Іменем України
25 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2185/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Петросян К.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Моспанюк Є.С.,
представника позивача - Косогової Л.О.,
представника відповідача - Кондратьєва Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
03 червня 2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі ДПП або відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого, з урахуванням уточненого позову від 13.10.2020, позивачем зазначено таке.
Старший сержант поліції ОСОБА_1 з 08.12.2017 перебував на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Луганській області).
Наказом начальника УПП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Віктора Левченка від 03.02.2020 № 13 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у порушенні вимог діючого законодавства під час несення служби, яке мало місце 29.10.2019 та створено дисциплінарну комісію.
03.03.2020 начальником УПП в Луганській області затверджено висновок за результатами службового розслідування.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції від 26.03.2020 № 200 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, за порушення, вказані у висновку службового розслідування, у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
На підставі проведеного службового розслідування позивачу було зменшено щомісячну премію на 2000,00 грн у березні 2020 року, що підтверджується листом УПП в Луганській області від 11.03.2020 вих. № 220зі/41/36/01-2020 на запит про надання публічної інформації.
Позивач вважає, що службове розслідування щодо дій ОСОБА_1 під час притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності проведено з порушенням встановленого законом порядку, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну відповідність застосовано неправомірно, а наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та дії щодо зменшення позивачу премії вчинені відповідачем за відсутності належних на те правових підстав, з огляду на наступне.
Так, зі змісту висновку за результатами службового розслідування вбачається, що підставою для призначення службового розслідування у відношенні ОСОБА_1 став рапорт інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 22.01.2020 (зареєстрований 22.01.2020 за вх. № 1049). Згідно вищезазначеного рапорту в ході перегляду відео з портативного відеореєстратора № 22 ОСОБА_1 було виявлено, що під час спілкування з гр. ОСОБА_2 29.10.2019 о 19:07 ОСОБА_1 стверджував: «що патрульна поліція Луганської області є караючим органом та, що керівництво вимагає від підлеглих карати громадян України, а також керівництво наказує писати більше постанов..».
04.05.2020 до УПП в Луганській області було направлено адвокатський запит від 30.04.2020 № 26 щодо надання належним чином засвідчених копій документів, на який листом УПП в Луганській області від 12.05.2020 № 394аз/41/36/01-2020 повідомлено, що письмове доручення щодо надання відеозаписів дисциплінарній комісії відсутнє, оскільки відеозапис, який був зазначений у адвокатському запиті, містився в матеріалах перевірки, які стали підставою для призначення службового розслідування; за усним наказом керівника УПП в Луганській області, строк зберігання відеозапису з портативного відео реєстратора 08Ж300022_ВВ0022 за 29.10.2019 подовжено до особливого розпорядження.
До зазначеного листа УПП в Луганській області додано копію рапорта щодо копіювання та видачі відеозапису з портативного відеореєстратора П8Ж300022_ВВ0022 за 29.10.2019; копію журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації УПП в Луганській області за 29.10.2019.
З наданої копії рапорта встановлено, що на ньому відсутня дата резолюції начальника УПП в Луганській області Віктора Левченка та відсутній штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати та вхідного номеру рапорту, що на думку позивача викликає сумніви щодо достовірності цього документу та взагалі його існуванні станом на дату його складення (31.10.2019).
Крім того, з копії сторінок журналу вбачається, що в ньому відсутній запис про видачу відеозапису з портативного відеореєстратора 08Ж300022_ВВ0022 за 29.10.2019 будь-якій особі, у тому числі інспектору відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Луганській області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_3 . При цьому, УПП в Луганській області не надано копії відповідного письмового доручення відповідальній особі за зберігання портативних відеореєстраторів та відеозаписів з них щодо видачі копії відеозапису з портативного відео реєстратора Б8Ж300022_ВВ0022 за 29.10.2019 будь-якій особі.
Зважаючи на відсутність відповідного письмового доручення відповідальній особі за зберігання відеозаписів на видачу відеозапису з портативного відеореєстратора та відсутність дозволу на копіювання відеозапису, на думку позивача, перегляд зазначеного відеозапису інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Луганській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3. здійснений за відсутності передбачених законом підстав, що в свою чергу зумовлює безпідставність складання рапорту від 22.01.2020 та відповідно призначення та проведення службового розслідування у відношенні позивача.
До ОСОБА_5 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (наказ начальника Департаменту патрульної поліції від 26.03.2020 № 200), тоді як повноваження щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення має виключно начальник Департаменту патрульної поліції. Натомість, керівник управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції не має повноважень щодо застосування дисциплінарного стягнення взагалі, й зокрема у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а отже і не має повноважень щодо призначення службового розслідування згідно приписів частини З статті 14 Дисциплінарного статуту.
Тобто, наказ начальника УПП в Луганській області ДПП від 03.02.2020 № 13 щодо призначення службового розслідування стосовно дій ОСОБА_5 винесений за відсутності у начальника УПП в Луганській області встановлених законом повноважень щодо здійснення таких дій, що, на думку позивача, є підставою для визнання таких дій протиправними виходячи з приписів статті 19 Конституції України.
Крім того, з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що основними доказами вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку є відеозапис з портативного відеореєстратора П8ІХ300022_ВВ0022 за 29.10.2019 та пояснення від 25.02.2020, відібрані головою дисциплінарної комісії у гр. ОСОБА_2 .
Позивач зауважує, що зазначений доказ одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, зокрема Інструкцією № 1026, оскільки УПП в Луганській області не надано доказів надання відповідного доручення відповідальній особі за зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів на копіювання та видачу відеозапису з портативного відеореєстратора Б8.ІХ300022_ВВ0022 за 29.10.2019, а в журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації УПП в Луганській області за 29.10.2019 відсутня відповідна відмітка про видачу та копіювання відеозапису, не надано доказів продовження строку зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора 138Ж300022_ВВ0022 за 29.10.2019 понад 30 діб. Як наслідок, зазначений доказ не може бути взятий до уваги при доведенні вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку.
Згідно з поясненнями гр. ОСОБА_2 від 25.02.2020, останній не пам'ятає прізвища, ім'я та по батькові поліцейського, який з ним спілкувався 29.10.2019 під час розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення.
Отже, позивач зауважує, що матеріали службового розслідування у відношенні ОСОБА_1 не містять допустимих та достатніх доказів вини останнього у чиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку, що відповідно зумовлює відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Віктора Левченко від 03.02.2020 № 13 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції Євгенія Жукова від 26.03.2020 № 200 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо зменшення премії ОСОБА_1 на підставі результатів проведеного службового розслідування та зобов'язати виплатити премію за період дії дисциплінарного стягнення;
Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с.34-35).
Ухвалою суду від 12.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі (а.с.131).
Ухвалою суду від 22.10.2020 задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі (а.с.226-227).
Ухвалою суду від 22.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.224-225).
Ухвалою суду від 11.11.2020 клопотання представника позивача про витребування доказів по справі залишено без розгляду (а.с.254-255).
Від представника відповідача через канцелярію суду 22.06.2020 надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено таке (а.с.44-55).
Відповідно до рапорта інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Луганській області ДПП старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_3 (від 22.01.2020 № 1049) встановлено, що переглядом, відеозаписів з портативного відеореєстратора DSJХ300022_ВВ0022, яким 29.10.2019 користувався поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 , виявлено, що під час спілкування з ОСОБА_2 старший сержант поліції ОСОБА_1 стверджував, що патрульна поліція Луганської області є караючим органом, оскільки керівництво вимагає від підлеглих карати громадян України, а також вимагає складання великої кількості адміністративних матеріалів, через що останній виносить постанову стосовно ОСОБА_2 .
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що згідно з графіком чергувань батальйону УПП в Луганській області ДПП на жовтень 2019 року, затвердженого т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби під час УПП в Луганській області ДПП майором поліції Горобцем М.С. , 29.10.2019 несли службу працівники роти № 4 і батальйону УПП в Луганській області ДПП.
Згідно з розстановкою сил та засобів батальйону УПП в Луганській області ДПП затвердженої начальником УПП в Луганській області ДПП старшим лейтенантом поліції Левченком В.В., старший сержант поліції ОСОБА_1 з 8.00 до 20.00 29.10.2019 здійснював патрулювання у складі екіпажу «Цейлон-0114», спільно з рядовим поліції Кюрджиєвим К.А. та Самигіним М.В .
Відповідно до записів в книзі нарядів УПП в Луганській області ДПП, зареєстрованому за № 49 від 10.07.2019, а також в журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводження зі зброєю УПП в Луганській області ДПП, зареєстрованому за вх. № 46 від 04.09.2017 встановлено, що 29.10.2019 старший сержант поліції ОСОБА_1 пройшов цільовий інструктаж із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, та отримав пістолет ФОРТ-17 № НОМЕР_1 та 2 магазина, споряджені 28 бойовими набоями до нього.
Також, згідно з журналом обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації УПП в Луганській області ДПП, зареєстрованого за вх.№ 28 том 4 від 15.10.2019, старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав портативний відео реєстратор (камеру) з інвентарним номером ВВ-0022 під особистий підпис.
Аналізом відомостей з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 29.10.2019 в місті Лисичанську старшим сержантом поліції ОСОБА_1. винесено постанову серії ЕАК № 1684183 за частиною першою статті 122 КУпАП стосовно водія ОСОБА_2 , який 29.10.2019 о 18:54, керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого перехрестя, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішохода.
Опитаний під час службового розслідування поліцейський взводу роти № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП Кюрджиєв К.А. пояснив, що 29.10.2019 заступив на службу спільно з ОСОБА_1 .. Під час несення служби було виявлено транспортний засіб, який порушив ПДР України. Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 відповів, що керівництво вимагає від нього писати постанови, тому він і пише та додав, що керівництво вимагає від нього кількість.
Крім того, опитані працівники роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП одноголосно в своїх поясненнях зазначили, що в УПП в Луганській області ДПП показник адміністративних матеріалів відсутній, ніхто з керівництва не вимагає від особового складу написання визначеної кількості адміністративних матеріалів за робочу зміну. Також, в УПП в Луганській області ДПП не передбачено преміювання або де-преміювання за невиконання або невиконання вказівок щодо кількості написання адміністративних матеріалів.
Також, у ході проведення службового розслідування у командира роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП капітана поліції Шматова А.С. було відібрано характеристику на поліцейського ОСОБА_1 , відповідно до якої останній, за час служби зарекомендував себе на низькому рівні.
ОСОБА_1 22.05.2016 склав присягу працівника поліції на вірність українському народові, 15.01.2020 ознайомлений із посадовою інструкцією поліцейського батальйону УПП в Луганській області ДПП, затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 12.12.2017 № 6086.
Відповідач вважає, що проведеним службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у порушенні ним етичної поведінки поліцейського. При цьому, ОСОБА_1 не доповідалось своєму безпосередньому, або прямому керівнику про одержання ним наказу, який суперечить закону, отже ствердження ОСОБА_1 стосовно незаконних наказів та розпоряджень керівництва про встановлені вимоги щодо кількості складання поліцейськими адміністративних матеріалів, не знайшли свого підтвердження і ґрунтуються виключно на суб'єктивних ствердженнях зазначеного поліцейського, які знижують рівень довіри суспільства до поліції.
Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що дисциплінарний проступок, вчинений старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , дискредитує честь держави та авторитет Національної поліції України, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність на законних підставах.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка голова дисциплінарної комісії ОСОБА_10 суду пояснила, що на підставі рапорта інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 в січні 2020 року було призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 у письмовому провадженні. За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 допустив вислови, що можуть підривати авторитет Національної поліції.
Свідок ОСОБА_3 , яка працює на посаді інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, суду пояснила, що до її обов'язків входить контроль за дотриманням патрульними норм діючого законодавства, перегляд їх відеозаписів з нагрудних камер. Переглядом відеозапису з камери ОСОБА_1 було виявлено ствердження ОСОБА_1 , які містять ознаки дисциплінарного проступку, внаслідок чого нею було подано рапорт на ім'я керівника з цього приводу.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що під час спілкування із поліцейським, коли було зупинено його транспортний засіб, він намагався пояснити поліцейському обставини на своє виправдання, які останній не чув і у нього склалося враження, що за мету у поліцейського було покарати його за будь-яких обставин.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції з 05.02.2016.
Наказом начальника Управління патрульної поліції в Луганській області від 03.02.2020 № 13 було призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у порушенні вимог діючого законодавства під час несення служби, яке мало місце 29.10.2019 та визначено склад комісії (т.1 а.с.167-168).
03.03.2020 2020 начальником УПП в Луганській області ДПП затверджено висновок за результатами службового розслідування, яким визначено, що поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області старший сержант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність (т.1 а.с.184-200).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 26.03.2020 № 200 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 1 та 10 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського батальйону УПП в Луганській області ДПП, затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 12.12.2017 № 6086, абзаців 1, 2, 7 пункту 1 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських, пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1, частини восьмої статті 19, пункту 4 частини третьої статті 13, поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність» (т.1 а.с.20, 201).
Не погоджуючись із наказом начальника УПП в Луганській області від 03.02.2020 № 13 про призначення службового розслідування та наказом начальника ДПП про застосування дисциплінарного стягнення, а також з діями відповідача щодо зменшення премії за період дії дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580).
У відповідності до частини третьої статті 13 Закону № 580 у складі поліції функціонують, зокрема патрульна поліція.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
В силу частини першої статті 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580).
Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першої статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частинам першої, другої статті 2 Статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником (пункт 8 частини першої статті 3 Статуту).
Частиною першою статті 11 Статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (статті 12 Статуту).
Згідно із частиною другою статті 13 Статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Статуту визначено поняття та порядок призначення службового розслідування.
Так, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частини перша-четверта статті 14 Статуту).
За приписами частини першої статті 15 Статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16 Статуту).
Відповідно до частини сьомої статті 19 Статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
За частиною десятою статті 14 Статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі Порядок № 893).
Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків за письмовим наказом керівника проводиться службове розслідування про дисциплінарний проступок поліцейського.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Матеріалами справи встановлено, що наказом начальника УПП в Луганській області ДПП від 03.02.2020 № 13 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 , шо виразилося у порушенні вимог діючого законодавства під час несення служби, яке мало місце 29.10.2029. Також, зазначеним наказом створено дисциплінарну комісію (т. 1 а.с.56-57).
Підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпеченні управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 від 22.01.2020 № 1049 на ім'я т.в.о. начальника УПП в Луганській області ДПП щодо виявлення останньою в ході перегляду відео з портативного відореєстратора № 22 поліцейського взводу 1 роти 4 УПП в Луганській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 під час спілкування з громадянином ОСОБА_2 29.10.2020 о 19:07 ствердження про те, що патрульна поліція Луганської області є караючим органом та, що керівництво вимагає від підлеглих карати громадян, наказує писати більше постанов (т. 1 а.с. 59).
Отже, у відповідності до статті 14 Статуту, суд вважає, що відповідач мав підстави для видання наказу про проведення службового розслідування.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 11.10.2018 № 4621, зокрема пунктами 2-3, надано право начальникам управлінь патрульної поліції в областях Департаменту патрульної поліції:
- видавати накази про призначення службових розслідувань стосовно дисциплінарних проступків підпорядкованого їм особового складу, а також на продовження їх строків відповідно до частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції ;
- за результатами службових розслідувань видавати накази щодо застосування до підпорядкованого їм особового складу дисциплінарних стягнень у вигляді зауваження, догани та суворої догани (т.1 а.с. 245).
Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування, доповідною запискою від 17.03.2020 начальник УПП в Луганській області звернувся до начальника ДПП із пропозицією застосувати запропонований дисциплінарною комісією вид стягнення (попередження про неповну службову відповідність) відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.141-142)
За розглядом даної пропозиції, начальником Департаменту патрульної поліції прийнято наказ від 26.03.2020 № 200 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність згідно Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень та дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом Національної поліції України від 04.10.2018 № 929 (т.1 а.с.141-142).
Таким чином, наказ начальника УПП в Луганській області ДПП від 03.02.2020 № 13 щодо призначення службового розслідування стосовно дій ОСОБА_5 , винесений у межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог діючого законодавства, внаслідок чого суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Віктора Левченко від 03.02.2020 № 13 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
Доводи позивача щодо порушення строків зберігання відеозапису з відеореєстратора, встановлених підпунктом 1 пункту 3 розділу VІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, суд оцінює критично, оскільки Інструкцією не визначено знищення відеозаписів після спливу визначеного строку зберігання, як і не передбачено неможливість їх перегляду у подальшому.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 26.03.2020 № 200 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції ГУНП в Луганській області дисциплінарного стягнення» через відсутність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, суд зазначає таке.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у тому, що під час спілкування з гр. ОСОБА_2 , старший сержант поліції ОСОБА_1 стверджував, що патрульна поліція Луганської області є караючим органом, оскільки керівництво вимагає від підлеглих карати громадян України, а також вимагає складання великої кількості адміністративних матеріалів, через що останній виносить постанову стосовно ОСОБА_2 .
Зазначений факт підтверджується наданими в ході службового розслідування поясненнями поліцейського взводу роти № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП Кюрджиєва К.А., який пояснив, що 29.10.2019 під час спілкування із водієм ОСОБА_1 відповів, що керівництво вимагає від нього писати постанови, тому він і пише та додав, що керівництво вимагає від нього кількість. Також, працівники роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП під час опитування в ході службового розслідування в своїх поясненнях зазначили, що в УПП в Луганській області ДПП показник адміністративних матеріалів відсутній, ніхто з керівництва не вимагає від особового складу написання визначеної кількості адміністративних матеріалів за робочу зміну.
Крім того, встановлене під час службового розслідування порушення службової дисципліни ОСОБА_1 повністю підтверджено в ході перегляду у судовому засіданні відеозапису з портативного відеореєстратора DSJХ300022_ВВ0022, яким 29.10.2019 користувався поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.92) та не спростовано останнім під час розгляду справи належними та допустимими доказами.
Отже, суд погоджується із висновком дисциплінарної комісії про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
Разом з тим, при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення суд враховує наступне.
У відповідності до частини третьої статті 19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (частина четверта статті 19 Статуту).
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (частина шоста статті 19 Статуту).
Приписами частини восьмої статті 19 Статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина дванадцята статті 19 Статуту).
За нормами діючого Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Тобто, при визначені конкретного виду дисциплінарного стягнення слід враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 перебував на службі в Національній поліції з 05.02.2016 та на дату винесення наказу від 26.03.2020 № 200 не мав дисциплінарних стягнень, що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи.
В силу вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
На думку суду оскаржуваний наказ прийнято відповідачем без дотримання зазначених вимог, а наказ про застосування до ОСОБА_11 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є суворим та не відповідає допущеному позивачем порушенню, зокрема щодо етичної поведінки поліцейського.
Крім того, матеріали справи містять дві службові характеристики на поліцейського взводу № 1 роти № 4 управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1. (т.1 а.с.72, 112), які містять взаємовиключні ознаки діяльності позивача за період його служби.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо неправомірності наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.03.2019 № 2020 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення».
Що стосується вимог позову про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення премії ОСОБА_1 на підставі результатів проведеного службового розслідування та зобов'язання виплатити премію за період дії дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 94 Закону №580 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону №580).
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988) надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 988 Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів постановлено затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
На виконання Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови №988, наказом МВС України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок №260).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку №260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Отже, з системного аналізу зазначених норм слідує, що питання щодо преміювання поліцейських віднесено до виключної компетенції керівника органу поліції; розмір премії встановлюється за рішенням керівника відповідно до затверджених ним положень; виплата премії здійснюється за наказом керівника органу поліції, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, та відповідно до, в тому числі, особистого внеску поліцейського в загальні результати служби; премія виплачується в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджується, що рапортом начальником УПП в Луганській області від 09.03.2020, направленим до Департаменту патрульної поліції висловлено клопотання про зменшення розміру премії на 2000 грн ОСОБА_1 на підставі наказу від 03.02.2020 № 13 про проведення службового розслідування, за результатами якого встановлено факт недотримання етичної поведінки поліцейського та вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників (т.2 а.с.60-63).
Розрахунковими листами ОСОБА_1 , наданими відповідачем підтверджується невиплата премії ОСОБА_1 у березні 2020 року в сумі 2030,46 грн (т.2 а.с.7). Однак, відповідний наказ керівника, на підставі якого здійснено зменшення виплати премії позивачу у березні 2020 року суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, правомірність своїх дій щодо зменшення виплати премії ОСОБА_1 у березні 2020 року відповідачем не доведена.
Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень керівника Департаменту патрульної поліції на прийняття рішення про зменшення розміру премії, яке останнім прийнято не було, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню з застосуванням положень статті 245 КАС України, та обранням належного способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права шляхом зобов'язання Департаменту патрульної поліції вирішити питання щодо преміювання ОСОБА_1 за березень 2020 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та зменшення розміру премії у березні 2020 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 840,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 26.03.2020 № 200 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення».
Визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо зменшення розміру премії ОСОБА_1 за березень 2020 року, на підставі результатів проведеного службового розслідування.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції вирішити питання щодо преміювання ОСОБА_1 за березень 2020 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 30 листопада 2020 року.
Суддя К.Є. Петросян