30 листопада 2020 р. № 400/3569/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач 1) та Головного управління Національної гвардії України (надалі - відповідач 2) з позовними вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо недонарахування речового майна, неотриманого ОСОБА_1 під час проходження військової служби, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, та невиплати їх грошової компенсації ОСОБА_1 ;
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної гвардії України щодо не надання закупівельних цін військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові;
- зобов'язання Головного управління Національної гвардії України надати військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, закупівельні ціни станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження ним військвої служби речове майно, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, та невиплати їх грошової компенсації ОСОБА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за час проходження військової служби в Збройних Силах України позивач не отримував належним чином необхідне йому речове майно. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 "Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" відповідач 1 не розрахувався з позивачем за частину не отриманого речового майна, яке було вказано у довідці від 01.06.2020 року №547 “Про вартість речового майна, що належить до видачі” у розмірі 34343,78 грн. Однак порівнявши довідку №547 від 01.06.2020 року та Арматурну картку №1057 було встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 було протиправно недонараховано речове майно (яке не отримував позивач під час проходження служби та на яке має право отримати грошову компенсацію) за таких підстав позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 04.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3569/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.
Ухвалою від 07.10.2020 року суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання на 28 жовтня 2020 року.
23.10.2020 року за вх. № 21536 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 15.01.2020 року від Головного управління Національної гвардії України надійшли закупівельні ціни речового майна станом на 01.01.2020, в якому зазначені ціни за неотримане речове майно, яке підлягає компенсації. Довідку про вартість речового майна позивачу видано саме на підставі наданих ГУ НГУ закупівельних цін. Крім того, у військовій частині НОМЕР_2 НГУ відсутні кошти для виплати компенсацій військовослужбовцям за неотримане речове майно.
26.10.2020 року за вх. № 21643 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що основою для нарахування грошової компенсації є не сам факт закупівлі Головним управлінням Національної гвардії України такого речового майна, а сама ціна на момент проведення такої закупки. Від так, навіть при відсутності у архівних підрозділах Головного управління Національної гвардії України первинних документів по закупівлі речового майна, відсутності відповідних цін у книгах обліку суворої звітності по довготривалому зберіганню та відсутності взагалі будь якої інформації по цінах, встановити ціну відповідач 2 може у інший дозволений законодавством спосіб (запит до інших державних органів (СБУ, МВС,... статистичні данні, тощо). До того ж, відповідно до п. 5 Положення, відповідач 2 повинен визначену закупівельну ціну ще й “розрахувати станом на 1 січня поточного року”.
Ухвалою від 29.10.2020 року суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 25 листопада 2020 року.
05.11.2020 року за вх. № 22548 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач навмисно не отримував речове майно під час проходження військової служби з метою отримання грошової компенсації його вартості при звільненні з військової служби. Крім того, матеріали справи не містять доказів стосовно будь-яких зауважень зі сторони позивача до військової частини НОМЕР_1 щодо кількості предметів неотриманого речового майна під час звільнення зі служби. Рапорти (заявки) на отримання речового майна позивачем до речової служби військової частини НОМЕР_1 не подавались, про що свідчить матеріали справи. Тому окремі предмети речового майна військовими частинами не закуповувалися, тому ГУ Національної гвардії ціни на них до військових частин для нарахування звільненим військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не надсилалися (відсутність закупівель окремих предметів речового майна об'єктивно унеможливила здійснити подальший розрахунок цін).
Позивач та представники відповідачів в підготовче судове засідання, призначене на 25.11.2020 року, не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України здійснив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою від 26.11.2020 року суд ухвалою суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та призначив справу № 400/1584/20 до судового розгляду по суті.
Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України здійснив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у лавах Національної гвардії України на посаді старшого дресирувальника кінологічної групи стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони спеціального складу) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Під час перебування на посаді старшого дресирувальника кінологічної групи стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони спеціального складу) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, позивач подав рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати йому вартості недоотриманого за час проходження військової служби речового майна.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.06.2020 року №119 старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас та виключено зі всіх видів забезпечення з 01.06.2020 року.
Рапорт ОСОБА_1 щодо виплати йому вартості недоотриманого за час проходження військової служби речового майна було задоволено та 01.06.2020 року було надано Довідку “Про вартість речового майна, що належить до видачі” від 01.06.2020 року № 547. Відповідно до вказаної довідки, вартість недоотриманого позивачем речового майна складає 34 343, 78 грн.
Компенсацію суми вартості недоотриманого позивачем речового майна відповідачем ОСОБА_1 не виплачено.
Не погоджуючись з сумою вказаною у вищезазначеній довідці, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з запитом від 07.07.2020 року про надання інформації щодо кількості речового майна.
13.07.2020 року за вих.№ 3/39/33-1432 військова частина НОМЕР_1 листом надала позивачу відповідь та документи, а саме: рапорт позивача від 04.03.2020 року, копію "Арматурної картки" № 1057, оригінал довідки №685 від 13.07.2020 року “Про речове майно що не було видано ОСОБА_1 під час служби та яке не зазначено у наданій йому на руки Довідці “Про вартість речового майна, що належить до видачі”.
Вивчивши арматурну картку та порівнявши її з Довідкою №547 було встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 було протиправно не донараховано наступне речове майно (яке позивач не отримував під час проходження служби та на яке має право отримати грошову компенсацію): куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не включено до речового майна відповідні найменування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає на наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України “Про військовий обов'язок та військову службу” №2232-XII від 25.03.1992 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до частини 2 статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначаються Законом України № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 (далі Закон України № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті першої Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою та другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року № 876-VII порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно п.15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475 (далі за текстом - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 №178 (надалі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно з пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (надалі - Інструкція №232), військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Суд бере до уваги доводи позивача про те, що з аналізу арматурної картки № 1057 та довідки №547 встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 було недонараховано наступне речове майно (яке позивач не отримував під час проходження служби та на яке має право отримати грошову компенсацію): куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара.
Як вбачається з матеріалів справи, до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від Головного управління Національної гвардії № НР.27/27/3-243) надійшла телеграма із закупівельними цінами речового майна станом на 01.01.2020 року, в якому зазначені ціни за неотримане речове майно, яке підлягає компенсації.
Як вбачається з наданої позивачем копії телеграми щодо вартості речового майна станом на 01.01.2019 року, остання не містить вартості майна, яке було належне позивачу за старими цінами (1993-2015 років) та яке відрізняється за своїм номенклатурним найменуванням від нової норми та найменувань яких немає у телеграмі по цінам станом на 01.01.2019 року.
Проте, військовою частиною 13.07.2020 року було видано позивачу довідку №685 “Про речове майно що не було видано ОСОБА_1 під час служби та яке не зазначено у наданій йому на руки Довідці “Про вартість речового майна, що належить до видачі”, відповідно до якої зазначено речове майно, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара.
Разом з тим, розрахунку та виплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, відповідачем здійснено не було.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2020 адвокатом позивача було направлено військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України адвокатський запит, в якому адвокат просив надати інформацію щодо того, чи у повному обсязі було проведено нарахування вартості за неотримане речове майно під час всього проходження військової служби позивачу; якщо нарахування недоотриманого ОСОБА_2 речового майна проведено не у повному обсязі у зв'язку з відсутністю цін на речове майно або скасуванням відповідних норм забезпечення зазначити яке саме майно не було враховано (зазначити окремо кількість по кожному номенклатурному найменуванню (назві) майна та вартість такого майна станом на 01.01.2019 року, інформацію надати у формі довідки).
Військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит було направлено Довідку № 685 від 13.07.2020 про речове майно, що не було видано ОСОБА_1 під час служби та яке не зазначено у наданій йому на руки Довідці “Про вартість речового майна, що належить до видачі”, в якій зазначене види майна та його кількість: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара.
Таким чином, згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та матеріалів справи, відповідачем визнаються фактичні обставини справи, зокрема, щодо не донарахування окремих найменувань (кількості) речового майна, не отриманого позивачем під час проходження військової служби та яке підлягає грошовій компенсацій під час звільнення з військової служби, та невиплати грошової компенсації позивачу його вартості.
З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.
Відтак, позивач має право на отримання грошової компенсації усіх видів (найменування) речового майна, яке він повинен був отримати під час проходження військової служби.
Пункт 5 постанови КМУ № 178 від 16.03.2016 зобов'язує Головне управління Національної гвардії України надати військовій частині НОМЕР_1 закупівельну вартість всього майна, право на отримання якого позивач набув під час проходження військової служби, тому суд не приймає до уваги посилання Головного управління Національної гвардії України про те, що окремі види речового майна не закуплялись, тому неможливо визначити його вартість.
З наведених нормативно-правових положень вбачається, що єдиною обставиною, з якою пов'язана видача довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, за встановленою формою - є закупівельна вартість такого майна, розрахована, зокрема, Головним управлінням Національної гвардії станом на 1 січня поточного року.
Таким чином зазначений пункт постанови КМУ № 178 зобов'язує відповідача2 надати військовій частині закупівельну вартість всього майна, право на отримання якого позивач набув під час проходження військової служби, тому суд не приймає до уваги посилання відповідача2 на те, що окремі види речового майна не закуплялись, тому неможливо визначити його вартість.
Тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної гвардії України щодо не надання закупівельних цін військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові та зобов'язання Головного управління Національної гвардії України надати військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, закупівельні ціни станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові належить до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо недонарахування речового майна, неотриманого ОСОБА_1 під час проходження військової служби, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, та невиплати їх грошової компенсації ОСОБА_1 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане під час проходження військової служби речове майно, а саме: куртка і штани - 3 комплекти, кашне 2 штуки, рукавиці трикотажні - 1 пара, панама літня - 1 штука, рукавиці зимові - 1 пара, темобілизна - 3 комплекти, шкарпетки літні - 49 пар, шкарпетки зимові - 12 пар, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 постанови КМУ № 178, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Головним управлінням Національної гвардії.
Оскільки Головне управління Національної гвардії закупівельної вартості речового майна, зазначеного у довідці від 13.07.2020 року № 685, військовоій частині не надало, то військова частина НОМЕР_1 не може нарахувати та виплатити грошову компенсацію за відповідне речове майно. Відтак, зазначені вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9-а, м. Київ 151, 03151, ідентифікаційний код 08803498) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо не надання закупівельних цін військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України надати військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, закупівельні ціни станом на 01.01.2020 року, на наступне речове майно: куртка і штани, кашне, рукавиці трикотажні, панама літня, рукавиці зимові, темобілизна, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з високими берцями зимові.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.11.2020 року.
Суддя Г.В. Лебедєва