліку особа з інвалідністю втратила підстави, зазначені у цьому пункті, вона знімається з обліку.
Не береться на облік особа з інвалідністю, яка має відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказання до керування автомобілем, у разі відсутності члена сім'ї, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і якому особа з інвалідністю могла би передати право користування автомобілем.
Згідно з п.21 Порядку №999 огляд осіб з інвалідністю з метою встановлення медичних показань для забезпечення автомобілями і протипоказань до керування ними проводиться облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) шляхом вивчення медичних документів лікувально-профілактичного закладу, медико-експертних справ осіб з інвалідністю. Особи з інвалідністю з діагнозом, який ускладнює прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією, направляються до лікувально-профілактичних закладів або клінік науково-дослідних інститутів МОЗ чи Академії медичних наук для додаткового медичного огляду.
Відповідно до п.22 Порядку №999 після огляду облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) складає акт про наявність (відсутність) в особи з інвалідністю відповідних медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням. Акти про огляд осіб з інвалідністю зберігаються разом з висновками в медико-експертній справі особи з інвалідністю в облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), якою проводився огляд.
Згідно з п.23 Порядку №999 у витягу з акта огляду особи з інвалідністю облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) повинні зазначатися:
номер акта і дата видачі висновку про наявність (відсутність) в особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем;
код хвороби, що стала причиною інвалідності, згідно з міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10;
модифікація автомобіля;
дані щодо наявності (відсутності) протипоказань до керування автомобілем.
Витяг з акта огляду особи з інвалідністю облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) надсилається структурним підрозділам з питань соціального захисту населення. У разі коли інвалідність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазначений витяг з акта огляду надсилається відповідному управлінню виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до п.24 Порядку №999 висновок про відсутність медичних показань для забезпечення автомобілем або про наявність протипоказань до керування ним облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) надсилає особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, а копію висновку - органу соціального захисту населення за місцем реєстрації особи з інвалідністю чи управлінню виконавчої дирекції Фонду.
Згідно з п.29 Порядку №999 безоплатно автомобілями забезпечуються:
1) із звичайним керуванням:
за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним - особи з інвалідністю внаслідок війни, крім осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 3 пункту 30 цього Порядку;
за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним або незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та за відсутності протипоказань до керування ним чи за наявності медичних протипоказань до керуванням ним - особи з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
2) з ручним керуванням:
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним:
особи з інвалідністю внаслідок війни;
особи з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є особами з інвалідністю внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії;
особи з інвалідністю з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування на підставі спільного висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості;
особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва;
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - особи з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем та за відсутності протипоказань до керування ним - особи з інвалідністю II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
3) сім'ї з двома і більше особами з інвалідністю, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що один з них має право на безоплатне забезпечення автомобілем.
Відповідно до п.34 Порядку №999 особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва) береться на облік на підставі заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.
Заяви з необхідними документами приймаються від осіб з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю органами соціального захисту населення за місцем реєстрації. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від осіб з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю органами соціального захисту населення районних держадміністрацій за місцем реєстрації лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.
До заяви додаються:
копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей з інвалідністю - копія медичного висновку;
паспорт громадянина України (для особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, повертається заявнику, та копія свідоцтва про народження (для дитини з інвалідністю);
довідка про присвоєння ідентифікаційного номера особі з інвалідністю та члену сім'ї, якому передається право користування автомобілем, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю (після перевірки даних, наведених в заяві, повертається заявнику);
документ про реєстрацію місця проживання члена сім'ї, іншої особи, яким передається право користування автомобілем;
для осіб з інвалідністю I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров'я зразка щодо спроможності особи з інвалідністю керувати автомобілем (для осіб з інвалідністю I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);
для осіб з інвалідністю від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, - довідка, видана військкоматом, інші документи (копія військового квитка або партизанського квитка), що підтверджують таку участь (видається військкоматом на запит структурного підрозділу чи органу соціального захисту населення), посвідчення інваліда війни;
для осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання і довідка про перебування на обліку у Фонді соціального страхування;
для недієздатних осіб з інвалідністю - копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю недієздатною та копія рішення (розпорядження) про встановлення над нею опіки;
для малолітніх і неповнолітніх дітей з інвалідністю, позбавлених батьківського піклування, - копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування.
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяву про взяття на облік.
Після надходження заяви з необхідними документами до органу соціального захисту населення або відділення виконавчої дирекції Фонду в триденний строк особі з інвалідністю надається направлення до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК. Після проходження особою з інвалідністю медичного огляду лікувально-профілактичний заклад у п'ятиденний строк надсилає до облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) направлення (форма № 088/0 витяг з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та в обов'язковому порядку повідомляє про це орган соціального захисту населення або відділення виконавчої дирекції Фонду, яке видало таке направлення.
Після надходження повідомлення лікувально-профілактичного закладу орган соціального захисту населення надсилає документи особи з інвалідністю разом із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, а відділення виконавчої дирекції Фонду - до управління виконавчої дирекції Фонду.
Отже, взяттю особи з інвалідністю на облік для забезпечення автомобілем передує вказана вище процедура.
Згідно з п.36 Порядку №999 взяття на облік особи з інвалідністю (крім особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва) здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, а особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - управлінням виконавчої дирекції Фонду у розрізі наявних черг осіб з інвалідністю (відповідно допунктів 25-28 цього Порядку) з дати огляду облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), яка видала особі з інвалідністю висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше ніж дата реєстрації заяви.
Особи з інвалідністю, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, беруться на облік з дати подання заяви разом з документами, зазначеними у пункті 34 цього Порядку.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач-1 зобов'язаний розглянути вказане вище направлення (форма №088/0 витяг з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого) та за результатами його розгляду прийняти відповідний висновок про наявність показань для забезпечення автомобілем або про наявність протипоказань до керування ним. Вказаний висновок відповідач-1 повинен надіслати особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, а копію висновку - органу соціального захисту населення за місцем реєстрації особи з інвалідністю чи управлінню виконавчої дирекції Фонду. В порушення вказаних вимог законодавства відповідач-1 вказаним вище листом повернув направлення форми ф.088/о щодо отримання автотранспорту позивачем, директору КНП "Канівський ЦПМСД", у зв'язку з дефектом, обґрунтованість якого під час судового вирішення спору не підтверджена.
Оскільки у заявлених спірних правовідносинах відповідач-1 не склав висновку про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем, обов'язок згідно з п.36 Порядку №999 взяти позивача на облік для отримання автомобіля з ручним керуванням у відповідача-2 на час вирішення спору не виник. Тому позовна вимога зобов'язати відповідача-2 взяти на такий облік передчасна та задоволенню не підлягає.
Врахувавши зазначене, суд, дотримуючись ст.9 КАС України щодо меж заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що позов обґрунтований у викладених вище частинах.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Зобов'язати КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (18005, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Волкова, будинок 22; код ЄДРПОУ 21368017) включити в індивідуальну програму реабілітації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як особи з інвалідністю, потребу в автомобілі з ручним керуванням.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.11.2020.