Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
30 листопада 2020 року Справа № 520/16038/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши заяву ТОВ “Еталон Укрінвест” про усунення недоліків за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон Укрінвест” до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -
13.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Еталон Укрінвест” звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 6275 від 01.11.2017р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еталон Укрінвест" (податковий номер 36033968);
- визнати незаконними дії Головного управління ДФС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої було оформлено актом від 14.11.2017 р. № 19765/20-40-14-12-11/36033968;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 року № 0000941412;
- стягнути на користь ТОВ "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження по справі за вказаною позовною заявою в частині визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 року № 0000941412.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 р. зазначена позовна заява була залишена без руху через пропуск строку звернення до адміністративного суду та зобов'язано позивача додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху ТОВ “Еталон Укрінвест” було подано заяву про усунення недоліків б/н від 27.11.2020 р.
Свою заяву позивач мотивує тим, що пропуск встановлено строку звернення до суду відбувся з поважних причин, позаяк він має право на оскарження не в межах шестимісячного строку, встановленого приписами ч. 2 ст. 122 КАСУ, а на протязі 1095 днів, передбачених приписами п. 56.18 Податкового кодексу України.
Розглянувши заяву ТОВ “Еталон Укрінвест” про усунення недоліків б/н від 27.11.2020 р. по суті суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, копія спірного наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 6275 від 01.11.2017р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еталон Укрінвест" (податковий номер 36033968)» був отриманий під розписку керівником ТОВ "Еталон Укрінвест" ОСОБА_1 01.11.2017 року.
Також згідно наданої позивачем до позову копії акту Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 р. № 19765/20-40-14-12-11/36033968, позапланова виїзна перевірка позивача проводилась з відома та в присутності директора ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 з 01.11.2017 року по 07.11.2017 року.
Повертаючи позовну заяву суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Крім того, згідно приписів п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За приписами п. 102.1. ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Стаття 102 ПКУ не передбачає поновлення судом пропущеного 1095 - денного строку, встановленого цією статтею.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Водночас, позивачем в заяві не наведено жодної об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду з 2017 року, а обставини, вказані позивачем у заяві про поновлення строку, на думку суду не є непереборними та поважними.
Не приймається судом до уваги посилання позивача на п. 52 8 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, № 540-IX про те, що тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52 - 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення", позаяк не стосується строків судового оскарження.
Таким чином, з 01.11.2017 року , що є датою вручення спірного наказу керівнику позивача та є датою початку оскаржуваних дій з проведення перевірки, по 13.11.2020 року - дата звернення з цим позовом, - минуло 1108 днів.
З 07.11.2017 року, що є датою закінчення вчинених дій з проведення перевірки, по 13.11.2020 року - дата звернення з цим позовом, минуло 1101 день.
Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, то оцінюючи обставини, на які позивач посилається у заяві від 27.11.2020 року, пропуск, як встановленого ст. 122 КАСУ шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, так і встановленого п. 56.18 ст.56 ПКУ 1095-денного строку оскарження, ненадання доказів наявності об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду з 2017 року, суд приходить до висновку про відсутність та неможливість визнання судом поважними зазначених у заяві підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАСУ якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон Укрінвест” до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складений 30.11.2020 р.
Суддя Бадюков Ю.В.