30 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2641/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеської районної ради Херсонської області, треті особи: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області, Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області, ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправним та скасування рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009 року,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009 року "Про Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району".
Ухвалою суду від 21.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 року.
Ухвалою суду від 20.10.2020 року заяву головуючого судді Войтовича І.І. про самовідвід задоволено. Адміністративну справу № 540/2641/20 передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 року головуючим суддею визначено Варняка С.О.
Ухвалою суду від 23.10.2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 09.11.2020 року.
09.11.2020 року відкладено підготовче засідання на 04.12.2020 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
27.11.2020 року до суду від позивача надійшла заява про відвід судді. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що в провадженні судді Варняк С.О. перебувала справа 540/86/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Генічеської РДА з мотивів його невідповідності вимогам екологічного законодавства про захист довкілля. Правом для звернення з зазначеними вимогами позивач вказав положення Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікована Україною Законом України від 06.07.1999 року № 832-ХІV. Проте судом було відмовлено в позові з мотивів, що позивач не має права звертатися з зазначеним позовом, бо не належить до суб'єктів, наділених правом на захист довкілля в суді. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду змінено рішення суду першої інстанції та вказано, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, має на меті захистити порушені оскаржуваним рішенням, на його думку, межі прибережної захисної смуги, що може мати наслідки у вигляді погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища та виникнення небезпеки для здоров'я людей, зокрема і позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що оскаржуване рішення не порушує права, свободи та інтереси позивача.
Підстави для оскарження рішень у справі № 540/86/20 та у справі № 540/2641/20 є фактично тотожними, а саме те, що прибережна захисна смуга уздовж моря виділяється шириною не менше двох кілометрів від урізу води, при встановленні меж прибережної захисної смуги згідно з проектом землеустрою, ширина такої прибережної смуги в будь-якому випадку не повинна бути меншою, ніж встановлено законодавством. Проте ширина прибережної захисної смуги спірними рішеннями встановлена від 10 м до 100 м, що, на думку позивача, порушує законодавство та може негативно вплинути на стан довкілля.
Розпорядження Генічеської РДА, яке оскаржувалося позивачем у справі № 540/86/20 приймалося з врахуванням рішення Генічеської районної ради, яке оскаржується у справі № 540/2641/20.
В межах адміністративної справи № 540/86/20 суддею Варняком С.О. вже була висловлена відповідна правова позиція та надавалась правова оцінка вищенаведеним доводам позивача.
Вищезазначені обставини, можуть викликати сумніви щодо небезсторонності судді Варняка С.О. та необ'єктивності судового рішення.
Вирішуючи заяву про відвід, суд зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені процесуальним законодавством України. Згідно до вимог ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом 10 днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У відповідності до ч. 1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді:
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Реалізація принципу верховенства права, визначеного КАС України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В пункті 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності , чи наявні обставини, які гарантовано виключають упередженість судді. У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться". Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Сам факт появи сумніву у безсторонності судді є підставою для скасування рішення, прийнятого таким суддею.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Частиною 3 статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За таких обставин, з метою недопущення сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді під час вирішення справи, забезпечення права особи на справедливий суд, суд вважає, що заява про відвід судді Варняка С.О. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36-41, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заява про відвід судді Варняка С.О. задовольнити.
Адміністративну справу № 540/2641/20 передати до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Варняк