Рішення від 17.11.2020 по справі 380/2168/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа №380/2168/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Божко А.В.,

представника відповідача Риб'як В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” до Галицької митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000425/2 від 05 вересня 2019 року, № UА 206070/2019/000426/2 від 09 вересня 2019 року, № UА 206070/2019/000431/2 від 28 жовтня 2019 року та № UА 206070/2019/000434/2 від 21 листопада 2019 року.

- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 206070/2019/000425/2 від 05 вересня 2019 року, № UА 206070/2019/000426/2 від 09 вересня 2019 року, № UА 206070/2019/000431/2 від 28 жовтня 2019 року та № UА 206070/2019/000434/2 від 21 листопада 2019 року.

Ухвалою судді від 18.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі №380/2168/20 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.04.2020 справу №380/1645/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” до Галицької митниці Держмитслужби визнати протиправним та скасування рішення Івано - Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA206070/2019/000423/2 об'єднано зі справою №380/2168/20. Об'єднаним справам присвоєно загальний №380/2168/20.

Ухвалою суду від 27.04.2020 справу №380/1671/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” до Галицької митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019 об'єднано зі справою №380/2168/20. Об'єднаним справам присвоєно загальний №380/2168/20.

З урахуванням об'єднаних позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 року.

- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об'єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним надано не було, у зв'язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Ухвалою від 18.03.2020 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

01 серпня 2018 року між Ihya Tekstil Ta§imacilik Gida San.Tic.Ltd.$ti, компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (надалі - «продавець»), та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 від 01 серпня 2018 року (надалі - «Договір»), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 та 4.2 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід'ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також, його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долара США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до цього договору. Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого Продавцем інвойсу на товар.

1) 08 липня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №21 до Договору/ Відповідно до пункту 1 Додатку Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:

- трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер та 4% лайкра), сток, 4-5 сорт, товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - «УКТ ЗЕД»), в кількості 20 062 кг, 50 439 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна та 5% лайкра), сток, 4-5 сорт, товарна позиція 600410 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 3 367 кг, 8 465 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість Товару згідно з пунктами 1-3 Додатку та Інвойсом №STL-090719 від 09 липня 2019 року склала 70 989,87 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

15 серпня 2019 року Позивач подав до Івано-Франківської митниці ДФС додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №ИА206070/2019/005993 графах 31 якої Позивачем був зазначений Товар.

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 005993 загальна вартість Товару складає 70 989,87 доларів США (із розрахунку 3,03 долари США за 1 кг Товару), а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктом 2.1 Додатку, у якому зазначені умови поставки Товару, а саме: DAP м. Київ, Україна, а також Інвойсом), тобто Продавець оплатив витрати на перевезення Товару до визначеного місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 005993 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку та Інвойсу, що підтверджують митну вартість Товару в розмірі 70 989,87 доларів США (як того вимагає законодавець), не містять жодних розбіжностей, наявних ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості Товару.

15 серпня 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією 005993

У вказаному Запиті Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

22 серпня 2019 року Позивач у відповідь на запит надав Відповідачу листа №2208/19-01.

У вказаному листі Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання Листа будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість Товару, адже після взяття Товару на бухгалтерський облік Позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання Листа. Водночас, Позивач повідомив Відповідачу, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за Товар здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% вартості Товару до 30 вересня 2019 року включно. Позивач своїм Листом повідомив Відповідачу, що Інвойс станом на день підписання Листа був неоплаченим;

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що в нього були відсутні будь-які договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з договором про поставку спірного товару, оскільки треті особи не залучалися Позивачем до поставки товару, а всі витрати на доставку товару до кордону України були понесені Продавцем;

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Позивач надав Відповідачу на 2 аркушах фотокопії листа Продавця №FYS20190821-01/А від 21 серпня 2019 року та його Перекладу з англійської на українську мову.

Позивач звернув увагу Відповідача, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку на поставку товару, а також підтвердження того, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту;

- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість товару в розмірі 70 989,87 доларів США відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

22 серпня 2019 року Відповідач направив Позивачу повідомлення №6cd42fb2-2b9a-47a6-a192-7df60988dcdd), що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації.

23 серпня 2019 року Відповідач, прийняв без проведення консультації з Позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №YА206070/2019/000422/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару (т. 2 ас. 151).

23 серпня 2019 року Відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00469, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) товару за Митною декларацією 005993 (т.2 а.с.152-155).

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

27 серпня 2019 року Позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006255 та відповідно до Рішення сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для товару в розмірі 129030,62 грн.

2) 18 липня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №22 до Договору (т2 а.с.4- 5)

Відповідно до пункту 1 Додатку Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки (надалі - «Товар»), а саме:

- трикотажне полотно (60% бавовна та 40% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 21 256,35 кг, 60 580 погонних метрів, за ціною 3,10 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість Товару згідно з пунктами 1-3 Додатку та Інвойсом №FYS2019520 від 19 липня 2019 року склала 65 922,59 долари США, а його поставка відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

26 липня 2019 року Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку виставив Позивачу до сплати Інвойс № FYS2019520 (уточнений) на загальну суму 65 922,59 долари США (т2а.с.7).

15 серпня 2019 року Позивач подав до Івано-Франківської митниці ДФС додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/005994, у графі 31 якої Позивачем був зазначений Товар т 1 а.с. 245).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 005994 загальна вартість Товару складає 65 922,59 долари США (із розрахунку 3,10 долари США за 1 кг Товару), а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктом 2.1 Додатку, у якому зазначені умови поставки Товару, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто Продавець оплатив витрати на перевезення товару до названого місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України (надалі - «МК України») у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, щопідтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 005994 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору; Додатку та Інвойсів, що підтверджують митну вартість Товару в розмірі 65 922,59 долари США, також не містять жодних розбіжностей, наявних ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості Товару (т. 2 а.с. 1-8).

15 серпня 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією 005994 (надалі - «Запит») (т1 а. с.256).

У своєму Запиті Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 4) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

22 серпня 2019 року Позивач у відповідь на Запит надав Відповідачу листа №2208/19-02 (т. 1 а.с. 247-248, т. 2 а.с. 21-22).

Так, зокрема, у своєму Листі Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість Товару, адже після взяття Товару на бухгалтерський облік Позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа. Водночас, Позивач повідомив Відповідачу, що відповідно до пункту 4 Додатку оплата за Товар здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% вартості Товару до 30 вересня 2019 року включно. Позивач своїм листом повідомив Відповідачу, що Інвойс 2 станом на день підписання листа був неоплаченим;

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару - Позивач надав Відповідачу на 2 аркушах фотокопії листа Продавця №FYS20190821-02/А від 21 серпня 2019 року та його Перекладу з англійської на українську мову (т. 2 а.с. 8-9). Позивач звернув увагу Відповідача, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку на поставку товару;

- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість Товару в розмірі 65 922,59 долари США відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості Товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

22 серпня 2019 року Відповідач направив Позивачу Повідомлення №a3d1ae31-eef8-4ce9-acf1-c974291dd4dc, що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації/.

22 серпня 2019 року Відповідач прийняв без проведення консультації з Позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000423/2. яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару (т 2 а.с. 24).

23 серпня 2019 року Відповідач у зв'язку з прийняттям Рішення виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 206070/2019/00470, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) товару за Митною декларацією 005994 ((т 2 а.с. 26-27).

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

27 серпня 2019 року Позивач для випуску Товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ № UА 206070/2019/006268 та відповідно до Рішенню сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для товару у розмірі 104 215,22 грн. (т 2 а.с. 27).

3) 31 липня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №23 до Договору (надалі - «Додаток 1») (т. 1 а.с.29-30).

Відповідно до пункту 1 Додатку 1 Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:

- трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна та 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладання Додатку 1 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - «УКТ ЗЕД»), в кількості 9 775,88 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 243,82 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% еластан), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 792,5 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість Товару 1 згідно з пунктами 1-3 Додатку 1 та Інвойсом №Е201908/01/1 від 01 серпня 2019 року склала 37 842,70 долари США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Іncoterms 2010) (т. 1 а.с. 29-31).

01 серпня 2019 року Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 1 виставив Позивачу до сплати Інвойс 1 на загальну суму 37 842,70 долари США (т. 1 а.с. 31).

29 серпня 2019 року Позивач подав до Івано-Франківської митниці ДФС додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006360, у графах 31 якої Позивачем був зазначений Товар 1 (т. 1 а.с. 23-24).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 006360 загальна вартість Товару 1 складає 37 842,70 долари США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 1, у яких міститься посилання на Інвойс 1, й Інвойсом 1, у якому зазначені умови поставки Товару 1, а саме: EXW м. Газіантеп, Турецька Республіка).

У той же час, Позивач здійснив перевезення Товару 1 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60 000,00 грн. (т.1 а.с. 20, 34-36).

Таким чином, митна вартість Товару 1 склала в гривневому еквіваленті станом на 09 серпня 2019 року 1 018 047,02 грн. (37 842,70 долари США х 25,316561 + 60 000,00 грн.).

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України (надалі - «МК України») у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 006360 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку 1, Інвойсу 1, Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №90/19 від 02 січня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Текстранс» та Позивачем) та листа Перевізника №08/19 від 06 серпня 2019 року (т. 1 а.с. 20, 26-31, 33).

29 серпня 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару 1 за Митною декларацією 006360 (т. 1 а.с 25).

У своєму Запиті 1 Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

05 вересня 2019 року Позивач у відповідь на Запит 1 надав Відповідачу листа Позивача №0509/19-01 (т. 1 а.с. 21-22, 50-53).

Так, зокрема, у своєму листі 1 Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання Листа 1 будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість спірного Товару 1, адже після взяття Товару 1 на бухгалтерський облік Позивача він ще не був реалізованим на митній території України станом на день підписання листа 1. Водночас, Позивач повідомив Відповідачу, що відповідно до пункту 4 Додатку 1 оплата за Товар 1 здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% вартості Товару 1 до 30 вересня 2019 року включно. Позивач Листом 1 також повідомив Відповідачу, що станом на день підписання Листа 1 Інвойс 1 був неоплаченим;

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення). Додатково Позивач надав Відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів: Заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 31 липня 2019 року, складеної між Позивачем та Перевізником, Акта виконаних робіт (послуг) №169 від 09 серпня 2019 року, складеного між Позивачем та Перевізником, та Рахунку-фактури №ТТ-0000169 від 09 серпня 2019 року, складеного Перевізником (т.1 а.с. 34-36);

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару - Позивач надав Відповідачу на 2 аркушах фотокопію листа Продавця №FYS20190904-01/А від 04 вересня 2019 року та його Перекладу з англійської на українську мову (т.1 а.с. 37-38)/ Позивач звернув увагу Відповідача, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання Додатку 1 на поставку спірного Товару 1;

- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа 1 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару 1, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість Товару 1 в гривневому еквіваленті станом на 09 серпня 2019 року в розмірі 1 018 047,02 грн. відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості Товару 1, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Окрім того, в пункті 3 прохальної частини свого листа 1 позивач звернувся до Відповідача з вимогою про проведення письмової консультації між Позивачем та Відповідачем (у випадку якщо останній буде вважати неможливим визнати митну вартість Товару 1) з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару 1.

05 вересня 2019 року Відповідач направив Позивачу Повідомлення №се9799ff-2c89-42a5-aab6-aa35418b02bf, що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення вищезазначеної письмової консультації (т. 1 а.с. 54).

05 вересня 2019 року Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000425/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості Товару 1 (т 1 а.с.55).

05 вересня 2019 року Відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00473, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) Товару 1 за Митною декларацією 006360 (т. 1 а.с. 56-58).

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, ' визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

06 вересня 2019 року Позивач для випуску товару 1 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 1, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/006613 та відповідно до Рішення 1 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для Товару 1 у розмірі 3306,06 грн. (надалі - «Фінансова гарантія 1») (т. 1 а.с. 59-60).

4) 31 липня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №24 до Договору (т.1 а.с. 61-62).

Відповідно до пункту 1 Додатку 2 Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:

- трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна, 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 10 946,14 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 267,72 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% еластан), товарна позиція 600410 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 037,35 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість Товару 2 згідно з пунктами 1-3 Додатку 2 та Інвойсом №Е201908/09/1 від 28 серпня 2019 року склала 42 879,24 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Incoterms 2010) (т. 1 а.с. 61-63).

28 серпня 2019 року Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 2 виставив Позивачу до сплати Інвойс 2 на загальну суму 42 879,24 доларів США (т. 1 а.с. 63).

06 вересня 2019 року Позивач подав до Відповідача Митну декларацію ІМ40ДЕ №UА206070/2019/006621, у графах 31 якої Позивачем був зазначений товар 2 (т. 1 а.с. 65-66).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 006621 загальна вартість Товару 2 складає 42 879,24 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 2, у яких міститься посилання на Інвойс 2, у якому зазначені умови поставки товару 2, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка).

У той же час, Позивач здійснив перевезення товару 2 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60 000,00 грн. (т. 1 а.с. 64, 76-77).

Таким чином, митна вартість Товару 2 склала в гривневому еквіваленті станом на 06 вересня 2019 року 1 145 300,96 грн. (42 879,24 доларів США х 25,310639 + 60 000,00 грн.).

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 006621 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку 2, Інвойсу 2, Договору на перевезення та листа Перевізника №09/19 від 02 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 26-28, 33, 61- 64).

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість товару 2 в гривневому еквіваленті станом на 06 вересня 2019 року в розмірі 1 145 300,96 грн. відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості спірного товару 2, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

06 вересня 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару 2 за Митною декларацією 00621 (т. 1 а.с. 67).

У своєму запиті 2 Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

06 вересня 2019 року Позивач у відповідь на запит 2 надав Відповідачу листа Позивача №0609-1) (т. 1 а.с 68-69).

09 вересня 2019 року Відповідач направив Позивачу Повідомлення №7e410a62-861f-422cb160-4307d721121d, що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації (т. 1 а.с. 70).

09 вересня 2019 року Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000426/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару 2 (т. 1 а.с. 71).

09 вересня 2019 року Відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 206070/2019/00474, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) Товару 2 за Митною декларацією 006621 (т. 1 а.с 72-73).

09 вересня 2019 року Позивач для випуску товару 2 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 2, подав повторно Відповідачу Митну декларацію ІМ40ДЕ № UА 206070/2019/006658 та відповідно до Рішення 2 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для товару 2 у розмірі 5 892,41 грн. (надалі - «Фінансова гарантія 2») (т. 1 а.с/ 74-75).

5) 13 вересня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №25 до Договору (т. 1 а.с 85-86).

Відповідно до пункту 1 Додатку 3 Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:

- трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна, 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 11 100,24 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна, 5% лайкра), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 210,1 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг; -

- трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 768,62 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару 3 згідно з пунктами 1-3 Додатку 3 та Інвойсом №Е201909/01/1 від 14 вересня 2019 року (Інвойс 3) склала 45 776,36 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Іncoterms 2010) (т1 а.с. 85-87).

13 вересня 2019 року Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 3 виставив Позивачу до сплати Інвойс 3 на загальну суму 45 776,36 доларів США (т. 1 а.с. 87).

18 жовтня 2019 року Позивач подав до Відповідача додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ- №UА206070/2019/007733, у графі 31 якої Позивачем був зазначений товар 3 (т. 1 а.с. 80).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 007733 загальна вартість Товару 3 складає 45 776,36 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 3, у яких міститься посилання на Інвойс 3, у якому зазначені умови поставки Товару 3, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка).

У той же час, Позивач здійснив перевезення товару 3 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60 000,00 грн. (т. 1 а.с. 92, 122-123).

Таким чином, митна вартість Товару 3 склала в гривневому еквіваленті станом на 23 вересня 2019 року 1 178 436,32 грн. (45 776,36 доларів США х 24,432618 + 60 000,00 грн.).

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 007733 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку 3, Інвойсу З, Договору на перевезення та листа Перевізника №18/19 від 18 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 82-87, 91-92).

18 жовтня 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості спірного Товару 3 за Митною декларацією 007733 (т. 1 а.с. 81).

У своєму запиті 3 Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

28 жовтня 2019 року Позивач у відповідь на запит 3 надав Відповідачу листа №2810/19-01, (т. 1 а.с. 78-79, 105).

Так, зокрема, у своєму Листі 3 Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач повідомив Відповідачу, що відповідно до пункту 4 Додатку 3 оплата за Товар 3 здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% вартості товару 3 до 30 листопада 2019 року включно. Позивач листом 3 також повідомив Відповідачу, що станом на день підписання листа 3 Інвойс 3 був неоплаченим, відтак Позивач не міг надати витребовувані банківські платіжні документи в силу відсутності останніх. Водночас, Позивач надав Відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії первинних документів бухгалтерського обліку Позивача щодо товару 3, а саме: Прибуткової накладної №ТОВ-000018 від 23 вересня 2019 року, складеної Позивачем; Видаткової накладної №ТОВ-000018 від 24 вересня 2019 року, складеної між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; Податкової накладної №18 від 24 вересня 2019 року, складеної Позивачем (т. 1 а.с. 88-90),

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т. 1 а.с. 91;

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання Листа 3 будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника Товару 3. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їхньої наявності в Позивача;

- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа 3 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару 3, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість Товару 3 в гривневому еквіваленті станом на 23 вересня 2019 року в розмірі 1 178 436,32 грн. відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості спірного Товару 3, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Окрім того, в пункті 3 прохальної частини свого Листа 3 позивач звернувся до Відповідача з вимогою про проведення письмової консультації між Позивачем та Відповідачем (у випадку якщо останній буде вважати неможливим визнати митну вартість товару 3) з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару 3.

28 жовтня 2019 року Відповідач направив Позивачу повідомлення №ada51f8a-021d-40a8-b415-40837e7ca441, що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації (т. 1 а.с. 107).

28 жовтня 2019 року Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000431/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару 3 (т. 1 а.с. 108).

28 жовтня 2019 року Відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00482, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) товару 3 за Митною декларацією 007733 (т. 1 а.с. 109-110).

29 жовтня 2019 року Позивач для випуску товару 3 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 3, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008036 та відповідно до Рішення 3 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для товару 3 у розмірі 6 832,81 грн. (т. 1 а.с. 111).

Відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

27 січня 2020 року Позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 3, надав Відповідачу листа №2701/20-01 від 27 січня 2020 року (т. 1 а.с. 112-113).

Так, зокрема, у своєму листі №2701/20-01 від 27 січня 2020 року для підтвердження заявленої митної вартості товару 3 в гривневому еквіваленті станом на 23 вересня 2019 року в розмірі 1 178 436,32 грн. Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач надав Відповідачу для ознайомлення на 4 аркушах фотокопії наступних документів щодо спірного товару 3:

а) Платіжного доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 46 Reference No. JBKLJCAO2T9VCS від 10 грудня 2019 року, виданого Позивачем, на суму 20 000,00 доларів США, з яких 8 000,00 доларів США було перераховано Позивачем у рахунок сплати за спірний товар 3 (т. 1 а.с. 117);

б) Платіжного доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 47 Reference No. JBKLJCKO2URPJD від 20 грудня 2019 року, виданого Позивачем, на суму 18 900,00 доларів США, з яких 18 900,00 доларів США було перераховано Позивачем у рахунок сплати за спірний Товар 3 (т. 1 а.с. 118);

в) Платіжного доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(МUR) 50 Reference No. JBKLJCOO2V8HTR від 24 грудня 2019 року, виданого Позивачем, на суму 42 300,00 доларів США, з яких 18 876,36 доларів США було перераховано Позивачем у рахунок сплати за спірний Товар 3 (т. 1 а.с. 119);

г) Витягу з клієнт-банкінгу Позивача з інформацією від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про суми здійснення платежів у розрізі відповідних митних декларацій за Договором за період з 30 серпня 2019 року по 14 січня 2020 року (т. 1 а.с. 120);

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір па перевезення) (т. 1 а.с. 121);

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа №2701/20-01 від 27 січня 2020 року будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника спірного товару 3 та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару 3, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їхньої наявності в Позивача;

- щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - Позивач додатково надав Відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії документів, які підтверджують транспортні витрати Позивача, понесені з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України, а саме: Рахунку-фактури №ТТ-00188/1 від 23 вересня 2019 року, виставленого Перевізником; Акта виконаних робіт (послуг) №188/1 від 23 вересня 2019 року, складеного між Позивачем та Перевізником (т. 1 а.с. 122-123).

6) 30 вересня 2019 року Продавець та Позивач уклали Додаток №26 до Договору (т. 1 а.с. 143-144).

Відповідно до пункту 1 Додатку 4 Продавець продав Позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме:

- трикотажне полотно пофарбоване (90% бавовна та 10% поліестер), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 7 817,86 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване з бавовни та лайкри, товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 3 361,42 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване з начісуванням з бавовни та лайкри, товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 424,7 кг, за ціною 3,70 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 353,8 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг;

- трикотажне полотно пофарбоване, ворсове (100% бавовна), товарна позиція 600623 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 260,71 кг, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару 4 згідно з пунктами 1-3 Додатку 4 та Інвойсом №Е201909/04/1 від 01 жовтня 2019 року ( «Інвойс 4») склала 46 549,66 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (Incoterms 2010) (т. 1 а.с. 143-145).

01 жовтня 2019 року Продавець на виконання пункту 3.1 Додатку 4 виставив Позивачу до сплати Інвойс 4 на загальну суму 46 549,66 доларів США (т. 1 а.с. 145).

11 листопада 2019 року Позивач подав до Відповідача додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008370, у графах 31 якої Позивачем був зазначений товар 4 (т. 1 а.с. 137-138).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 008370 загальна вартість товару 4 складає 46 549,66 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 4, у яких міститься посилання на Інвойс 4, у якому зазначені умови поставки Товару 4, а саме: ЕХW м. Газіантеп, Турецька Республіка).

У той же час, Позивач здійснив перевезення товару 4 з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 60 000,00 грн. (т. 1 а.с. 149, 183-184).

Таким чином, митна вартість Товару 4 склала в гривневому еквіваленті станом на 10 жовтня 2019 року 1 209 823,20 грн. (46 549,66 доларів США х 24,701001 + 60 000,00 грн.).

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 008370 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Додатку 4, Інвойсу 4, Договору на перевезення та листа Перевізника №03/10 від 03 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 140-145, 148- 149).

11 листопада 2019 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості спірного товару 4 за Митною декларацією 008370 (надалі - «Запит 4») (т. 1 а.с. 139).

У своєму запиті 4 Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) каталогів, прейскурантів, прайс-листів виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

21 листопада 2019 року Позивач у відповідь на Запит 4 надав Відповідачу листа №2111/19-01 (т. 1 а.с. 135-136, 162-163).

Так, зокрема, у своєму листі Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач повідомив Відповідачу, що відповідно до пункту 4 Додатку 4 оплата за товар 4 здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% вартості Товару 4 до 31 грудня 2019 року включно. Позивач листом також повідомив Відповідачу, що станом на день підписання листа Інвойс 4 був неоплаченим, відтак Позивач не міг надати витребовувані банківські платіжні документи в силу відсутності останніх. Водночас, Позивач надав Відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії первинних документів бухгалтерського обліку Позивача щодо Товару 4, а саме: Прибуткової накладної №ТОВ-000019 від 10 жовтня 2019 року, складеної Позивачем; Податкової накладної №22 від 11 жовтня 2019 року, складеної Позивачем (т. 1 а.с. 146-147);

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т. 1 а.с. 148);

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 4 будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника спірного Товару . Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їхньої наявності в Позивача;

- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання Листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару 4, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в Позивача.

На думку Позивача, всі вищевказані документи без виключення підтверджують митну вартість Товару 4 в гривневому еквіваленті станом на 10 жовтня 2019 року в розмірі 1 209 823,20 грн. відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості спірного товару 4, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Окрім того, в пункті 3 прохальної частини свого листа 4 позивач звернувся до Відповідача з вимогою про проведення письмової консультації між Позивачем та Відповідачем (у випадку якщо останній буде вважати неможливим визнати митну вартість Товару 4) з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару 4.

21 листопада 2019 року Відповідач направив Позивачу Повідомлення №f128b185-a456-40cf-84e2-aebeffd93b97, що, на думку Позивача, в розумінні МК України не може розцінюватися як належне проведення консультації (т. 1 а.с. 164).

21 листопада 2019 року Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА206070/2019/000434/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару №1, товару №2, товару №4, товару №5 та товару №6 за Митною декларацією 008370 (але не скоригував митну вартість, тобто Фактично визнав митну вартість товару №3 за Митною декларацією 008370, визначену Позивачем) (т. 1 а.с. 165-166).

21 листопада 2019 року Відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206070/2019/00486, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) товару 4 за Митною декларацією 008370 (т. 1 а.с. 167-168).

22 листопада 2019 року Позивач для випуску Товару 4 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 4, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UА206070/2019/008679 та відповідно до Рішення 4 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати Позивачем митних платежів для Товару 4 у розмірі 6 575,05 грн. (т. 1 а.с. 169-171).

10 лютого 2020 року Позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням 4, надав Відповідачу листа №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 172-173).

Так, зокрема, у своєму листі №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року для підтвердження заявленої митної вартості товару 4 в гривневому еквіваленті станом на 10 жовтня 2019 року в розмірі 1 209 823,20 грн. Позивач надав Відповідачу наступні документи та інформацію:

- щодо банківських платіжних документів та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - Позивач надав Відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів, які підтверджують оплату Позивачем вартості спірного Товару 4:

а) Платіжного доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(MUR) 50 Reference No. JBKLJCOO2V8HTR. від 24 грудня 2019 року, виданого Позивачем, на суму 42 300,00 доларів США, з яких 23 423,64 долари США було перераховано Позивачем у рахунок сплати за спірний Товар 4 (т. 1 а.с. 179);

б) Платіжного доручення в іноземній валюті в форматі SWIFT - Повідомлення №(MUR) 51 Reference No. JBKLK1EO2X4RMQ від 14 січня 2020 року, виданого Позивачем, на суму 27 000,00 доларів США, з яких 23 126,02 доларів США було перераховано Позивачем у рахунок сплати за спірний Товар 4 (т. 1 а.с. 180) ;

в) Витягу з клієнт-банкінгу Позивача з інформацією від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про суми здійснення платежів у розрізі відповідних митних декларацій за Договором за період з 30 серпня 2019 року по 14 січня 2020 року (т. 1 а.с. 181);

- щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - Позивач звернув увагу Відповідача, що він вже надавав відповідну угоду на перевезення (Договір на перевезення) (т. 1 а.с. 182);

- щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа №1002/20-01 від 10 лютого 2020 року будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника спірного Товару 4 та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару 4, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу Відповідача Позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на Позивача обов'язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їхньої наявності в Позивача;

- щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - Позивач додатково надав Відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії документів, які підтверджують транспортні витрати Позивача з території Турецької Республіки до місця ввезення на митну територію України, а саме: Рахунку-фактури №ТТ-00196/1 від 10 жовтня 2019 року, виставленого Перевізником; Акта виконаних робіт (послуг) №196/1 від 10 жовтня 2019 року, складеного між Позивачем та Перевізником (т. 1 а.с. 183-184).

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 51, частини першої статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товар.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема в Постановах від 23 жовтня 2018 року в адміністративній справі 820/1761/17, від 06 листопада 2018 року №810/2593/15 та від 08 лютого 2019 року №825/648/17.

Щодо покликання відповідача на наявність розбіжностей в поданих Позивачем документах для митного оформлення спірних товарів, суд зазначає, що Відповідач, витребовуючи додаткові документи при здійсненні митного оформлення спірних товарів за Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/005993 від 15 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/005994 від 15 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/006360 від 29 серпня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДЕ №UА206070/2019/006621 від 06 вересня 2019 року, Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/007733 від 18 жовтня 2019 року та Митною декларацією ІМ40ДТ №UА206070/2019/008370 від 11 листопада 2019 року, не вказав які саме розбіжності він виявив у поданих Позивачем документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за ці товари потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Тобто, окрім переліку додаткових документів, Відповідач не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої Позивачем митної вартості спірних товарів.

Окрім того, в оскаржуваних Рішеннях Відповідачем зазначено, що підставою для коригування митної вартості спірних товарів слугувала цінова інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.

З огляду на вказане, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості спірних товарів від рівня митної вартості інших митних оформлень не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості товарів та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Крім того, Рішення не можуть базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зі змісту оскаржених рішень судом встановлено, що у таких зазначено лише дати та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати такі Рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, відсутність у Рішеннях інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані Позивачем для митного оформлення спірних товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування Відповідачем додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправний характер Рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості спірних товарів.

Аналогічна правова позиці викладена Верховним Судом у постановах від 25 лютого 2020 року в адміністративній справі №260/718/19, від 07 квітня 2020 року №160/5506/19 та від 27 квітня 2020 року №140/804/19.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Судом встановлено, що Відповідач у графах 33 оскаржуваних Рішень зазначив лише номери та дати митних декларацій, використаних ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірних товарів. При цьому Відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваних Рішень.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються.

З огляду на наведене, Відповідач в спірному Рішенні, не міг застосувати п'ятий метод визначення митної вартості товарів згідно зі статтею 63 МК України, оскільки у Відповідача відсутня інформація щодо вартості виробництва ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, а тому Відповідач, порушив вимоги пункту 4 частини третьої статті 64 МК України та неправильно застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних Рішень.

Щодо твердження Відповідача про те, що підставою для винесення оскаржуваного Рішення 1 було те, що в Інвойсі STL-090719 від 09 липня 2019 року, виставленому Продавцем, ( «Інвойс 1») вказано реєстраційний номер транспортного засобу та номер Міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) А№255888, судом встановлено наступне.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Додатку №21 від 08 липня 2019 року до Договору товар відвантажується на умовах DAP м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

Вантажовідправником товару є Sachsenland Transport & Logistik GmbH, Вантажоодержувачем є Позивач або інші організації за погодженням сторін.

Позивач зазначив, що Вантажовідправник 1 має можливість резервувати номери міжнародних товарно-транспортних накладних (СМК) наперед у внутрішніх системах своїх партнерів-перевізників, а відтак наперед знає який номер СМК, який буде зазначений у день її видачі (формування) відповідним партнером-перевізником. Відтак, Продавець, на підставі обміну інформації з Вантажовідправником 1, заздалегідь знає реквізити відповідної СМК та який транспортний засіб буде використаний для здійснення доставки товару відповідному покупцю. При цьому в Інвойсі 1 міститься посилання лише на номер СМК, а не на її дату.

Окрім того, позивач зауважив, що Міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК) А№255888 від 17 липня 2019 року містить посилання на Інвойс 1.

Суд критично оцінює вказане твердження позивача, оскільки, на думку суду вказане твердження Відповідача жодним чином не пояснює як він унеможливлює здійснення Відповідачем перевірки числового значення складових митної вартості спірного товару за Митною декларацією 005993.

Щодо твердження Відповідача про те, що підставою для винесення оскаржуваного Рішення 1 було те, що Пакувальний лист до Інвойсу 1 складено англійською мовою в Турецькій Республіці, то суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву стверджує, що Позивачем документально не підтверджено, що спірний товар належить до 4-5 сорту тканин.

Судом встановлено, що і в Додатку 1, і в Інвойсі 1, виставленому Продавцем та який є первинним документом бухгалтерського обліку Позивача, Продавець та Позивач узгодили, що спірний товар належить до 4-5 сорту тканин. Також, аналогічне підтвердження приналежності товару до 4-5 сорту тканин підтвердив і Продавець у своєму листі.

Окрім того, факт того, що спірний товар за Митною декларацією 005993 належить до 4-5 сорту тканин підтверджується також Актом Відповідача про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА206070/2019/005443 від 24 липня 2019 року.

Щодо відсутності інформації щодо сорту спірного товару в Експортній митній декларації №190Е558053550340М1 від 17 липня 2019 року то представник позивача вказав, що Позивач може надати Відповідачу виключно ту копію митної декларації країни відправлення, яка йому надана Продавцем, який і є власником експортної декларації. При цьому Позивач надає Відповідачу такий документ виключно в такому вигляді, в якому він попередньо наданий йому Продавцем.

Відповідач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного Рішення 2 було те, що в наданому Інвойсі №FYS 2019520 (Revised) від 26 липня 2019 року та декларації країни відправлення зазначені умови поставки СРТ Україна, а в Додатку №22 від 18 липня 2019 року до Договору - СРТ м. Київ, Україна.

Судом з пояснень представника позивача встановлено, що відповідно до пункту 2.1 Договору товар відвантажується морським транспортом на умовах FОВ м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору. Продавець та Позивач, керуючись пунктом 2.1 Договору, змінили за письмовою згодою сторін умови поставки спірного товару, зазначивши в пункті 2.1 Додатку 2, що товар відвантажується на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Таким чином, жодних розбіжностей щодо умов поставки (географічного пункту) немає.

Щодо покликання Відповідача як на підставу для винесення оскаржуваного Рішення 2 відсутність висновку експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару, то суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведеної норми права дає підстави стверджувати, що обов'язок надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини ставиться у пряму залежність від наявності таких документів у Позивача.

Оскільки, судом встановлено, що у Позивача відсутній будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, то ненадання Позивачем Відповідачу такого документу не може слугувати підставою для прийняття останнім оскаржуваного Рішення 2.

Стосовно покликання Відповідача як на підставу для винесення оскаржуваного Рішення 3 про те, що в Експортній митній декларації №19270100ЕХ057897 від 01 серпня 2019 року вказано Інвойс №032456 від 01 серпня 2019 року, який не надано до митного оформлення разом із Митною декларацією 006360 то суд зазначає, що експортна декларація не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товару, адже такі документи зазначені в частині другій статті 53 МК України, а в частині третій статті 53 МК України міститься перелік документів, які можуть усунути сумніви органу доходів і зборів, у тому числі копія митної декларації країни відправлення.

Позивач зазначив, що він не отримував від Продавця Інвойс №032456 від 01 серпня 2019 року. Положеннями пункту 4.2 Договору встановлено, що оплата за спірний товар здійснюватиметься шляхом оплати Позивачем виставленого Продавцем інвойсу на товар.

Щодо твердження Відповідача про те, що підставами для винесення оскаржуваних Рішення З, Рішення 4, Рішення 5 та Рішення 6 було те, що Позивач не підтвердив витрати на навантаження спірних товарів за Митною декларацією 006360, Митною декларацією 006621, Митною декларацією 007733 та Митною декларацією 008370, то судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди №003СТ/2018/2 від 08 січня 2019 року до Договору, Продавець та Позивач доповнили пункт 2.1 Договору абзацом другим в наступній редакції: «У випадку якщо Товар відвантажується на умовах ЕХW (Іnсоterms 2010), то Продавець зобов'язується навантажити такий Товар на транспортний засіб для його подальшого перевезення. Вартість такого навантаження буде включена в ціну Товару.» (т. 3 а.с. 201).

Таким чином, вартість навантаження на транспортний засіб була включена в силу пункту 2.1 Договору в ціну спірних товарів, придбаних Позивачем у Продавця відповідно до Додатку 3, Додатку 4, Додатку 5 та Додатку 6.

Щодо твердження відповідача про те, що Позивачем не підтверджено заявлені числові значення транспортних витрат, включених до митної вартості спірних товарів за Митною декларацією 006360, Митною декларацією 006621, Митною декларацією 007733 та Митною декларацією 008370, оскільки Позивачем до митного оформлення було надано лише довідки про транспортні витрати, які, на переконання Відповідача, не є бухгалтерськими документами, суд зазначає, що пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, МК України не містить вичерпного переліку документів, які зобов'язаний подати Позивач для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Щодо твердження Відповідача про те, що підставами для винесення Рішення 3, Рішення 4, Рішення 5 та Рішення 6 слугувало те, що Позивач не надав документальних відомостей щодо взаємовідносин Позивача та Technotrans Gmbh., у тому числі виставлені рахунки Перевізником, а також невідповідність обставин перевезення тим, які зафіксовані в Договорі на перевезення, що стосуються транспортування спірних товарів, задекларованих за Митною декларацією 006360, Митною декларацією 006621, Митною декларацією 007733 та Митною декларацією 008370, транспортними засобами, які не знаходяться на балансі Перевізника, судом встановлено, що пунктом 5.5 Договору на перевезення визначено, що оплату за міжнародні транспорті послуги може проводити Technotrans Gmbh., відповідно до виставлених рахунків. Тобто, зазначеним положенням Договору на перевезення не встановлено обов'язок компанії та Technotrans Gmbh.,здійснювати за Позивача оплату за міжнародні транспорті послуги, а обумовлено можливість проведення таких операцій за відповідним розпорядженням Позивача.

Як зазначено Позивачем, у зв'язку з тим, що Позивач самостійно здійснював оплату наданих транспортних послуг Перевізника відповідно до виставлених останнім Рахунків-фактур, то він не повинен був надавати Відповідачу будь-які документи, що підтверджують правовідносини між Позивачем та компанією Technotrans Gmbh..

Окрім того, судом встановлено, що Відповідач не витребовував від Позивача надання зазначених вище документів при направленні Запитів, що свідчить про безпідставність відповідних аргументів Відповідача у Відзиві та протиправність оскаржуваних Рішення 3, Рішення 4, Рішення 5 та Рішення 6.

Суд критично оцінює твердження Відповідача про те, що підставами для винесення Рішення 3, Рішення 4, Рішення 5 та Рішення 6 була невідповідність обставин перевезення тим, які зафіксовані в Договорі на перевезення, що стосуються транспортування спірних товарів, задекларованих за Митною декларацією 006360, Митною декларацією 006621, Митною декларацією 007733 та Митною декларацією 008370, так як відповідно до пункту 3.2.1 Договору на перевезення Перевізник зобов'язаний здійснювати доставку вантажу автомобілями, які знаходяться на балансі Перевізника, а згідно з інформацією з Міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) №002114 від 01 серпня 2019 року, №00553 від 28 серпня 2019 року, №00704 від 14 вересня 2019 року та №00711 від 01 жовтня 2019 року відповідно спірні товари перевозилися перевізниками Pilot та Turkаy Erdogan транспортними засобами з іноземною реєстрацією, оскільки, відповідно до частини четвертої статті 306 Господарського кодексу України допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У той же час, відповідно до частини першої та другої статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Таким чином, залучення Перевізником компаній Pilot та Turkаy Erdogan з транспортними засобами, на іноземній реєстрації, для виконання своїх зобов'язань перед Позивачем за Договором на перевезення узгоджується з нормами чинного законодавства України, які регулюють надання транспортно- експедиторських послуг, та спростовують твердження Відповідача про невідповідність обставин перевезення Договору перевезення.

Суд також критично ставиться до покликання відповідача на те, що підставами для винесення Рішення 4, Рішення 5 та Рішення 6 слугувало те, що до митного оформлення спірних товарів за Митними деклараціями №006621, № 007733 та № 008370 не було надано документи, які підтверджують характер правовідносин між Nbs Iplik San. Ith. Ihr. Ltd. Sti (Вантажовідправник) та Позивачем, оскільки Позивачем до митного оформлення було надано інвойси, видані таким вантажовідправником, та посилання на які є у відповідних експортних деклараціях країни відправлення, що стосуються спірних товарів. Оскільки, .відповідно до пункту 2.2 Договору вантажовідправником товару є Продавець або інша особа (як юридична, так і фізична), вказана в товаросупровідних документах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 2.2 Додатку 4, Додатку 5 та Додатку 6 передбачено, що вантажовідправником товару є Nbs Iplik San. Ith. Ihr. Ltd. Sti. Вантажоодержувачем є Позивач або інші організації за погодженням сторін.

Таким чином, Відповідач помилково стверджує у Відзиві, що Позивач не надав останньому документи, які підтверджують характер його правовідносин з Вантажовідправником..

Окрім того, щодо твердження Відповідач як на підставу для прийняття Рішення 5 про те, що надана Позивачем Податкова накладна №18 від 24 вересня 2019 року не містить печаток та підписів осіб, що їх видали, то суд зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Судом встановлено, що податкова накладна не містить печаток та підписів осіб, що їх видали, оскільки вона була складена в електронній формі та надіслана Позивачем до Реєстру з накладенням електронного цифрового підпису, а також має юридичну силу документу.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Відповідач ані в оскаржуваних Рішеннях , ані у Відзиві не зазначив які складові митної вартості спірного товару за Митними деклараціями не підтверджені Позивачем, що свідчить, про протиправний характер оскаржуваних Рішень.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019 року є обґрунтованою, та підлягає задоволенню

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019, суд зазначає наступне.

Так, Позивач у пунктах 3 прохальних частин Листів Позивача №2208/19-01 від 22 серпня 2019 року, №2208/19-02 від 22 серпня 2019 року, №0509/19-01 від 05 вересня 2019 року, №2810/19-01 від 28 жовтня 2019 року та №2111/19-01 від 21 листопада 2019 року звертався до Відповідача з проханням у випадку неможливості, на думку Відповідача, визнання митної вартості спірних товарів, імпортованих за Митними деклараціями № 005993, №005994, № 006360, № 007733 та № 008370, за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між Позивачем та Відповідачем перед винесенням рішення про коригування митної вартості товару з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів та надання Позивачем наявної в нього інформації для застосування другорядних методів.

Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому, згідно з частинами п'ятою та шостою статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

З урахуванням наведеного, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У разі незгоди Відповідача із митною вартістю імпортованих товарів, він відповідно до вимог статті 57 МК України був зобов'язаний провести процедуру письмової консультації, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів.

У той же час, Відповідач, перед винесенням Рішення 1, Рішення 2, Рішення 3, Рішення 5 та Рішення 6 письмової консультації не провів, а лише направив Повідомлення, які не містять жодної інформації про вибір методу визначення митної вартості спірних товарів зі сторони Відповідача, тобто носять формальний характер та не можуть вважатися письмовими консультаціями в розумінні вищезазначених норм МК України.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” та Івано-Франківською митницею ДФС підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень (дій).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Галицької митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019.

Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” та Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до частин п'ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішень Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000423/2 від 23.08.2019, № UA206070/2019/000422/2 від 23.08.2019, №UА206070/2019/000425/2 від 05.09.2019, № UА 206070/2019/000426/2 від 09.09.2019, № UА 206070/2019/000431/2 від 28.10.2019 та № UА 206070/2019/000434/2 від 21.11.2019.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби місцезнаходження:79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43348711, за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Солтекс V” місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 22, код ЄДРПОУ 33591497 судовий збір в сумі 41015 (сорок одну тисячу п'ятнадцять) грн. 58 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020.

Попередній документ
93159273
Наступний документ
93159275
Інформація про рішення:
№ рішення: 93159274
№ справи: 380/2168/20
Дата рішення: 17.11.2020
Дата публікації: 02.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.02.2022)
Дата надходження: 21.02.2022
Предмет позову: про визнання протиправними і скасування рішень
Розклад засідань:
28.04.2020 11:30 Львівський окружний адміністративний суд
19.05.2020 13:30 Львівський окружний адміністративний суд
18.06.2020 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
16.07.2020 15:00 Львівський окружний адміністративний суд
24.09.2020 14:30 Львівський окружний адміністративний суд
15.10.2020 11:00 Львівський окружний адміністративний суд
17.11.2020 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
23.03.2021 14:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГІМОН М М
НІКОЛІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
ОЛЕНДЕР І Я
ЧУМАЧЕНКО Т А
ЯКОВЕНКО М М
суддя-доповідач:
ГІМОН М М
ГРЕНЬ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
НІКОЛІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
ОЛЕНДЕР І Я
ЧУМАЧЕНКО Т А
ЯКОВЕНКО М М
відповідач (боржник):
Галицька митниця Держмитслужби
Галицька митниця Держмитслужби України
Івано-Франківська митниця
заявник:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс V"
заявник апеляційної інстанції:
Галицька митниця Держмитслужби
заявник касаційної інстанції:
Галицька митниця Держмитслужби
Івано-Франківська митниця
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Галицька митниця Держмитслужби
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс V"
представник позивача:
Божко Андрій Володимирович
представник позивача, адвокат Божко А.В.
суддя-учасник колегії:
ГІНДА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
ГОНЧАРОВА І А
ГУСАК М Б
ДАШУТІН І В
ПАСІЧНИК С С
ПЛІШ МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
УСЕНКО Є А
ШИШОВ О О