Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 листопада 2020 р. № 520/11871/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова Віктора Миколайовича (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати рішення Ачкасова Віктора Миколайовича - начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про повернення довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії від 12.08.2020 № 11/1219 без реалізації яке листом від 28.08.2020 № 2000-0303-8/59782 протиправним та нечинним з моменту прийняття; зобов'язати Ачкасова Віктора Миколайовича - начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області запропонувати Адміністрації Державної прикордонної служби України повторно направити до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно повернуту без реалізації довідку Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії від 12.08.2020 № 11/1219; зобов'язати Ачкасова Віктора Миколайовича - начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії забезпечити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення визначеного Адміністрацією Державної прикордонної служби України в довідці про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу; стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 170028 грн.
Ухвалою судді від 14.09.2020 було відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 15.10.2020 було частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи по справі. Призначено у справі № 520/11871/20 судову психологічну експертизу.
Зупинено провадження в адміністративній справі № 520/11871/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова Віктора Миколайовича (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до одержання судом результатів експертизи.
Ухвалою від 30.11.2020 було поновлено провадження у справі.
Відповідачами надано відзиви на позовну заяву, в яких вони просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач проходив дійсну військову службу в Державній прикордонній службі України та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу 31.03.2005.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону2262-ХІІ, як особі, яка звільнена з військової служби з 01.04.2005.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України було складено довідку №11/1219 від 12.08.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: старший технік групи технічного забезпечення центру автоматизованих систем управління опорного вузла зв'язку Східного РУ Держприкордонслужби України, яка включала такі складові - посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі проходження служби, надбавка за кваліфікацією клас другий, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія.
Листом від 28.08.2020 №2000-0303-8/59782 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернув без виконання довідку ОСОБА_1 від 12.08.2020 №11/1219, посилаючись на те, що частиною четвертою статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 № 862/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019 залишено без змін, яким вирішено визнати протиправними та не чинними пункти 1-2 Постанови N 103. Після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови No 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Враховуючи викладене, відповідач зазначив про повернення вищезазначені довідки без виконання.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що «дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача».
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у праві №160/8324/19.
Суд зазначає, що Верховний суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін."
Відносно вимоги позивача зобов'язати Ачкасова Віктора Миколайовича - начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області запропонувати Адміністрації Державної прикордонної служби України повторно направити до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно повернуту без реалізації довідку Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії від 12.08.2020 № 11/1219; зобов'язати Ачкасова Віктора Миколайовича - начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії забезпечити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення визначеного Адміністрацією Державної прикордонної служби України в довідці про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, суд зазначає наступне.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України було складено довідку №11/1219 від 12.08.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: старший технік групи технічного забезпечення центру автоматизованих систем управління опорного вузла зв'язку Східного РУ Держприкордонслужби України, яка включала такі складові - посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі проходження служби, надбавка за кваліфікацією клас други, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія.
У зв'язку з отриманням довідки №11/1219 від 12.08.2020 у відповідача виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про допущену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправну бездіяльність щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки № 11/1219 від 12.08.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та як наслідок наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/1219 від 12.08.2020 Адміністрації Державної прикордонної служби.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв'язку з чим право позивача на виплату недоплаченої частини розміру пенсії без відстрочення платежу відповідачем порушено не було, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Враховуючи, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність.
Щодо позовних вимог в частині стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 170028 грн., суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Приписами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року по справі №815/7401/16.
Для вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди необхідно встановити: наявність шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача. Кожна із цих складових є обов'язковою умовою для відшкодування завданої шкоди.
Суд наголошує на тому, що будь-яких доказів того, що оскаржувані дії відповідачів будь-яким чином призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, позивачем не надано. Саме лише посилання на протиправність дій суб'єкта владних повноважень недостатньо для прийняття рішення про відшкодування шкоди.
Враховуючи, що позивачем не надано належних та достатніх доказів заподіяння відповідачами йому моральної шкоди, судом таких обставин не встановлено, суд прийшов до висновку про те, що підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.
Підсумовуючи вищевикладене, вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова Віктора Миколайовича (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про повернення довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії від 12.08.2020 № 11/1219 без виконання, викладене листом від 28.08.2020 № 2000-0303-8/59782.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/1219 від 12.08.2020 Адміністрації Державної прикордонної служби та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко