19 листопада 2020 року справа №380/6363/20
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Івать М.І.,
за участю: представника позивача Шали Р.М.,
представника відповідача Корчак А.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) (далі - Управління юстиції, відповідач) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) щодо повернення клопотання від 01.06.2020 року ОСОБА_1 про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном та зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Львів) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.06.2020 року про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Заявлені вимоги мотивовані незгодою ОСОБА_1 із тим, що відповідач повернув без розгляду її клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Вважає, що нею було подано повний пакет документів і у відповідача не було жодних підстав для повернення її клопотання, відповідно до вимог чинного Законодавства останній мав надіслати клопотання до Міністерства юстиції України і забезпечити його подальше надіслання до Міністерства юстиції Італії протягом одного місяця.
Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 13.08.2020.
Відповідач надав відзив на позов, із заявленими вимогами не погоджується, вважає їх протиправними та такими що задоволенню не підлягають. Вказано, що Управління юстиції в межах повноважень повернуло клопотання ОСОБА_1 на дооформлення з урахуванням доповнення клопотання необхідною інформацією, що на переконання відповідача жодним чином не порушує право позивача на визнання і виконання на території Італії рішення суду про стягнення аліментів.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від05.11.2020, суд перейшов до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити у повному обсязі. Наголосив що прийняття Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 2007 року, жодним чином не скасовує норм та не забороняє використання Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 1956 року.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у їх задоволенні, зазначила, що інформація викладена у листі про повернення клопотання носить виключно рекомендаційний характер.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Кам'яна-Бузького районного суду у Львівській області від 29.03.2008 у справі №2-577/08 стягнуто з ОСОБА_2 (колишнього чоловіка позивача) на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 згідно свідоцтва про зміну імені від 28.03.2012 серія НОМЕР_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.08 і до його повноліття. 30.04.2008 рішення набрало законної сили.
Рішенням Кам'яна-Бузького районного суду у Львівській області від 12.08.2019 у справі №466/27/19 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 18997,71 несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня повного погашення.
01.06.2020 року ОСОБА_1 , через представника подала відповідачу клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
До клопотання позивачем було долучено наступні документи:
- належним чином оформлення судом копію рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.03.2008 року (з перекладом на італійську мову);
- належним чином оформлена судом довідка Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17.12.2019 року, про те що рішення Кам'янка -Бузького районного суду Львівської області від 29.03.2008 року набрало законної сили (з перекладам на італійську мову);
- належним чином оформлена судом довідка Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17.12.2019 року про часткове виконання рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.03.2008 року на території України (з перекладом «а італійську мову);
- належним чинам оформлена судам довідка Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17.12.2019 року про те, що відповідач був належним чинам повідомлений про день судового засідання (з перекладам на італійську мову);
- належним чином оформлена судом копія надісланого відповідачу повідомлення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області про призначення судового засідання на 29.03.2008року, 10.15 год. (з перекладом на італійську мову);
- належним чинам оформлена судом копія протоколу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.03.2008 року (з перекладом на італійську мову);- - належним чином оформлена копія рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.08.2019року у справі №446/27/19 (з перекладом на італійську мову);
- копія свідоцтва про зміну імені від 28.03.2012 року серії НОМЕР_1 (з перекладом на італійську мову);
- копії картки дубліката картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 про присвоєння ідентифікаційного номера (з перекладом на італійську мову);
- копія заяви ОСОБА_2 від 14.07.2017року, засвідченої 14 липня 2017року віце-консулом Генерального консульства України в Мілані, Корнієнко Мар'яною Миколаївною ;
- фотокартка ОСОБА_1 ;
- копії дублікатів квитанцій від 01.02.2020 року на суму 3478,00 грн. і від 13.03.2020 року на суму 106,00 грн. про оплату перекладу на італійську мову пакету документів;
- нотаріально посвідчена копія довіреності, посвідченої 07.12.2019 році Чумак Н. М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.
Листом від 04.06.2020 №Ін. 10288/0/1-20/09-05 Управління юстиції повернуло клопотання ОСОБА_1 оскільки з 01.11.2014 для країн- членів Європейського Союзу набрала чинності Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року. Для України ця Конвенція набрала чинності з 1 листопада 2013 року. Згідно зі статтею 49 Конвенції у відносинах між Договірними державами ця Конвенція замінює Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції.
Також зазначено, що в поданому клопотанні не зазначено повної адреси місця проживання боржника та немає даних щодо посади та місця роботи боржника.
Рекомендовано з метою отримання необхідної інформації перед поданням клопотання, звернутись до Центрального органу договірної держави у відповідності до статей 6,7 Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.
Не погоджуючись з означеними діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позов.
Вирішуючи спір суд керувався наступним.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 4 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", яке набуло статусу остаточного 15.01.2010, констатовано систематичне невиконання в Україні рішень національних судів. З огляду на суть порушення суд зобов'язав державу, зокрема, невідкладно запровадити ефективний засіб юридичного захисту (або комплекс таких засобів), який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Стаття 18 Конвенції про права дитини 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, визначає обов'язок Держави-учасниці докладати всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Як вже встановлено судом, рішенням Кам'яна-Бузького районного суду у Львівській області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 18997,71 несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня повного погашення. Зазначений розрахунок боржником у встановленому законом порядку оскаржено не було.
Статтею 1 Конвенції «Про стягнення аліментів за кордоном», укладеної в Нью-Йорку 20 червня 1956 року, Україна приєдналася до Конвенції 20.07.2006 року, встановлено, що метою цієї Конвенції є спрощення стягнення аліментів, на які особа, що перебуває на території однієї з Договірних Сторін, заявляє своє право, з іншої особи, яка підпадає під юрисдикцію іншої Договірної Сторони.
Ця мета досягається за допомогою установ й органів, які далі називаються Органи, що передають, і Органи, що приймають.
Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 29.12.2006 року №121/5, передбачено, що усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України. Пункт 11 вказує, що клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, оформлюється згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.
Це клопотання має містити таку інформацію: а) повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка; б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини . боржника, у тому числі інформація про належне йому майно; в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.
До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи: а)копія судового рішення; б)довідка про те, що рішення набрало законної сили; в)довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України; г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні; ґ) копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті; д)фотокартка стягувача. Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення. Пунктом 12 передбачено, що клопотання, оформлене відповідно до пункту 11 цієї Інструкції, надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Клопотання про визнання і виконання рішення про стягненняаліментів надсилається Міністерством юстиції України Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони протягом одного місяця від дня його надходження. Цей строк може становити більше ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання. Клопотання повертається позивачу в разі, якщо воно не відповідає вимогам Конвенції та цієї Інструкції, з роз'ясненням причин повернення. Пунктом 13 передбачено: про хід та результати розгляду клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивачу.
Отже відсутність у заявника інформації про місце проживання, праці та доходів боржника не може бути підставою для не розгляду клопотання по суті. І будь яка інша інформація зазначається, тільки якщо вона відома заявнику.
Конвенцією про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, підписаною 23.11.2007 року, передбачено, що відповідно Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.09.2017 року №2904/5, виконання обов'язків, покладених Конвенцією на центральний орган згідно з пунктом 1 статті4Конвенції,в Україні забезпечує Міністерство юстиції України. З цією метою Міністерство юстиції України взаємодіє в межах компетенції з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, будь-якими іншими особами та органами як в Україні, так і за кордоном.
У разі подання заяви, передбаченої підпунктом 1 пункту 1 або підпунктом 1 пункту 2 цього розділу, до неї додаються такі документи:
1) копія рішення, засвідчена компетентним органом у державі його винесення;
2) документ, у якому зазначається, що рішення є таким, що підлягає виконанню в державі його винесення, та (якщо це рішення адміністративного органу) документ, у якому зазначається, що рішення може бути переглянуто в адміністративному чи судовому порядку і що воно має таку саму силу, як і рішення суду з такого самого питання відповідно до законодавства держави його винесення, за винятком випадків, коли така держава визначила у заяві відповідно до статті 57 Конвенції, що рішення її адміністративних органів завжди відповідають цим вимогам;
3) якщо відповідач не з'явився та не був представлений у судовому процесі в державі винесення рішення, документ або документи, які засвідчують залежно від обставин, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим або був належним чином повідомлений про винесене рішення та мав можливість його оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону;
4) за наявності заборгованості з аліментів - документ з розрахунком такої заборгованості і датою, на яку сума заборгованості з аліментів нарахована;
5) стосовно рішення, яке передбачає автоматичне коригування розміру аліментів шляхом індексації, - документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків;
6) документи, які містять інформацію про обсяг безоплатної правової допомоги в державі винесення рішення, якщо заявник її отримував.
Однак суд наголошує на тому, що прийняття Конвенції 2007 року не позбавляє права позивача звертатися з клопотанням в порядку Конвенції 1956 року, оскільки положення вказаних міжнародних документів не виключають, а доповнюють одне одного.
У зв'язку з наведеним, покликання відповідача на рекомендаційний характер листа від 04.06.2020 суд вважає необґрунтованими, оскільки, Міністерство юстиції як суб'єкт владних повноважень зобов'язане діяти відповідно до вимог чинного Законодавства, а Конвенція 1956 року, у свою чергу є чинною.
Враховуючи вищевказані фактичні обставини справи та вимоги чинних нормативно-правових актів України, якими регламентовано порядок визнання і виконання за кордоном рішень українських судів щодо стягнення аліментів, у відповідача не було жодних правових підстав для повернення позивачу її клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 01.06.2020 року. Відповідач повинен був, у відповідності до вимог п. 12 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, надіслати Клопотання від 01.06.2020 року до Міністерства юстиції України та забезпечити його подальше надіслання до Міністерства юстиції Італії протягом одного місяця.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на все викладене суд вважає, що оскаржувані дії відповідача є такими, що не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправними.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На переконання суду належним способом захисту прав та інтересів позивача , буде зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.06.2020 року про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 у відповідності до вимог чинного законодавства України, та вирішити його по суті.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності вчинених дій.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторонами, суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-20, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) щодо повернення клопотання від 01.06.2020 року ОСОБА_1 про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
Зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Львів) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.06.2020 року про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 у відповідності до вимог чинного законодавства України, та вирішити його по суті.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) (79003, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 43317547) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.
Суддя В.М.Сакалош