Справа № 560/2164/20
іменем України
23 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. представника позивача Баженової А.І. представників відповідача Довгого О.М., Кияна Ю.Ю.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" щодо не встановлення ОСОБА_1 причини інвалідності як "Травма. Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків";
- зобов'язати комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" зазначити у пункті 30.5 Акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 438 причину інвалідності у відповідності до Постанови № 37 Медичної (військово - лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області", визначивши її як "Травма. Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків" та видати довідку до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією із зазначенням причини інвалідності - "Травма. Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків".
Свій позов позивач мотивує тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України.
03.02.2020 року відповідач видав позивачу довідку згідно акту огляду МСЕК № 438 про встановлення йому другої групи інвалідності безтерміново, причиною інвалідності вказано -"захворювання, ТАК: пов'язане з проходженням служби в поліції".
Позивач вважає, що комісія МСЕК прийняла правильне рішення про встановлення йому 2 групи інвалідності, але причина інвалідності сформульована невірно, так як причину інвалідності необхідно вказати таку: "травма, ТАК: пов'язана з виконанням службових обов'язків".
Підставою для зміни формулювання причини встановлення інвалідності є те, що 30.05.21999 року позивачу були спричинені тілесні ушкодження при виконанні ним службових обов'язків, що підтверджується висновком службового розслідування від 25.05.1999 року, актом форми Н-1 № 3 від 03.12.2019 року про нещасний випадок (поранення) і актом форми Н-5 від 03.12.2019 року про розслідування нещасного випадку.
Вказаними документами підтверджується факт заподіяння позивачу тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов'язків.
Крім того підтвердженням такого факту є повідомлення Хмельницької міської лікарні № 903 від 30.08.2019 року про звернення позивача за медичною допомогою в травмцентр Хмельницької міської лікарні, госпіталізація на стаціонарне лікування в лікарню МВС із діагнозом: "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення", про що свідчить епікриз № 448.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач здобув захворювання від яких продовжує лікуватися до цього часу, підтвердженням чого є виписка з історії хвороби № 2108 Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, виписний епікриз неврологічного відділення Хмельницької обласної лікарні від 22.08.2016 року, виписний епікриз неврологічного відділення від 12.06.2017 року, виписка з історії хвороби № 1682 Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру.
В жовтні 2019 року позивач був оглянутий медичною (військово - лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області", діагноз і постанова про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії) за даними медичної документації такі: "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення уламків (30.05.1999). Травма. Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків". Вказане підтверджується протоколом і постановою комісії № 37 від 11.12.2019 року.
На підставі наведеного позивач вважає дії відповідача щодо не встановлення йому причини інвалідності як "Травма. Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків" протиправними, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справа призначена до розгляду на 19.05.2020 року.
Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 22.06.2020 року задоволено клопотання представника відповідача та проведено заміну неналежного відповідача - Хмельницьку обласну медико-соціальну експертизну комісію на належного відповідача - комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи".
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надавши пояснення за змістом позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог від 30.06.2020 року та відповіді на відзив на позов від 30.06.2020 року.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, надавши пояснення суду за змістом відзиву на позовну заяву позивача від 19.06.2020 року та заперечень на відповідь на відзив від 13.07.2020 року.
Так зокрема представники відповідача пояснили суду, що Основами законодавства про охорону здоров'я передбачена медична експертиза стійкого розладу функцій організму (медико - соціальна експертиза).
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу для проведення таких експертиз утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів.
Комісія під час проведення експертизи та встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії.
20.01.2020 року позивач звернувся до Хмельницької обласної МСЕК КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико - соціальної експертизи" та надав відповідну медичну документацію.
В пункті 17 "Діагноз при направленні на МСЕК" одним із супутніх захворювань позивача вказано змішану енцефалопатію.
Вказана у постанові М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області № 37 від 11.12.2019 року та протоколі травма позивача "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення уламків", одержана ним 30.05.1999 року, що пов'язана з виконанням службових обов'язків, могла частково спричинити виникнення та розвиток виключно одного із супутніх захворювань, а саме: змішану енцефалопатію.
На момент огляду у МСЕК, комісія вирішила, що такий діагноз не призвів до такого ступеню порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності, що надає підстави для встановлення позивачу будь-якої із груп інвалідності.
Станом на 30.10.2019 року М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області визначила наявність у позивача діагнозу-дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеню, псевдоневротичний синдром, разом з тим відповідно до постанови та протоколу комісії не встановлено причинного зв'язку такої супутньої хвороби із травмою отриманою позивачем під час виконання ним службових обов'язків.
При оформленні свідоцтва про хворобу № 310 від 30.10.2019 року, постанови та протоколу № 37 від 11.12.2019 року названа комісія не визначила такого захворювання як змішана енцефалопатія (післятравматична та дисциркуляторна) переважно у ВББ з вестибулоатактичним синдромом, а також не визначила причинно-наслідкового зв'язку вказаного захворювання з виконанням службових обов'язків та/або наслідками травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Така травма як "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення уламків" не призвела до такого ступеню порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності, що надає підстави для встановлення позивачу будь-якої із груп інвалідності.
Отже за результатами огляду позивача 29.01.2020 року комісією Хмельницької обласної МСЕК КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико - соціальної експертизи" прийнято рішення про визнання позивача інвалідом 2 групи довічно, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Аналіз наданої документації та результати огляду позивача свідчать про відсутність підстав для встановлення йому такої причини інвалідності як "травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків".
Позивач не скористався можливістю звернутися до медико-соціальної комісії вищого рівня для проведення переогляду та прийняття нею остаточного рішення.
Вирішення питань щодо причини інвалідності є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.
Враховуючи наведене, представники відповідача вважають, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності, визначаються Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" № 2961-IV від 0.10.2005 року.
Статтею 1 цього Закону надаються правові визначення таких термінів:
- інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист;
-медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Відповідно до статті 7 Закону України № 2961-IV, медико - соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.
Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1317 від 3 грудня 2009 року, якою затвердив: "Положення про медико-соціальну експертизу"; "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності".
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає "Положення про медико-соціальну експертизу".
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначаються "Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності".
Пунктами 3, 4 "Положення про медико-соціальну експертизу" передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до пункту 15 "Положення про медико-соціальну експертизу" комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно із пунктами 17, 18, 19, 20 "Положення про медико-соціальну експертизу" медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Аналіз та узагальнення змісту наведених правових норм Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Положення про медико-соціальну експертизу" дає суду підстави для таких висновків:
- медико-соціальна експертиза це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання;
- медико - соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями;
- огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами;
- медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини;
- медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури;
- медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності;
- відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
Таким чином медико-соціальна експертна комісія визначає групу інвалідності, її причину і час настання внаслідок особистого огляду особи при проведенні експертизи та дослідження медичних документів наданих особою на експертизу за направленням лікувального закладу такої особи на експертизу та приймає відповідне рішення, а відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятого рішення вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії.
Причини, внаслідок якої особа може набути статус особи з інвалідністю за визначенням медико-соціальної експертної комісії, передбачені у "Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", а саме:
- поранення, контузії, каліцтва, пов'язані з виконанням службових обов'язків з охорони громадського порядку;
- захворювання, отримані під час проходження служби в органах внутрішніх справ;
- захворювання, одержані в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 29.01.2020 року звернувся на огляд до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний цетр медико-соціальної експертизи та надав пакет документів, в тому числі направлення на МСЕК від 13.01.2020 року із поліклініки ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області", постанову М(ВЛ)К ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області" № 37 від 11.12.2019 року, протокол М(ВЛ)К ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області" № 37 від 11.12.2019 року, свідоцтво про хворобу № 301 від 30.10.2019 року.
В пункті 17 "Діагноз при направленні на МСЕК" від 13.01.2020 року, М(ВЛ)К ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області" як основне захворювання вказала: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Стенокардія напруги ІІ фк. НМК І-ІІ. НТК ІІ. Передсердна та шлуночкова екстрасистолія. Гіпертоніча хвороба ІІ, 2 ст. Кризовий перебіг. СН І фк. 2. Ризик 3.
Одним із супутніх захворювань вказано: змішана енцефалопатія (післятравматична та дисциркуляторна) переважно у ВББ, з вестибуло-атактичним синдромом.
Із пояснень представників відповідача вбачається, що вказана у постанові та протоколі М(ВЛ)К ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області" травма позивача "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення уламків" одержана ним 30.05.1999 року, що пов'язана з виконанням службових обов'язків могла частково спричинити виникнення та розвиток виключно супутнього захворювання, тобто змішаної енцефалопатії.
Але вказаний супутній діагноз на дату огляду позивача у МСЕК не призвів до такого ступеню порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності, що надає підстави для встановлення позивачу будь-якої групи інвалідності у відповідності до вимог "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності" та Інструкції про встановлення груп інвалідності.
Згідно із пунктом 11 свідоцтва про хворобу № 301 від 30.10.2019 року до захворювань які ТАК, пов'язані із проходженням служби в поліції віднесено дисциркуляторну енцефалопатію І ступеню, псевдоневротичний синдром.
Незважаючи на те, що на підставі постанови та протоколу М(ВЛ)К ДУ "ТМО УМВС України по Хмельницькій області" встановлено причинний зв'язок травми позивача "Струс головного мозку. Перелом кісток носу без зміщення уламків", одержаної ним 30.05.1999 року в зв'язку із виконанням службових обов'язків, але не встановлено причинно-наслідкового зв'язку такої травми із супутнім захворюванням-змішана енцефалопатія (післятравматична та дисциркуляторна) переважно у ВББ, з вестибуло-атактичним синдромом.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу 1 "Положення про діяльність медичної медичної (військово-лікарської) комісії МВС", затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнилися зі служби, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, є основним завданням медичних (військово-лікарських) комісій МВС.
Згідно пунктів 1, 8, 12, 14, 16, 18, 25 розділу VIII та розділу IX "Положення про діяльність медичної (військов-лікарської) комісії МВС", за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи, ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм, (поранень, контузій, каліцтва).
У Свідоцтві про хворобу, складеному щодо поліцейського у якого за результатами медичного огляду діагностовано наслідки поранення, травми, вказуються обставини їх отримання з обов'язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, зазначаються дані об'єктивного обстеження щодо цих наслідків, повністю вказується їх діагноз. Визначення причинного зв'язку захворювань, травм із інвалідністю, покладено на штатні ВЛК.
Пунктом 20 розділу VI "Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", передбачено, що причину інвалідності встановлюють МСЕК із врахуванням висновку ВЛК про причинний зв'язок інвалідності із захворюваннями, отриманими травмами.
Таким чином за результатами огляду позивача 29.01.2020 року та вивчення наданої документації членами комісії МСЕК прийнято рішення про визнання позивача інвалідом 2 групи довічно, причина інвалідності: ТАК, пов'язана з проходженням служби в поліції, оскільки не встановлено причинного зв'язку отриманої травми із супутнім захворюванням.
Таке рішення відповідача мотивоване тим, що саме основне захворювання позивача-ІХС. Дифузний кардіосклероз. Стенокардія напруги ІІ фк. НМК І-ІІ. НТК ІІ. Передсердна та шлуночкова екстрасистолія. Гіпертоніча хвороба ІІ, 2 ст. Кризовий перебіг. СН І фк. 2. Ризик 3, яке згідно із пунктом 11 свідоцтва про хворобу № 301 від 30.10.2019 року, медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" визнано як "ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції" призвело до такого ступеня порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності, що надає підстави для встановлення позивачу 2 групи інвалідності.
Із змісту медичної документації та за результатами огляду позивача МСЕК вбачається відсутність підстав для встановлення причини інвалідності як "травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків".
Суд, при вирішенні спору враховує, що згідно чинного законодавства вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, причин інвалідності, є дискреційними повноваженнями відповідача, вимагає наявності спеціальних знань, тому суд не вправі підміняти комісію МСЕК та визначати причину інвалідності позивача за змістом його позовної вимоги.
Суд вважає, що позивач не надав достатніх та належних доказів щодо недотримання відповідачем порядку призначення, проведення медико-соціальної експертизи 29.01.2020 року, та прийняття рішення МСЕК за результатами такої експертизи.
Суд, при вирішенні спору також враховує те, що позивач не використав своє право щодо оскарження рішення відповідача до МСЕК вищого рівня в зв'язку із необхідністю прийняття відповідного остаточного рішення.
Аналізуючи все в сукупності, суд робить висновок про те, що позов необгрунтований та недоведений належними доказами, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 листопада 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Пілотська, 1 , корп. 2, Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 23562203)
Головуючий суддя В.К. Блонський