Копія
Справа № 560/4463/20
іменем України
30 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави , в особі Міністерства внутрішніх справ України , Навчального центру Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Військовий прокурор звернувся до суду, в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України, Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 11234,30 грн.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 01.03.2019 уклав контракт з Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Навчального центру Національної гвардії України про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України осіб рядового складу строком на 3 роки. Наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 01.03.2019 №50 відповідача зараховано на військову службу за контрактом та призначено на посаду водія - хіміка відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту батальйону забезпечення навчального процесу. Також, вказує, що відповідачу виплачено одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту в сумі 14096,00 грн. У зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 13.12.2019 №76 о/с із відповідачем припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України па підставі пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зазначає, що наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 13.12.2019 №270 о/с ОСОБА_1 виключено із списків військової служби за контрактом, направлено для проходження строкової військової служби. Цим же наказом передбачено відрахування з відповідача за 2 дні відпустки, що була використана за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця та відрахування з ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту за 27 місяців, які залишились до закінчення дії контракту. Отже, позивач зазначає, що у відповідності до абз.4 ч.14 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.6 розділу ХХХІ Інструкції №200, відповідач зобов'язаний повернути виплачені кошти за дні відпустки, що була використана за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця у сумі 662,30 грн. за 2 дні відпустки за 2019 рік. Крім того, зазначає, що у відповідності до п.3 розділу ХХІ Інструкції №200 відповідач повинен повернути позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 10572,00 грн. за 27 місяців, що залишилися до закінчення контракту. Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь.
Ухвалою суду від 21.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів від дня отримання цієї ухвали.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову.
У відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст. 257, 260 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
01.03.2019 між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Навчального центру Національної гвардії України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України осіб рядового складу строком на 3 роки.
Відповідно до витягу з наказу начальника Навчального центру Національної гвардії України від 01.03.2019 №50 відповідача зараховано на військову службу за контрактом та призначено на посаду водія - хіміка відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту батальйону забезпечення навчального процесу, на посаді вважається з 01.03.2019.
Також, відповідно до наказу №50 від 01.03.2019 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту в сумі 14096,00 грн.
Наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 13.12.2019 №76 о/с відповідно до пп. ж п. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України солдата ОСОБА_1 .
Наказом начальника Навчального центру Національної гвардії України від 13.12.2019 року №270 (по стройовій частині) відповідача виключено із списків особового складу військовослужбовців військової служби за контрактом з 13.12.2019 та зараховано до списків військовослужбовців строкової військової служби.
Цим же наказом передбачено відрахування з грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2 дні відпустки, що була використана за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця, та відрахування з відповідача одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту за 27 місяців, які залишились до закінчення дії контракту.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості сума заборгованості відповідача складає 662,30 грн. за 2 дні відпустки за 2019 рік та 10572,00 грн. за 27 місяців, які залишились до закінчення дії контракту.
Відповідач, свій обов'язок відшкодувати зазначені кошти, не виконав. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до абз.4 ч.14 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (далі Інструкція №200).
Відповідно до п.6 розділу XXXI Інструкції №200 у разі звільнення військовослужбовців до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військової частини проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
Згідно п.п.1-3 розділу XXI Інструкції №200 військовослужбовцям після укладення ними першого контракту, передбаченого у додатку 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, та вступу до виконання обов'язків за посадою, на яку вони призначені, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах, зокрема особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.
Право на отримання одноразової грошової допомоги настає з дня видання наказу командира військової частини про вступ до виконання обов'язків за посадою, на яку призначено військовослужбовця.
Одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, який видається на підставі інформації, наданої кадровим (стройовим) підрозділом військової частини про заключення військовослужбовцем першого контракту про проходження військової служби.
Одноразова грошова допомога підлягає стягненню з військовослужбовців, визначених у пункті 1 цього розділу, у сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, у разі дострокового припинення (розірвання) першого контракту та звільнення з військової служби (направлення для проходження строкової військової служби) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що з відповідачем достроково припинено (розірвано) перший контракт за систематичне невиконання умов контракту, а також визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що Навчальний центр Національної гвардії України має право на утримання з відповідача 662,30 грн. за 2 дні відпустки за 2019 рік та 10572,00 грн. за 27 місяців, які залишились до закінчення дії контракту.
Доказів добровільного відшкодування вказаних витрат, відповідачем, суду не надано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 11234,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 142 КАС України, за змістом якої у разі вирішення справи шляхом визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Наведене свідчить, що з 2102 грн. судового збору, перерахованих платіжним дорученням №745 від 05.08.2020, позивачу з державного бюджету слід повернути 50%, що становить 1051 грн., на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 142 КАС України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Керуючись ст.ст.90, 139, 242-246, 255, 257-262, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 11234 (одинадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 30 коп.
Повернути військовій прокуратурі Західного регіону України судовий збір в сумі 1051 грн., що перерахований платіжним дорученням № 616 від 02 липня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачі:Військовий прокурор Тернопільського гарнізону в інтересах держави (Проспект Злуки, 47в, м. Тернопіль, 46024 Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684) Навчальний центр Національної гвардії України (вул. Січових Стрільців, 2, м. Золочів, Львівська область, 80700 , код ЄДРПОУ - 08803566)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький