про повернення позовної заяви
30 листопада 2020 року справа № 580/5149/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (вул. Старосільська, 1У, оф. 3, м. Київ, 02125, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 16.10.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63319579;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 19.10.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену відповідачем у виконавчому провадженні ВП №63319579 при примусовому виконанні виконавчого напису від 29.09.2020 №705, який виданий приватним нотаріусом Київського МНО Григорян Д.Г.
Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду доказів сплати 1681 грн. 60 коп. судового збору.
На адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої позивач вважає, що вона повинна сплачувати судовий збір лише за одну позовну вимогу про скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №63319579, однак за оскарження іншої постанови відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, не повинна сплачувати, оскільки скасування постанови про відкриття виконавчого провадження матиме автоматичний наслідок скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. У зв'язку із зазначеним, позивачем додано квитанцію про сплату судового збору лише в сумі 840 грн. 80 коп.
Розглянувши подану заяву про усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що позивачем не у повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривні.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника), тому розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 1681 грн. 60 коп.
Посилання позивача на висновку Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, як на підставу для сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. за оскарження двох постанов приватного виконавця - не приймаються судом до уваги, оскільки Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку про те, що в разі оскарження рішення, дій чи бездіяльності та як наслідок, зобов'язання вчинити певні дії, судовий збір сплачується за одну позовну вимогу. Однак предмет спору у справі №580/5149/20 є лише скасування двох постанов приватного виконавця, та не містить вимог зобов'язального характеру.
Необхідно зазначити, що вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі “Шишков проти Росії” (“Shishkov v. Russia”) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у сумі 1681 грн. 60 коп., отже, станом на 30.11.2020 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 18.11.2020.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки вимоги ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений суддею строк позивачем не виконані у повному обсязі, така позовна заява підлягає поверненню.
Одночасно суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш