27 листопада 2020 року справа № 580/4045/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача на підставі протоколу № 38 від 21.07.2020 засідання комісії виконавчого комітету черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій заслухавши письмове звернення позивачки (особова справи № 114851), якою безпідставно скасували нарахування позивачці житлової субсидії відповідно до п. 54 та відмовлено в розрахунку житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства відповідно до абз. 1 п. 25 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 зі змінами та доповненнями;
- зобов'язати відповідача призначити житлову субсидію та провести розрахунок житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 з часу припинення надання субсидії та перерахунку, за виключенням ОСОБА_2 , який зареєстрований у вказаній квартирі, але не проживає;
- встановити місячний строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду;
- стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу, що складає 5000,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно скасовано нарахування субсидії та відмовлено в розрахунку житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих у квартирі, з огляду на те, що ОСОБА_2 не проживає в даній квартирі з 2017 року і не проживав на момент звернення позивачки до відповідача для отримання субсидії. Позивачка зазначає, що не в змозі вплинути на ОСОБА_2 з метою сплати останнім єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), як фізичною особою-підприємцем, а також вказує, що призначення субсидії і проведення перерахунку не повинно бути пов'язано з тим, що ОСОБА_2 не сплачує ЄСВ.
Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти позову, відповідачем надано суду відзив від 16.10.2020, в якому вказує, що ухвалюючи рішення про відмову в розрахунку житлової субсидії позивачці, відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, оскільки член домогосподарства ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі разом із позивачкою, проте не сплатив ЄСВ за період, який враховується для призначення субсидії. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
24.06.2020 позивачка з заявою № 619 звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі. Разом із заявою позивачкою подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням, в якій окрім себе зазначила ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (сина), ОСОБА_2 (колишнього чоловіка), із приміткою, що останній у квартирі не проживає.
До вказаної заявою також додано акт опитування сусідів від 23.06.2020, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які проживають в одному будинку з позивачкою, підтвердили, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 протягом 2,5 років, після розлучення з дружиною. Зазначений акт опитування також підписаний головою комітету самоорганізації населення мікрорайону.
Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов від 15.07.2020 № 14424, за адресою: АДРЕСА_1 проживають позивачка, сини - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Власник квартири - колишній чоловік позивачки, який у даній квартирі не проживає. Також у акті обстеження зазначено: «Шлюб між заявницею та її чоловіком розірваний у 2018 році за рішенням суду. ОСОБА_8 чоловік вже має іншу родину та проживає окремо, що підтверджено актом опитування сусідів, з квартири не виписується, так як є власником цього житла, а все майно перебуває на стадії поділу у суді». Вказаний акт складено в телефонному режимі через карантин, про що міститься відмітка.
Згідно з витягом з протоколу № 38 від 21.07.2020 засіданням комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій, ухвалено призначити житлову субсидію відповідно до п. 54 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848) ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та відмовити в розрахунку житлової субсидії на фактично проживаючих, зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства відповідно до абз. 1 п. 25 Положення № 848.
На адресу позивачки направлено повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи № 114851 від 21.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 не призначено житлову субсидію з 01.05.2020 з підстави несплати ЄСВ протягом трьох місяців.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок призначення та надання населенню житлових субсидій визначений Положенням № 848.
Відповідно до п. 1 Положення № 848, це положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
1) щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
2) щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), а саме:
- витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;
- витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
3) житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Пунктом 3 Положення № 848 визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з п. 4 Положення № 848, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до п. 5 Положення № 848, житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 30, ст. 1129).
Пунктом 9 Положення № 848 визначено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Заяви про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява), з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Відповідно до пп. 3 п. 14 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
- за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
- нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
- ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Пунктом 15 Положення № 848 передбачено, що за наявності умов, зазначених у пункті 14 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і підпункті 7 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Згідно з п. 24 Положення № 848, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Відповідно до п. 25 Положення № 848, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення.
У п. 26 Положення № 848 зазначено, що відповідно до рішення комісії, прийнятого на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та/або документів, що підтверджують фактичне непроживання особи за адресою, управителі, об'єднання, виконавці комунальних послуг не нараховують плати за житлово-комунальні послуги, внески/платежі на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком на членів домогосподарства, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку).
Згідно з п. 29 Положення № 848, рішення комісії у випадках, передбачених пунктами 24-28 цього Положення, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).
З наведених вище норм вбачається, що навіть за наявності обставин для відмови у призначенні житлової субсидії, визначених Положенням № 848, спеціально створеною комісією може бути прийнято рішення про призначення такої субсидії.
Із матеріалів справи судом встановлено, що у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 не проживає колишній чоловік позивачки - ОСОБА_2 , останні розлученні у 2018 році.
Факт розлучення підтверджується наявним у матеріалах справи рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.05.2018 у справі № 711/319/18.
Факт не проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом опитування сусідів від 23.06.2020, а також актом обстеження матеріально-побутових умов від 15.07.2020 № 14424.
Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів несплати ЄСВ ОСОБА_2 за період, який вплинув на відмову у призначенні позивачці субсидії.
У відзиві на позовну заяву щодо вказаної обставини відповідач зазначив, що не має технічної можливості надати суду такі докази.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Однак, відповідач не надав суду докази щодо того, які саме перешкоди виникли в останнього для подання до суду довідки про наявність в ОСОБА_2 заборгованості з ЄСВ, враховуючи той факт, що несплата ЄСВ була єдиною підставою для відмови у призначення і розрахунку субсидії позивачці. Також відповідачем не надано до суду доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання такої інформації.
Згідно зі ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені вище обставини, суд висновує про наявність підстав для призначення житлової субсидії ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також про наявність підстав для проведення відповідачем розрахунку житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих у вказаному домоволодінні.
Таким чином, суд висновує, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню.
Щодо встановлення місячного строку для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, а не обов'язком, та з огляду на обставини справи, суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно із ч. 1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС Ураїни, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачкою на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не надано жодного доказу, зокрема, детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; детального опису витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на зазначене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 37853109) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову відповідача на підставі протоколу № 38 від 21.07.2020 засідання комісії Виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій заслухавши письмове звернення позивачки (особова справи № 114851), якою безпідставно скасували нарахування позивачці житлової субсидії відповідно до п. 54 та відмовлено в розрахунку житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства відповідно до абз. 1 п. 25 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 зі змінами та доповненнями.
Зобов'язати відповідача призначити житлову субсидію та провести розрахунок житлової субсидії на фактично проживаючих та зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 з часу припинення надання субсидії та перерахунку, за виключенням ОСОБА_2 , який зареєстрований у вказаній квартирі, але не проживає.
Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький