Справа № 161/9628/20
Провадження № 2/161/2637/20
(заочне)
03 листопада 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Свій позов обґрунтовує тим, що 27.05.2002 року постановою державного виконавця відділу ДВС Луцького міського управління юстиції в ході примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.10.2001 року судом м. Луцька було накладено арешт на частину будинковолодіння належну її матері - ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
07.07.2003 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при примусовому стягненню виконавчого лист, виданого 12.10.2001 року Луцьким міським місцевим судом.
Однак, на всупереч вимогам ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при винесені постанови про закриття виконавчого провадження, арешт не було знято.
Вказує, що вона прийняла спадщину після своє матері ОСОБА_2 , яка складається з 53/100 частин будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але накладений арешт порушує її майнові права як власника, у зв'язку з чим просить зняти його.
Представник позивача до початку судового засідання подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов не подала. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як з'ясовано судом, ОСОБА_1 є власником 55/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2 про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.10.2016 року (а.с. 10).
Також, як встановлено судом, на вказане будинковолодіння накладений арешт 06.03.2008 року Другою Луцькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 27.05.2002 року стосовно примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.10.2001 року судом м. Луцька (а.с. 8, 5).
Разом з тим, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 07.07.2003 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.10.2001 року Луцьким міським місцевим судом (а.с. 6-7).
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В частині 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння і розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Із постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року слідує, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із наступного.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що права позивача як власника нерухомого майна порушені, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
А тому, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 321, 328, 391, 396 ЦК України, суд, -
Позо задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного постановою про арешт майна від 27.05.2002 року, винесеною державною виконавчою службою у м. Луцьку, реєстраційний номер обтяження 6735508.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 03 листопада 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк