про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3756/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради (відповідач-1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2364 від 25.06.2020 року, прийняте 121 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0995 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 08.06.2020 року;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0995 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 08.06.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із досліджених позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у зв'язку із наступним.
Пунктами 5, 8 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві має бути зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Так, позивачкою, на підтвердження викладених у позові обставин, не додано копії паспорта, ідентифікаційного коду, що унеможливлює встановлення її особи. Також, позивачкою не було надано копій всіх документів, які додавалися до клопотання від 08.06.2020.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Із матеріалів справи слідує, що позивачка заявила одну вимогу немайнового характеру. Судовий збір повинен становити 840,80 грн. (2102,00 грн. * 0,4 = 840,80 грн.) Втім, позивачкою не надано доказів сплати судового збору у згаданому розмірі.
Проте, разом із позовною заявою позивачка подала клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване, зокрема, наступним: "... У відповідності до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з Головного управління ДФС у Херсонській області в період з 1-го кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року ОСОБА_1 має доходи в сумі 5673,14 грн. Згідно листа від 30.09.2020 року з Департаменту соціального розвитку Херсонської облдержадміністрації, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради як одержувач державної допомоги. Згідно відомостям з ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.09.2020 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України. Розрахунок судового збору з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" становить: 5673,14 грн. - річний дохід позивача за 2019 рік; 840,80 грн. - сума судового збору за подачу позову. Тобто, розмір судового збору за подачу позову (840,80 грн.) складає більше ніж 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік (5673,14 грн.)....".
Суд зазначає, що вищенаведені відомості самі по собі не можуть бути прийняті як доказ незадовільного майнового стану особи та неспроможності позивачки сплатити 840,80 грн. судового збору, оскільки вони по суті підтверджують тільки розмір отриманого оподатковуваного доходу та не відображають розмір виплат, що не оподатковується. Разом з тим, варто зауважити, що позивачка є особою працездатного віку та надала відомості про відсутність власного доходу лише за попередній - 2019 рік, однак не надала жодних відомостей про дохід у поточному 2020 році. Крім того, суд звертає увагу на те, що предметом спору є відмова позивачці у задоволенні клопотання про надання дозволу, фактично, на будівництво житлового будинку, яке є фінансово значно витратним за своєю природою в порівнянні з сумою судового збору, яку, як стверджує позивачка, вона не в змозі сплатити. Таким чином, суд вбачає відсутність обставин, які б підтверджували скрутний фінансовий стан позивачки. Можливість відстрочення сплати судового збору є також правом, а не обов'язком суду та розцінюється у кожному випадку окремо, з врахуванням конкретних обставин.
Відповідно до положень Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України "Про судовий збір", відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому, така позовна заява, відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3756/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Хом'якова