Справа № 161/11074/20
Провадження № 2/161/2927/20
23 листопада 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня бабуся ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на належну їй житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За життя бабуся залишила заповіт, яким належну їй квартиру заповіла в рівних частинах своїм внукам, в тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі.
Позивачі про існування заповіту дізнались лише в 2020 році, коли приїхали в квартиру, щоб привести її до ладу, оскільки там ніхто не проживав після смерті бабусі.
Після звернення до нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини, нотаріусом повідомлено про закінчення строку визначено для прийняття спадщини.
Вважає, що строк для прийняття спадщини пропущено з об'єктивних причин, а саме: необізнаністю спадкоємців про наявність заповіту.
А тому, просять визначити їм -- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини - два місяці, яка відкрилась після смерті їхньої баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивачів - ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги позову підтримує в повному обсязі з підстав викладених у заяві.
Відповідач в судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника. На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, вимоги позову відповідач не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
За життя спадкодавцю ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с.5).
ОСОБА_3 склала заповіт від 23.02.2010, посвідчений державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори, яким, належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 заповіла в рівних частках своїм онукам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 11).
А тому, в даному випадку спадкування здійснюється за заповітом.
У встановлений законом строк позивачі спадщину не прийняли.
До майна померлої ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, що стверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 33).
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 .
Однак свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не отримали у зв'язку з пропуском строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, про що нотаріусом було скеровано на адресу спадкоємців відповідне роз'яснення (а.с. 2324).
Позивачі пропустили строк для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини з незалежних від них обставин.
Таким чином, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мають право на спадкування. Підстав усунення позивачів від права на спадкування судом не встановлено.
Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що причини пропуску позивачами строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними обставинами на вчинення цих дій.
Враховуючи наведене, суд вважає, що пропущення позивачами строку для прийняття спадщини не має стати причиною усунення їх від права на спадкування за заповітом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачам необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання заяви до нотаріальної контори.
З врахуванням віддаленості місця проживання позивачів від місця відкриття спадщини для забезпечення можливості звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме 2 місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 200, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК, на підставі ст.ст.1223, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), як спадкоємцям за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - 2 (два) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 21.09.2020.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій