30 листопада 2020 року справа № 580/4106/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
встановив:
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) на користь державного бюджету (р/р UA 088999980313060106000018540, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970593, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100), штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083,00 грн згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 000075 від 15 липня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у зв'язку з не дотриманням позивачем встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту у відповідності до частини 7 статті 27 Закону України "Про рекламу", на позивача накладено штраф у розмірі 5383,00 грн, який у добровільному порядку не сплачений, відтак позивач змушений звернутися з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами на території міста Суми, 15 червня 2020 року начальником відділу Степаненко А.О. та головним спеціалістом Великодною І.І. встановлено, що у вітринних вікнах магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , розміщена реклама у вигляді наліпок із текстом наступного змісту: "-50% без переплат", "-50% без переплат".
Зазначена реклама не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, що є порушенням частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу".
Виявлений факт зафіксовано та спеціалістом управління захисту споживачів складено протокол № 000069 про порушення законодавства про рекламу від 16 червня 2020 року та цього ж дня винесено рішення № 000071 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
18 червня 2020 року відповідачеві направлено вимогу № 4575-05.1/20 від 16.06.2020 щодо надання інформації про вартість розповсюдженої реклами (договір на виготовлення реклами, затверджений макет, акти виконаних робіт, копії платіжних документів), копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.
Одночасно відповідача повідомлено про призначення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 15 липня 2020 року на 10 год.00 хв. та повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами.
Оскільки визначені вказаним рішенням штрафні санкції відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення в судовому порядку.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Законом України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон № 270/96-ВР) визначено засади рекламної діяльності в Україні, врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Знижка - це тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
Відповідно до частини 1 стаття 7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Частиною 5 статті 8 Закон № 270/96-ВР передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Відповідно до статті 10 Закон № 270/96-ВР недобросовісна реклама забороняється.
Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону № 270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Частиною 7 вказаної статті визначено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).
Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою
Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 20 Порядку № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Рекламодавці, винні у порушенні законодавства про рекламу, що полягає у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, несуть відповідальність у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.
Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та підлягає сплаті до державного бюджету.
Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Суд встановив, що рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.07.2020 № 000075, яким відповідачеві визначений штраф у загальному розмірі 5083 грн, направлене на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" від 16.07.2020 № ФН 3000422524.
Доказів оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.07.2020 № 000075 не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що визначені у них штрафні санкції набули статусу узгодженого грошового зобов'язання.
Станом на момент розгляду справи докази сплати штрафних санкцій, визначених рішенням від 15.07.2020 № 000075, у матеріалах справи відсутні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки Головне управління є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку, відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (р/р UA 088999980313060106000018540, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970593, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100), штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083 (п'ять тисяч вісімдесят три) 00 грн згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 000075 від 15 липня 2020 року.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (40021, м. Суми, вул. Гамалія, 25, код ЄДРПОУ 40356714);
2) відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 30.11.2020.
Суддя В.О. Гаврилюк