Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 листопада 2020 року № 520/8520/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., 8,9 поверхи, ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлену наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.05.2020 р. № 9372-СГ; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області з цільовим призначенням земельної ділянки "для ведення особистого селянського господарства".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області. Наказом від 14.05.2020 р. № 9372-СГ йому було відмовлено у наданні такого дозволу з підстав використання земельної ділянки на яку претендує позивач іншими громадянами для городництва. Позивач вважає таку відмову протиправною, що зумовило його звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.07.2020 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження.
12.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначив, що заява ОСОБА_1 від 02.04.2020 р. була розглянута Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області в межах повноважень та у встановлений законом строк, за результатами розгляду якої прийнято Наказ № 9372-СГ від 14.05.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Відповідач зауважив, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки може призвести до порушення прав інших осіб, які вже розпочали процедуру набуття права власності або користування на зазначеному земельному масиві, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
26.08.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові та зауважив, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
28.10.2020 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/72 відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 р. прийнято справу до розгляду.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статей 257, 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області.
Наказом № 9372-СГ від 14.05.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з підстави, що відповідно до Публічної кадастрової карти України зазначена земельна ділянка використовується громадянами для городництва. Отже, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сможе призвести до порушення прав інших осіб, які вже розпочали процедуру набуття права власності або користування на зазначеному земельному масиві.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області.
Наказом № 9372-СГ від 14.05.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу з підстави, що відповідно до Публічної кадастрової карти України зазначена земельна ділянка використовується громадянами для городництва, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може призвести до порушення прав інших осіб, які вже розпочали процедуру набуття права власності або користування на зазначеному земельному масиві.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.
Частиною 1,2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, законом встановлено результат розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме відповідний орган може задовольнити таке клопотання або відмовити в його задоволенні.
Суд зауважує, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформлена наказом № 9372-СГ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.05.2020 року, обґрунтована недопущенням можливого порушення прав третіх осіб, якими зазначена земельні ділянка використовується для городництва.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, шляхом прийняття відповідного рішення, проте відповідач не стверджує та не надає доказів на підтвердження наявності такого рішення відносно спірної земельної ділянки на користь третіх осіб.
Згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, при цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.
Водночас, аналіз положень законодавства, зокрема ст.116, 118, 123 Земельного кодексу України вказує на те, що законом не забороняє надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення тієї самої земельної ділянки (або земельних ділянок, що «накладаються») кільком особам, орган, що надає дозвіл на розробку проекту землеустрою не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на одну і ту ж саму земельну ділянку. В даному випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 27.03.2018 року по справі № 463/3375/15-а (адміністративне провадження №К/9901/15205/18).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з наведеної підстави.
Суд зауважує, що відповідачем відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформлена наказом від 14.05.2020 р. № 9372-СГ, який породжує для позивача відповіді негативні наслідки, а отже саме скасування вказаного наказу є належним способом захисту порушеного права.
Продовжуючи розгляд справи в частині обрання способу захисту порушеного права, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36-39).
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.
Виходячи з принципу «належного врядування», суб'єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.
Зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №819/654/17
За таких обставин, позов підлягає задоволенню в частині обтяження владного суб'єкта обов'язком надати дозвіл на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.000 га для ведення особистого селянського господарства.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6-9,72-77, 211, 241-243, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Позов - задовольнити .
Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.05.2020 р. № 9372-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області з цільовим призначенням земельної ділянки "для ведення особистого селянського господарства".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зоркіна Ю.В.