Справа № 161/19488/20
Провадження № 1-кс/161/8596/20
м. Луцьк 28 листопада 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився та зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , освіта вища, не працює, одружений, несудимий, в рамках кримінального провадження №12020030140000196 від 29.08.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 відмовився висловлювати свою думку щодо поданого клопотання.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та просили задовольнити, з'ясувавши міркування захисника, який заперечував щодо задоволення поданого клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя, з врахуванням об'єктивно проведеного аналізу доказів, встановив, що ОСОБА_6 раніше несудимий, в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Також, судом встановлено, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, проте не доведені ризики, що підозрюваний може знищити, сховати будь-які речі, які мають істотне значення для матеріалів кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України.
Разом з тим, слідчим не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу.
Окрім того, слідчий суддя погоджується із доводами захисника про те, що матеріали клопотання не містять жодних даних, які б вказували на причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інших тяжких злочинів.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в м.Рівне, одружений, матеріали клопотання не містять даних щодо негативної характеристики останнього, а тому врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у вигляді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.
Таким чином, із врахуванням зазначеного, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 та застосовує до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та доставляється до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197 КПК України,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 (два) місяці, тобто по 28 січня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України (у разі їх наявності);
-носити електронний засіб контролю.
Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти із залу суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем його фактичного проживання - АДРЕСА_2 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя