Справа № 273/1758/20
Провадження № 1-кп/273/142/20
24 листопада 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060110000032 від 15.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Житомир, проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, освіта базова вища, безробітного, військовозобов'язаного, раніше судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального правопорушення:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
20.12.2018 близько 13 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , в підсобному приміщенні виявив мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note 5 3/32 GB» та вирішив його таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 умисно, таємно викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note 5 3/32 GB» вартістю 3578,02 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПРАТ «Київстар», вартістю 25 грн., та сім-картою оператора мобільного зв'язку ПРАТ «ВФ Україна», вартістю 25 грн.
З викраденим майном ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину та у подальшому розпорядився ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3628, 02 грн.
В судовому засіданні обвинувачений провину у вчиненому визнав, обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив у повному обсязі, щиро каявся.
В силу ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом не досліджувались докази по тих фактичних обставинах справи, які ніким не оспорюються. При цьому учасники судового провадження розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істотності їх позиції у суду немає.
Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, та для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те,що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Суд, прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 дійсно своїми діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України - не встановлено.
Крім того, суд враховує характеризуючи дані на особу, так згідно рапорта від 25.04.2019 року обвинувачений характеризується з негативної сторони, не працює, не одружений, схильний до обману.
На профілактичному, амбулаторному обліку ОСОБА_3 , не перебуває.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 65 КК України.
Отже, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчиненого та його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше судимий, який вину визнав повністю, щиро каявся, враховуючи думку потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах, встановленої санкцією ч. 1 ст.185 КК України та призначити остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Богунського районного суду м.Житомира від 30.10.2019 та Костопільського районного суду від 13.01.2020 із застосуванням ст.75, 76 КК України.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів "рівних можливостей" та "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Арешт на майно не накладався.
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні на проведення судово-товарознавчої експертизи становлять 572 грн..
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 суд не обирає з огляду на відсутність ризиків які б вказували на можливе його уникнення від призначеного судом покарання.
Керуючись ст. 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточну міру покарання шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Богунського районного суду м.Житомира від 30.10.2019 та Костопільського районного суду від 13.01.2020у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, а саме:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази - мобільний телефон «Хіаоmі» модель «Redmi Note 5 3/32 GB» залишити у власності потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, які становлять 572 грн. на проведення судово-товарознавчої експертизи.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1