Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 листопада 2020 року № 520/13449/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А.В.
при секретарі- Мурадли А.І.
за участі представників сторін:
позивача - Кутового Г.І.
відповідача - Шапошника С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0020495806 від 20.03.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов з обґрунтуванням своєї правової позиції, в задоволенні вимог просив відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
З 06.09.2019 року по 26.11.2019 року ФО-П ОСОБА_1 перебувала в реєстрі ризикових платників податків на підставі протокольного рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність Позивача п. 1.6. критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 17, внаслідок чого була включена до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових латників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.
Так як Позивач була включена в ІТС «Податковий блок», то вона була обмежена контролюючим органом в можливості реєструвати податкові накладні протягом строку перебування в даному реєстрі.
20.03.2020 року Позивач отримав податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0020495806 від 20.03.2020 року, прийняте на підставі Акту перевірки від 31.01.2020 року № 256/20-40-56-06- 14 3138416621, яким визначено грошове зобов'язання ФО-П ОСОБА_1 в сумі 2 010 403 грн. 13 коп. через порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Зі змісту Акту вбачається, що дані перевірки свідчать про порушення, виключно на думку контролюючого органу, граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
В Акті також зазначено, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 ст. 120-1 розділу II Податкового кодексу України.
Позивач вважає наведене рішення контролюючого органу незаконним, протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Статтею 198 Податкового кодексу України визначені підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована з Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг,- є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної. передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що 08.09.2019 року Позивач спробував зареєструвати податкову накладну № 428 від 28.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, але через перебування в реєстрі ризикових платників податків, наведена ПН № 428 від 28.08.2019 року була зупинена, що підтверджується Квитанцією № 1 від 08.09.2019 року.
Так як Позивач перебував в реєстрі ризикових платників, то він, як продавець товару, не мав можливості реєструвати податкові накладні в ЄРПН для покупців, щоб надати їм податковий кредит за господарськими операціями.
Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ ДФЄ у Харківській області із заявою про реєстрацію зазначених в Акті перевірки податкових накладних та подав контролюючому органу звіт про врахування вказаних накладних собі в податкові зобов'язання, що підтверджується відповідними заявами про реєстрацію податкових накладних, копіями поштових накладних та Декларацій про врахування податкових зобов'язань.
Суд вказує, що відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України, Реєстрація податкових закладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 р. затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в І подальшому Порядок № 117).
Відповідно до п. 1 Порядку № 117, вказаний порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.
Згідно із п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних правлінь ДФЄ в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії вентрального рівня (ДФС).
Відповідно до п. З Порядку № 117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія латника податку, визначає ДФЄ та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФЄ оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Суд зазначає, що Наказом Державної фіскальної служби України № 144 від 21.03.2018 р. затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФЄ переліку ризикових платників податків", відповідно до якого усі платники податків, що подають на реєстрацію даткові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі таткових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості. які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників датків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком № 117 та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників податків з ознаками ризиковості.
З наведеного вбачається, що включення Позивача в ІТС «Податковий блок» позбавляє її в можливості реєструвати податкові накладні протягом строку перебування в даному реєстрі, (наведена правова позиція викладена в Постанові Другого Апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/5692/19)
Також, звертаємо увагу, акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно - правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, не реєстрація податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
Вказана правова позиція, викладена в Постановах Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі № 200/11876/19-а, від 02.042019 року у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 року у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 року у справі № 140/2093/18 та від 30.07.2019 року у справі №320/6312/18.).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем штрафні санкції до позивача застосовано неправомірно.
Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0020495806 від 20.03.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 10510 (десять тисяч пятсот десять) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення у повному обсязі складено 30 листопада 2020 року.
Суддя Зінченко А.В.